Справа № 277/1663/25
про передачу справи за підсудністю
"29" грудня 2025 р. селище Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає передачі за підсудністю до належного судуз наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями ч. 2 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Як зазначав Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 691/914/19 (провадження № 61-20176св21), у позовній заяві позивач має обґрунтувати підстави для застосування правил альтернативної підсудності.
У поданому позові ОСОБА_1 послалась на те, що дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із нею в АДРЕСА_1 .
Вказавши, що дитина сторін проживає із нею, ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу того, що зареєстрованим місцем проживання чи перебування самої позивачки та дитини є селище Ємільчине.
Норми Цивільного процесуального кодексу України не передбачають повноваження суду самостійно збирати відомості щодо зареєстрованого місця проживання дитини сторін.
З матеріалів даного позову судом не встановлено обставин, за яких даний позов можливо пред'явити до суду за ч. 2 ст. 28 ЦПК України, тобто підстави для застосування правил альтернативної підсудності відсутні.
Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 05.11.2021 за № 1101.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) вказано, що: «Законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення. Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення».
Відтак, підсумовуючи викладене, суд зазначає, що для застосування положень ст. ст. 27, 28 ЦПК України, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача/відповідача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача/відповідача, незареєстрованим у встановленому законом порядку.
Отже, оскільки як вказує позивач, вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 , без реєстрації, тому така адреса місця проживання не може бути врахована судом в цілях визначення підсудності даної справи згідно ст. ст. 27, 28 ЦПК України.
Відтак, має бути застосоване загальне правило територіальної підсудності.
У поданій позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України отримано інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.
Згідно відповіді № 22182810 від 26.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Село Тепениця відносилося до ліквідованого відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів» Олевського району Житомирської області.
Згідно із положеннями п. 3-1 розділу ХІІ Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Таким чином, справа підсудна Олевському районному суду Житомирської області.
Пунктом 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, що відноситься до територіальної підсудності Олевського районного суду Житомирської області.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 353 ЦПК України, суд
Цивільну справу № 277/1663/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати для розгляду за підсудністю до Олевського районного суду Житомирської області (вулиця Володимирська, 7, місто Олевськ, Коростенський район, Житомирська область, 11001).
Передача справи на розгляд до іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.Г.Корсун