Справа № 192/3204/25
Провадження № 3/192/1193/25
Іменем України
24 грудня 2025 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
,
встановила:
До суду від відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки не повідомив, відкласти розгляд справи не просив, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи підтверджується підписом у відповідній графі у протоколі.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03, п. 41) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що в даному разі явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов'язковою, з огляду на правила, встановлені статтею 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 29 листопада 2025 року о 01 год 30 хв на 440 км автодороги Н-08 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21103, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, згідно показника алкотестера Драгер 0685 проба позитивна 1,05%о алкоголю, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, порушення скоїв повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 29.11.2025 року серії ЕПР1 № 526735, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, який ОСОБА_1 підписав;
роздруківкою результату тесту на стан сп'яніння № 750, який був проведений 29.11.2025 року, який склав - 1,05 ‰;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено результати огляду на стан сп'яніння, з якими ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за змістом якого результат позитивний- 1,05%о;
письмовим поясненням ОСОБА_1 , за змістом якого він рухався на автомобілі ВАЗ 21103 н.з. НОМЕР_1 , та його зупинили працівники поліції, які встановили, що він керував у стані алкогольного сп'яніння;
рапортом поліцейського;
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29 листопада 2025 серії ББА № 611693, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП;
довідкою про відсутність інформації в базі ІПНП «Цунамі», вкладка «Пошук посвідчення водія ГСЦ», про отримання гр. ОСОБА_1 водійського посвідчення;
копією постанови від 17 березня 2025 року Ічнянського районного суду Чернігівської області у справі № 733/394/25 про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, отриманого з Єдиного державного реєстру судових рішень;
відеозаписом.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП знайшла своє підтвердження під час розгляду справи судом.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не мав права керування транспортним засобом, доказів отримання ним посвідчення водія до суду не надано, тому до нього потрібно застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке адміністративне стягнення відповідатиме вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 130 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.В. Ковальчук