Справа № 361/6685/24
Провадження № 2/361/2831/25
30.12.25
30 грудня 2025 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Писанець Наталії Володимирівни,
установив:
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю »Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю »Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу, та зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю »Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю »Газорозподільні мережі України» про заборону оператору втручання в газопровід та можливість користування природним газом, визнання незаконними нарахувань, звільнення від вчинення дій (справа № 361/6685/24, провадження № 2/361/4424/24).
У грудні 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Писанець Наталії Володимирівни. В обгрунтування заяви останній зазначав, що на його думку, суддя Писанець Наталії Володимирівни постановила рішенням у справі № 361/8184/23, в якій він був відповідачем, з порушенням його конституційних прав, оскільки не був належно повідомлений про час і місце проведення судових засідань, що позбавило його права на захист. У судовому засіданні, яке відбулося 03 листопада 2025 року у справі № 361/6685/24, суддя Писанець Наталія Володимирівна не повідомила учасникам справи під розписку про причини відкладення справи та про дату та час наступного судового засідання. Наведене свідчить про наявність сумнівів в неупередженості і об'єктивності судді, що порушує його право на справедливий суд.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Зі змісту статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).
Згідно зі статтею 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд вважає, що вказаний відвід судді є необґрунтованим, оскільки у своїй заяві відповідач висловлює свою не згоду із рішенням судді в іншій справі та коментує її дії в судовому засіданні, що не є підставою для відводу судді, у зв'язку з чим відповідно до положень ч. 1 ст. 33 ЦПК України, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст.33 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 252 ЦПК України, суд
Передати справу у відповідності до частини першої статті 33 Цивільного процесуального кодексу України до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В.Писанець