Справа № 357/16160/25
Провадження № 2/357/6777/25
"30" грудня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області засобами поштового зв'язку від представника позивача - адвоката Шевченка Олександра Борисовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій він просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 20000 (двадцяти) тисяч гривень 00 коп. щомісячно, з моменту подачі позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено головуючому судді Рижко Г.О. та передано канцелярією суду - 08.10.2025 року.
20 жовтня 2025 року ухвалою судді позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
31 жовтня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Шевченка Олександра Борисовича на виконання вимог ухвали суду від 20 жовтня 2025 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
20 листопада 2025 року ухвалою судді продовжено ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Шевченка Олександра Борисовича строк на усунення недоліків позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
21.11.2025 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесено Розпорядження № 287 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку із Наказом суду від 06.11.2025 за № 115/в/г про надання судді Рижко Г.О. відпустки тривалістю на один рік, починаючи з 21.11.2025 по 05.11.2026.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025, справу розподілено та передано до провадження судді Кошелю Б. І.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
У зв'язку з зазначеним, звернення позивача до суду зобов'язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з'ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з'ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвалою судді від 04 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було залишено без руху та надано позивачу строк, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали судді, для усунення недоліків поданої заяви. При цьому в ухвалі судді не тільки було зазначено недоліки позовної заяви з посиланням на відповідні положення законодавства України, а й окремо зазначено конкретні способи усунення вказаних недоліків.
Таким чином, суддею було вжито необхідних заходів для реалізації права позивача на звернення до суду в порядку, визначеному ЦПК України, та роз'яснено дії, які необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви та відкриття провадження у справі. Також, крім недоліків позовної заяви, в ухвалі судді від 04 грудня 2025 року позивачу були роз'яснені наслідки у вигляді повернення позовної заяви, якщо недоліки усунуті не будуть та встановлено строк для усунення недоліків, передбачений ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
Згідно ч. 5,6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.
Згідно ч. 7 ст. 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Копію ухвали судді про залишення позову без руху від 04 грудня 2025 року було направлено до електронного кабінету представника позивача - адвоката Шевченка Олександра Борисовича у підсистемі «Електронний суд».
З довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі документообігу суду, вбачається, що копію ухвали судді від 04 грудня 2025 року доставлено до електронного кабінету представника позивача 09 грудня 2025 року о 15:42:47.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 761/14537/15-ц, від 18.04.2022 у справі № 750/3275/21, від 27.03.2023 у справі № 300/3013/22, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Оскільки копія ухвали судді від 04 грудня 2025 року доставлена до електронного кабінету представника позивача 09 грудня 2025 року, перебіг десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви почався 10 грудня 2025 року, а закінчився 23 грудня 2025 року, з врахуванням положень ч. 3 ст. 124 ЦПК України.
Проте, протягом надано судом десятиденного строку з дня отримання ухвали судді, жодних документів на усунення недоліків позову від сторони позивача до суду не надходило.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 1, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З огляду на зазначене, суддя вважає, що позивача було повідомлено про залишення його позовної заяви без руху та про порядок і спосіб усунення недоліків позовної заяви. Проте, у вказаний десятиденний строк, жодних документів на усунення недоліків позовної заяви від позивача до суду не надходило. Відтак, ухвала судді від 04 грудня 2025 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконана, недоліки позовної заяви не усунуто, а тому суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне визнати позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів неподаною та повернути її заявнику разом з доданими до неї документами.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись: ст.ст. 185, 258-260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,- вважати неподаною та повернути заявнику разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Б. І. Кошель