Справа №348/2967/25
Провадження № 2/348/1904/25
29 грудня 2025 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., в режимі відеоконференціїу порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської областіцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Процесуальні дії у справі.
20.11.2025 ТОВ "Коллект Центр" пред'явив позов, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 58995,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог наведено таке. 19.11.2019 між ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 було укладено договір №0685901650, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 гривень строком 36 календарних місяців, максимальна відсоткова ставка - 1,75% за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості. Відповідач заборгованість не погасив. 14.07.2021 між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір №14-07/21, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" отримав право вимоги до відповідача за договором №0685901650. 10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого позивач отримав право вимоги до відповідача за договором №0685901650. Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 58995,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4500,00 гривень; заборгованість за відсотками - 54495,00 гривень. Відповідач на користь нового кредитора також не виконав зобов'язання. При розгляді цієї справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 гривень та судовий збір, які слід стягнути з відповідача на користь позивача у разі задоволення позову.
21.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
17.12.2025 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначила, що позовні вимоги відповідач визнає частково. Зокрема, відповідач визнає, що отримав кредит, однак розмір відсотків встановлених договором вважає несправедливим. Так, відповідно до умов договору строк надання окремого траншу кредитування становить 30 календарних днів, а тому тільки за 30 календарних днів позивач може стягнути з відповідача відсотки за користування траншем. Судові витрати просить стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог, розмір судових витрат вважає необгрунтованим.
19.12.2025 позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що розрахунок заборгованості складається з суми заборгованості, яка була нарахована в межах строку кредитування, відповідно до умов договору погодженого сторонами. Відповідач підписав договір та не висловлював своїх зауважень щодо умов договору. Доказів неправомірності нарахування відсотків сторона відповідача не надала. Обов'язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на сторону, яка про це заявила, однак відповідач не навела відповідних доводів у відзиві. Тому сторона позивача просить задовольнити позов у повному обсязі.
22.12.2025 відповідач подав заперечення, відповідно до яких покликається на те, що строк кредитування становить саме 30 календарних днів, оскільки саме цей строк зазначено у заявці та акцепті. У пункті 7.4 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», які додані до позову, зазначено, що повернення заборгованості здійснюється одним платежем по закінченні строку поточного кредиту (траншу), встановленого в договорі. Тобто, оскільки строк користування кожним траншем за договором є окремим, а відтак відсотки повинні бути сплачені за строк користування таким траншем. Оскільки договором позики визначений строк його дії (строк користування кредитом (траншем), який становить 30 днів, а доказів пролонгації строку користування кредитом позивачем не надано, саме протягом даного строку кредитор мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки. Таким чином, нарахування відповідачу процентів за межами 30-ти денного строку користування є безпідставним. Тому з відповідача на користь ТОВ "Коллект Центр" підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 6862,50 гривень, з яких: 4500,00 гривень - заборгованості за основним зобов'язанням; 2362,50 гривень - проценти за користування кредитом (4500 * 1,75% в день * 30 днів кредиту). Оскільки проценти в сумі 54 495,00 грн. нараховані позивачем поза межами строку кредитування, вони не підлягають до стягнення з відповідача, а отже, позов належить задовольнити частково. Розмір витрат на правничу допомогу просять зменшити.
29.12.2025 представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.
29.12.2025 відповідач в судове засідання не з'явився, представник відповідачач подала заяву про розгляд справи без їх участі на підставі поданих заперечень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд встановив:
19.11.2019 між ТОВ "Інфінанс" та відповідачем було укладено договір №0685901650. Договір був підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору сторони погодили надання позики у виді відновлювальної крединої лінії окремими частинами в межах 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним погашенням кожного траншу не пізніше строку користування траншем, погодженого сторонами у додатку №1, №2, №3 та №4. Загальний розмір кредитної лінії становить 20000,00 гривень. Відсоткова ставка 1,75% на день. Відповідно до п.1.15 сторони обумовили, що розмір кредиту та строк користування кредитом визначається у додатках. Відповідно до п.3.3 строк користування поточним кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування кредитом, а також і штрафних санкцій. Ці кошти зараховуються на відповідний рахунок з призначенням: оплата за продовження строку дії користування поточним кредитом.
10.01.2020 відповідач підписав пропозицію надання 2 траншу кредиту за договором від 19.11.2019 №0685901650, відповідно до якої просив надати йому транш у розмірі 4500,00 гривень, строк користування - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% (2363,00 гривень). 10.01.2020 кредитор акцептував оферту. (акр. спр. 62, 63 т. 1).
10.01.2020 на рахунок маска-карти № НОМЕР_1 було здійснено зарахування коштів у розмірі 4500,00 гривень, що підтверджується листом від 03.07.2025 №7667_25703142728.
14.07.2021 між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір №14-07/21, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" отримав право вимоги до відповідача за договором №0685901650, це підтверджується витягом з реєстру боржників.
10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого позивач отримав право вимоги до відповідача за договором №0685901650, це підтверджується витягом з реєстру боржників.
Згідно з розрахунком заборгованості, загальний розмір заборгованості становить 86793,75 гривень з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4500,00 гривень; заборгованість за відсотками - 82293,75 гривень, з яких заявлено до стягнення - 54495,00 гривень.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На підставі абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У ході судового розгляду встановлено, що відповідачу на підставі поданої нии пропозиції 10.01.2020 було надано транш у розмірі 4500,00 на строк 30 днів під 1,75% на день. Також сторони обумовили, що розмір відсотків у грошовому виразі за строк користування траншем становить 2363,00 гривень.
Позивач не погоджується з цим та зазначає, що договором позики визначено строк дії договору 36 календарних місяців. Водночас відповідно до п.3.3 договору не надав суду доказів пролонгації строку користування траншем.
Враховуючи це суд зазначає, що при укладенні договору сторони домовилися, що строк дії договору становитиме 36 календарних місяців, однак протягом цього строку відповідачу може бути видано кілька траншів, при цьому видача кожного з траншів (кредитів) та строк користування такими траншами (кредитами) буде визначатися додатками до основного договору в кожному випадку окремо (1.15 договору позики). Враховуючи це положення, яке було узгоджене у основному договорі до якого приєднався відповідач, суд доходить висновку, що строк кредитування і строк дії договору не можна ототожнювати, а тому при визначенні періоду за який слід здійснювати розрахунок відсотків слід керуватися положеннями умов кредиту (траншу), відповідно до яких зазначено, що строк користування кредитом становить 30 днів та визначено загальну вартість кредиту для відповідача - 2363,00 гривень.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Слід також зазначити, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4500,00 гривень, однак заборгованість за тілом кредиту не погасив, відповідно до умов надання траншу розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача за час кредитування становить 2363,00 гривень. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4500,00 гривень та заборгованість за відсотками у обсязі та на умовах, передбачених первісним кредитором та відповідачем при наданні траншу - 2363,00 гривень. У іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 281,73 гривень.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до наданого позивачем витягу з акту про підтвердження факту надання юридичної допомоги від 31.10.2025 та заявою на надання юридичної допомоги №587 від 01.10.2025 витрати на правничу допомогу склали 16000,00 гривень: 4000,00 усна консультація, 12000,00 складання позовної заяви. Відповідач стверджує, що такі витрати є завищеними.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 року у справі 607/4341/20).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові від 19 лютого 2020 року, справа № 755/9215/15-ц).
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат. За наведених обставин суд доходить висновку, що позиція сторони відповідача щодо завищеного розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача є обгрунтованою, сума витрат є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих представником послуг, а тому позиція відповідача у цій частині є обгрунтованою. Враховуючи це, суд доходить висновку, що розмір витрат на правничу допомогу слід зменшити до 8000,00 гривень, а з урахуванням того, що позов задоволено частково з відповідача на користь позивача слід стягнути 930,40 гривень.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором у розмірі6863 (шість тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"судовий збір у розмірі 281,73 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 930,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", ідентифікаційний код 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3/306.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 29.12.2025.
Суддя Матолич В.В.