Справа №348/1822/23
Провадження № 6/348/57/25
30 грудня 2025 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення у справі №348/1822/23,
інші учасники: представник заявника ОСОБА_2 ,
представник відповідачів ОСОБА_3 ,
встановив:
27.11.2025 ОСОБА_1 звернувся у Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області з заявою про відстрочення виконання рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2025 у справі №348/1822/23, покликаючись на те, що Надвірнянським відділом державної виконавчої служби винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2025. Стан здоров'я позивача погіршився. У позивача був перелом, крім цього він страждає на інші захворювання та є людиною похилого віку. На даний час є потреба в додатковому хірургічному втручанні. Затрати на лікування таких захворювань як: запальні процеси нижніх кінцівок, неврологічні захворювання, захворювання органів слуху (користується слуховим апаратом), захворювання простати є значними. У зв'язку з воєнним станом в Україні доходи у населення зменшились, в тому числі і у позивача, тому просить відстрочити виконання рішення суду на один рік.
Заявник в судовому засіданні зазначив, що є пенсіонером. Розмір його пенсії складає 40982,05 гривень на місяць. Три-чотири рази на рік він проходить лікування. З пенсії повинен допомагати рідним. Просив відстрочити виконання рішення суду, оскільки йому коштів не вистачає. Також зазначив, що зі своїм представником провів повний розрахунок за надання правничої допомоги.
Представник заявника підтримав заявлене клопотання, зазначив, що позивач хворіє та не має змоги сплатити кошти відповідачам.
Представник відповідачів зазначила, що підтверджуючих документів щодо вартості лікування суду не надано, просила у задоволенні клопотання відмовити, оскільки розмір пенсії позивача дозволяє йому виконати рішення суду. Зазначила, що заявник міг скористатись безоплатною правничою допомогою, однак здійснює оплату послу свого представника, а тому позиція сторони позивача є надуманою.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм оцінку.
15 травня 2025 року у справі № 348/1822/23 було ухвалено рішення, відповідно до якого суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_4 та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_5 . Рішення набрало законної сили.
Надвірнянським відділом державної виконавчої служби винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2025 на підставі заяви стягувача за виконавчим листом №348/1822/23 від 21.10.2025, який видав Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Відповідно до копії довідки про УЗД-дослідження від 12.06.2025 позивачу було проведено вказану медичну процедуру, доказів на підтвердження розміру витрат позивач не надав.
Відповідно до догоспітального клінічного протоколу від 13.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до КНП «Надвірнянської ЦРЛ», підтвердження витрат не надано.
Відповідно до довідки №3625 від 09.09.2025 ОСОБА_1 звертався в КНП «Надвірнянська района лікарня» травмпункт, підтвердження витрат не надано.
Відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №12006/2024 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні №2 з 28.10.2024 по 28.10.2024, підтвердження витрат не надано.
Відповідно до копії виписки із медичної карти амбулаторного хворого №10789 ОСОБА_1 знаходився в амбулаторно-поліклінічному закладі 15.05.2024, підтвердження витрат не надано.
12.06.2020 ОСОБА_1 скерований на консультацію в поліклініку обласної лікарні, підтвердження витрат не надано.
23.02.2024 ОСОБА_1 був оглянутий отоларингологом, підтвердження витрат не надано.
Відповідно до копії виписки із медичної картки стаціонарногохворого №7493 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 23.12.2019 по 31.12.2019, підтвердження витрат не надано.
Відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1386715 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 22.07.2015 по 30.07.2015, підтвердження витрат не надано.
Відповідно до наданих копій фіксальних чеків з аптек: №98028 оплачена сума за ліки 1717,30 гривень; б/н - 369,16 гривень; №32426 - 4060,00 гривень; №32533 - 450,00 гривень.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору інформація станом на 29.12.2025 щодо ОСОБА_1 за період з січня 2025 по листопад 2025 відсутня.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Тлумачення положень ст. 435 ЦПК України дійсно свідчить про те, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виняткових випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню в строк і в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці в сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.
Також під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Оцінюючи наведені обставини, слід зазначити, що позивач проходить лікування періодично (з 2015 року 4 рази), витрати на ліки, складають до 10000,00 гривень на місяць. Інших обов'язкових витрат позивач зі своєї пенсії не здійснює. З урахуванням того, що місячний дохід позивача становить приблизно 40000,00 гривень, сплатити присуджені до стягнення на користь ОСОБА_4 у розмірі 20000,00 гривень позивач має фінансову можливість. Затримка у виконанні рішення суду буде обтяжливою для відповідача ОСОБА_4 , який у зв'язку з поданням позивачем необгрунтованого позову тривалий час користувався послугами представника протягом здійснення судового провадження. З огляду на викладене, аналізуючи надані заявником докази та враховуючи майнове право і інтерес відповідачів, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення у справі № 348/1822/23, відмовити.
Ухвала, що постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня її постановлення через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Суддя Матолич В.В.