Справа № 355/2203/25
Кримінальне провадження № 1-кп/355/175/25
"29" грудня 2025 р. селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
-прокурора ОСОБА_3 ,
- обвинуваченого ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка кримінальне провадження №12025111080000485, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 жовтня 2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бориспіль Київської області, громадянин України, українець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітніх дитей, не інвалід, не депутат, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194КК України,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним із законними умовами поводження з вибуховими пристроями, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але раніше 23 год. 48 хв. 13.10.2025 та у невстановленому місці, незаконно придбав саморобну ручну осколкову гранату, яку почав незаконно зберігати.
У подальшому, 13.10.2025, приблизно о 23 год. 48 хв., перебуваючи у селищі Баришівка Броварського району Київської області ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на носіння бойового пристрою без передбаченого законом дозволу, користуючись транспортним засобом марки «ВАЗ» 2104 червоного кольору, під'їхав на вулицю Коцюбинського, селище Баришівка Броварського району Київської області та підійшов до будинку 46 з саморобною ручною осколковою гранатою, чим здійснив носіння бойового пристрою.
Крім того, 13 жовтня 2025 року, приблизно о 23 год. 25 хв. ОСОБА_4 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_6 та між чоловіками відбувся словесний конфлікт. В ході словесного конфлікту у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна, шляхом вибуху, за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна шляхом вибуху, ОСОБА_4 того ж дня близько 23 год. 30 хв. прибув за адресою: АДРЕСА_2 , та з прямим умислом, направленим на умисне пошкодження чужого майна, достовірно усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків та бажаючи їх настання, діючи відкрито та цілеспрямовано, підійшов до огородженого парканом подвір'я за вищевказаною адресою та кинув через паркан саморобну ручну осколкову гранату, яка вибухнула, внаслідок чого було пошкоджено житловий будинок ОСОБА_6 .
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Суд дійшов висновку щодо доведеності обвинувачення, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, зважаючи на таке.
Так, будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194КК України,визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював, надав показання, а саме те, що він у 2022 році знайшов саморобну ручну осколкову гранату, яку зберігав вдома. Про те, що означена граната є бойовим пристроєм, на який потрібен спеціальний дозвіл, він знав. Дозволу на носіння такого пристрою у нього не було.
13 жовтня 2025 року вночі у них з потерпілим ОСОБА_6 відбулася телефонна розмова, яка переросла у словесну сварку з особистих причин.
Закінчивши розмову, він, ОСОБА_4 , бажаючи помститися ОСОБА_6 , вирішив його провчити та налякати, шляхом вибуху гранати на подвір'ї ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 сів у свій автомобіль марки «ВАЗ» 2104 червоного кольору, під'їхав на АДРЕСА_1 та підійшов до будинку АДРЕСА_2 , де проживає потерпілий ОСОБА_6 , із саморобною ручною осколковою гранатою, яку кинув через паркан подвір'я за вищевказаною адресою. Граната вибухнула, пошкодивши будинок ОСОБА_6 .
Відтак, суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, які за змістом аналогічні обставинам, що зазначені в обвинувальному акті.
Також, крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього кримінального правопорушення (злочину), оскільки обвинувачений повністю погоджується із встановленими обставинами.
Показання обвинуваченого, надані в судовому засіданні, є послідовними та логічними, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності погодження з ними та істинності позиції обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, однак подав заяву від 05.12.2025, в якій зазначив, що зміст фактичних обставин вчинення злочину, які викладені в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_4 , розуміє в повній мірі. Зі своїми правами потерпілий ОСОБА_6 ознайомлений в повному обсязі, не потребує їх роз'яснення. Потерпілий просить розглянути кримінальне провадження, у тому числі, підготовче судове засідання, судовий розгляд, без його участі; щодо усіх процесуальних дій та рішень під час судових засідань та щодо визначення міри покарання покладається на розсуд суду.
Прокурор під час судового розгляду просив обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням документів, що характеризують його особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відтак, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, з огляду на що суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
3.Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох визначальних обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
За таких обставин, відповідно до положень Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу; за ч. 2 ст. 194 КК України, як пошкодження чужого майна шляхом вибуху.
4.Обставини, які пом'якшують та/або обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, у розумінні ст. 67 КК України, судом не встановлено.
5. Мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами; особу ОСОБА_4 та його вік (40 років, є учасником бойових дій); соціальне положення (одружений, має постійне місце проживання, працездатний, має на утриманні малолітніх дітей); стан здоров'я (особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності не має, відповідно до свідоцтва №213 від 03.12.2024 має діагноз: ізоніазид-резистентний туберкульоз (21.10.2024) легень (дисемінований). Дихальна недостатність І ст. Хронічний вірусний гепатит С з незначним порушенням функції. Поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, кваліфікується як легке); те, що ОСОБА_4 не судимий (в силу ст. 89 КК України); поведінку обвинуваченого після вчинення правопорушення (відсутність у потерпілого претензій до обвинуваченого, готовність обвинуваченого продовжити проходження військової служби), повне визнання обвинуваченим вини у вчиненому у даному провадженні, а також готовність нести за це відповідальність; наявність обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Крім того, згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи відомості про особу обвинуваченого (довідка-характеристика від 14.10.2025), позицію прокурора в судових дебатах про те, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без ізоляції від суспільства та те, що потерпілий у своїй заяві не наполягає на призначенні обвинуваченому суворого покарання та покладається на розсуд суду, суд доходить висновку про можливість призначити обвинуваченому за вчинені кримінальні правопорушення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 2 ст. 194 КК України, з призначенням остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, з подальшим звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання та спосіб його виконання, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
Запобіжний захід ОСОБА_4 тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід змінити на особисте зобов'язання, поклавши на нього обов'язок з'являтись до суду за першою вимогою, та повідомляти суд про зміну місця проживання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 14.10.2025 по день ухвалення та оголошення вироку суду, із розрахунку один день попереднього ув'язнення, за один день позбавлення волі.
Цивільний позов не подано.
За приписами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Так, ухвалою Баришівского районного суду Київської області від 16.10.2025 у справі №355/2203/25 (провадження № 1-кс/355/438/25) задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на мобільний телефон TECHNO SPARK 6, в чохлі чорного кольору imei: НОМЕР_1 , сім карти операторів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який запаковано до сейф пакету ICR0079068 та предмет ззовні схожий на чеку від гранати.
Враховуючи вищевикладене, оскільки судовий розгляд справи по суті завершено, суд вбачає за необхідне скасувати вищевказані арешти.
Процесуальні витрати розподіляються відповідно до ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 100, 124, 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 194 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати з дня ухвалення та проголошення вироку суду, тобто з 29 грудня 2025 року.
До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання ним покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
ЗвільнитиОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
У строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 14 жовтня 2025 року по день ухвалення та оголошення вироку суду, із розрахунку один день попереднього ув'язнення, за один день позбавлення волі.
Арешт, накладений ухвалою Баришівского районного суду Київської області від 16.10.2025 у справі №355/2203/25 (провадження № 1-кс/355/438/25) на мобільний телефон TECHNO SPARK 6, в чохлі чорного кольору imei: НОМЕР_1 , сім карти операторів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який запаковано до сейф пакету ICR0079068 та предмет ззовні схожий на чеку від гранати, - скасувати.
Вирішити питання щодо речових доказів, а саме:
-мобільний телефон TECHNO SPARK 6, в чохлі чорного кольору imei: НОМЕР_1 , сім карти операторів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який переданий на зберігання в кімнату речових доказів ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, - після набрання вироком законної сили повернути власнику;
-предмет ззовні схожий на чеку від гранати, - залишити та зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025111080000485 від 14.10.2025.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи у розмірі 7131,20 грн (сім тисяч сто тридцять одна гривня 20 копійок) на рахунок UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Баришівська сел/24060300; Код отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; Код класифікації доходів бюджету 24060300; Назва платежу: «Інші надходження» за проведення експертизи по кримінальному провадженню.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обмеження права оскарження цього вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області ОСОБА_7