Справа № 355/2089/25
Провадження № 1-кс/355/563/25
29 грудня 2025 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
слідчої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка клопотання слідчого СВ поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджено із начальником Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської обласної ОСОБА_7 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111080000453 від 29.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчим відділом Броварського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111080000453, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 26 вересня 2025 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поблизу адреси свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , у гаражному приміщенні разом зі своєю знайомою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вживали алкогольні напої. В подальшому, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, в ході якого на фоні раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 26.09.2025 року близько 22 години 30 хвилин під час сварки, знаходячись у гаражному приміщенні, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , наніс один удар долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_8 з лівого боку, від яких остання втратила рівновагу та впала на підлогу.
Після чого ОСОБА_4 взяв до рук предмет, зовні схожий на дерев'яну палицю та наніс не менше 4 ударів в область голови, шиї та тулуба ОСОБА_8 , чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, від яких потерпіла ОСОБА_8 померла на місці.
29 вересня 2025 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111080000453 від 29 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
29.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та цього ж дня затримано у порядку ст. 615 КПК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
-протоколом огляду місця події за адресою: Київська область, Броварський район, м. Березань, поблизу будинку № 6 по вул. Механізаторів у гаражному приміщенні.
-протоколом огляду трупа ОСОБА_8 , під час якого вилучено: одяг трупа ОСОБА_8 , зразок крові та фрагменти аркушів паперу з відбитками пальців трупа.
-лікарським свідоцтвом про смерть № 314, в якому зазначено, що смерть ОСОБА_9 настала від крововтрати, шоку, множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів.
-протоколами допитів потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
-протоколом затримання ОСОБА_4 від 29.09.2025, під час якого вилучено: спортивну куртку темного кольору, чоловічі кросівки, чоловічі трикотажні штани темного кольору;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та протоколом проведення слідчого експерименту за участі останнього;
-іншими матеріалами кримінального провадження та доказами у сукупності.
Постановою керівника Броварської окружної прокуратури від 21.11.2025 року строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а ухвалою Баришівського районного суду від 29.12. 2025 року продовжено до п'яти місяців, до 28.02.2026 року.
Ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 30.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.11.2025, який у подальшому продовжено до 29.12.2025.
Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 29 грудня 2025 року.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на ризики, передбачені п. п. 1,3,5 КПК України.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт, вказав, що підозрюваний раніше не судимий, має місце постійного проживання у м. Березані, не має наміру ухилятися від суду, доказів впливу на свідків на очевидців не виявлено.
Підозрюваний також просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя встановив наступне.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України а саме: відповідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, і у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Крім того, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а в АДРЕСА_3 проживав у квартирі, що належить його цивільній дружині, власного житла в даному населеному пункті не має, жодних стримуючих факторів для залишення Київської області не встановлено.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки з моменту отримання матеріалів вказаного клопотання підозрюваному стане відомою анкетна інформація потерпілої та свідків, їх місця проживання та роботи, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на таких осіб
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, після вчинення кримінального правопорушення він сів до автомобіля, що належить померлій, та поїхав у невідомому напрямку. Це може свідчити, про те, що ОСОБА_4 не володіє достатнім рівнем самоконтролю, систематично вчиняє правопорушення, а також про схильність до вчинення правопорушень та нехтування дотримання законів.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки підозрюваний після вчинення злочину зник з місця злочину тим самим намагався уникнути покарання.
Неможливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в тому числі цілодобового, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до речей та можливість спілкування зі свідками та потерпілою, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Зважаючи на те, що злочин вчинено з застосуванням насильства, спричинено загибель людини, відповідно до положень пунктів 1 та 2 частини 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України не можливо визначати розмір застави.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах справи дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, такий не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає належної оцінки порушень цінностей суспільства.
Згідно ч. 5 ст. 8 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положення п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції «Про захист прав і основоположних свобод» передбачає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, визначено, що якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування суми збитків, у заподіянні який особа обвинувачується. Тобто, сума збитків, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.
Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Таким чином, згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, в разі застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, такого як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійсненню останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки та зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК, та які були встановлені судом.
За таких умов суд вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного на строк 60 днів.
Судом установлено, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 29.12.2025 року.
Враховуючи положення частини 4 статті 183 КПК України, а саме те, що злочин у даному кримінальному провадженні було вчинено із застосуванням насильства, що призвело до загибелі людини, суд не визначає розмір застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 КПК України, суд,
Клопотання слідчого СВ поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджено із начальником Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської обласної ОСОБА_7 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111080000453 від 29.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів до 26 лютого 2026 року.
Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Відповідно та на підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 розмір застави не визначається.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1