Справа № 274/3631/25 Провадження № 2/0274/1583/25 РІШЕННЯ
22.12.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Іванченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про зобов'язання видати спадкові кошти та стягнути відсотки за їх безпідставне утримання,
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням уточнень до нього, просить суд зобов'язати АТ КБ "ПРИВАТБАНК" видати йому спадкові кошти у сумі 1256,56 євро, стягнути з відповідача 10 % річних за користування коштами з моменту зарахування 1250 євро - 05.04.2024 по день подання позовної заяви 24.05.2025, стягнути з відповідача судовий збір.
Позов обґрунтовує тим, що позивач є спадкоємцем першої черги померлого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входять грошові кошти у розмірі 105,31 грн та 1258,02 євро, що знаходилися на рахунку спадкодавця в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" . Станом на день подання позову грошові кошти в гривнях (105,31 грн), а також 1,46 євро були перераховані банком 05.09.2024, однак решта коштів у розмірі 1256,56 євро залишаються на рахунку та не були видані спадкоємцю, незважаючи на офіційне звернення позивача.
10.10.2024 банк повідомив позивача, що кошти в сумі 1256,56 євро були перераховані спадкодавцю після його смерті та підлягають поверненню відправнику, що є неправомірним.
Також позивач просить стягнути з відповідача 10 % річних, що є справедливою, пропорційною і розумною компенсацією за фактичне користування чужими коштами, неможливість володіти своїм майном, за фінансові втрати, зумовлені інфляцією, відповідно до розмірів прибутків, які отримав банк, використовуючи їх у власних кредитних чи інвестиційних операціях без згоди чи участі законного власника - позивача.
Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 30.05.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, які були ним усунені 04.06.2025.
Ухвалою суду від 11.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.06.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» жертви нацистських переслідувань - особи, які в роки Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань з мотивів політичного, національного і релігійного характеру, ворожого ставлення до націонал-соціалізму. Нацистські переслідування - злочинне позбавлення Німеччиною в роки Другої світової війни волі мирного населення на тимчасово окупованій території України або за її межами шляхом ув'язнення його у концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання, а також насильне вивезення мирного населення на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав.
У 1980 році «Конференція з матеріальних претензій євреїв до Німеччини» і німецький уряд уклали договір про утворення програми Claimes Conference Hardship Fund Конференція з Єврейських матеріальних позовів проти Німеччини (Клеймс Конференс), створена відповідно до законодавства США для здійснення допомоги та підтримки євреям, які стали жертвами нацистських переслідувань та дискримінації, з питань отримання компенсацій за шкоду, завдану їм внаслідок таких переслідувань та дискримінації, включаючи розподіл грошових коштів коштів, наданих таким жертвам Федеративною Республікою Німеччини, яка є некомерційною організацією, зареєстрованою у штаті Нью-Йорк згідно із законодавством штату Нью-Йорк згідно із законодавством штату Нью-Йорк про некомерційні організації.
Клеймс Конференс розподіляє разові компенсаційні виплати на адресу Бенефіціарів, їхніх спадкоємців або їхніх уповноважених представників, які проживають в Україні. Одержувачами, які мають право на компенсацію, є фізичні особи, які постійно проживають в Україні, чиє право на Компенсаційну Виплату перевірено та підтверджено Клеймс Конференс АТ КБ «ПриватБанк» погодився сприяти у такому розподілі з використанням своєї мережі відділень в Україні При здійсненні компенсаційних виплат АТ КБ "ПриватБанк" діє згідно з Ліцензією НБУ № 22 від 05.10.2011 та відповідно до законодавства України.
ПриватБанк отримав схвалення Уряду Німеччини на здійснення виплати жертвам нацизму за рахунок коштів Федеративної Республіки Німеччини. Починаючи з грудня 2014 року Приватбанк - єдиний банк-агент, уповноважений здійснювати виплати компенсацій жертвам нацизму на території України. Колишні в'язні концтаборів і гетто, і ті, хто пережив німецьку окупацію.
Як видно з виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SАМDNWFC00066743620 від 22.03.2021 кошти зараховані 05.04.2024 після смерті ОСОБА_2 . Банку про смерть клієнта не було повідомлено. Оскільки кошти надійшли на рахунок після смерті отримувача, то він не набув права власності на ці кошти. Якщо спадкоємець претендує на суму, яка була виплачена на рахунок клієнта після його смерті. Якщо отримувач компенсаційних виплат на момент зарахування помер, то згідно договору з компанією, зараховані кошти підлягають поверненню до "Claimes Conference", а позивач в свою чергу вже звертається безпосередньо до компанії для отримання спадщини.
Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити. Додатково на запитання суду повідомив, що 6,56 Євро спадкових коштів банком йому виплачено.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Додатково пояснив, що можливо сталася помилка при наданні інформації нотаріусу щодо залишку спадкових коштів нотаріусу.
За правилами ст. 247 ЦПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Як визначено в ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Разом з тим, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Як роз'яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до ст. 1301 ЦК Україн свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав. У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
У Цивільному кодексі України закріплено можливість пред'явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.11.2018 у справі № 2-1316/2227/11 (провадження №61-12290св18) зроблено висновок, що: «у ст. 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім'я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо».
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, яка кореспондує з положеннями ч. 1 ст. ст. 81 ЦПК України, якою встановлений обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.
ІV. Фактичніобставинисправи, встановлені судом, докази на їхпідтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , батько позивача.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, у вигляді грошових коштів (вкладів), які знаходяться в АТ КБ «Приватбанк»
30.08.2024 приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Пшеничною Є.С. видано свідоцтво про право на спадщину за законом (спадкова справа №16/2024), зареєстровано у реєстрі за №2422, у тому числі і на грошові кошти з вкладу на картковому рахунку НОМЕР_2 - залишок в сумі 1256,56 Євро.
13.09.2024 позивач звернувся до відповідача з проханням перерахувати 1256,56 Євро на його рахунок.
10.10.2024 відповідач на звернення від 13.09.2024 повідомив, що грошові кошти були зараховані спадкодавцю після його смерті та підлягають поверненню відправнику.
Судом також встановлено Банк виплатив грошові кошти, що належали спадкодавцю позивачу, окрім 1250 Євро, що підтверджено виписками по рахунку позивача.
Так, згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, належні спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинені внаслідок його смерті.
Одним із видів речей згідно із ст. ст. 179, 184, 192 ЦК України є грошові кошти, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Із з'ясованих судом обставин, вбачається, що відповідачем було надано нотаріусу інформацію щодо обсягу спадкового майна (грошових коштів) на рахунках спадкодавця. На підставі наданої банком інформації нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Вказане свідоцтво недійсним не визнавалось.
Окрім того, грошові кошти, що вказані у цьому свідоцтві, крім суми 1250 Євро, відповідачем були перераховані на рахунок позивача.
На сьогоднішній день кошти у сумі 1250 Євро перебувають на рахунку у відповідача.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що частина коштів була зарахована на рахунок після смерті спадкодавця, оскільки зазначені кошти були включені до довідки банку та до складу спадкового майна, на підставі чого нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину. Банк не наділений повноваженнями самостійно визначати склад спадкового майна.
Отже, на підставі викладеного, суд з метою захисту права позивача на спадщину, що залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати 1250 Євро на рахунок позивача, оскільки позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, якому було видано свідоцтво про право на спадщину, у тому числі і на ці грошові кошти, але позивач позбавлений можливості їх отримати, чим суттєво порушуються його законні права та інтереси.
Щодо решти вимог позивача, а саме стягнення 10% річних за користування його грошовими коштами за період з 05.04.2024 по 24.05.2025, то у їх задоволенні суд відмовляє як безпідставних. Так позивачем не наведено правових підстав для нарахування саме 10% річних, не надано доказів існування договору або норми закону, яким передбачено такий розмір відсотків.
Так, відповідно доч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимог про стягнення 3% річних позивач суду не заявляв.
За наведеного мотивування, позов підлягає частковому задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про зобов'язання видати спадкові кошти та стягнути відсотки за їх безпідставне утримання - задовольнити частково.
Зобов'язати АТ КБ "ПРИВАТБАНК" видати ОСОБА_1 спадкові грошові кошти в сумі 1250 Євро.
Стягнути АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору.
В решті позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570.
Повний текст рішення виготовлено 29.12.2025
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА