Справа №203/9116/25
Провадження №3/0203/2630/2025
29 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В., розглянув матеріал, що надійшов з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпра (Дніпропетровська), громадянки України, ФОП, лікар, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526863, 29.11.2025 о 09:45 год. в м. Дніпро, по проспекту Олександра Поля, біля буд. 14, водій ОСОБА_1 , в районі електроопори, 24, керуючи транспортним засобом автомобілем BMW Х1 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед зміною напрямку руху праворуч з середньої смуги руху не переконалась, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався позаду праворуч, в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, порушив п.10.1 ПДР, скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні 25.12.2025 особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала, суду пояснила, що в поясненнях на місці зазначила, що не побачила іншу машину. Їхала в середній полосі, їй потрібно було припаркуватися, почала зміщатися з середньої полоси в крайню праву, щоб припаркуватися і коли частково була на крайній правій полосі, то відчула поштовх в машину. Після чого відразу зупинилась, вийшла з автомобіля. Розгубилась, бо інша учасниця ДТП сказала, що рухалась в крайній правій полосі, тому не заперечувала, що її не побачила. Викликала поліцію і коли вони приїхали, то до неї питань не виникло, вона сказала, що рухалась по середній полосі та не побачила іншого водія. Пізніше повернулась на місце ДТП, побачила розташування гальмівного шляху автомобіля іншої учасниці в середній полосі. Крім того, проаналізувала, що її автомобіль має систему попередження та камери 360? і сам повертає в полосу, тож не могла зрозуміти як відбулось ДТП. Вирішила пройтись по камерах на вулиці, перепитала за відео, знайшла одне відео, яке підтверджує її невинуватість. За рекомендацією звернулась до "Безпечне місто", але через відключення світла камери не працювали. Тобто, вважає, що інша учасниця надала недостовірну інформацію стосовно руху, тому під час приїзду поліції вона розгубилась и погодилась на те, що вона винна, однак пізніше, передивившись відео з камер спостереження та, проаналізувавши умови ДТП, дійшла іншого висновку. Вважає, що коли дивилась у дзеркало не побачила машину, тому, що вона була ще позаду, а не в крайній правій полосі.
18.12.2025 ОСОБА_1 через канцелярію суду надала клопотання про долучення у справі доказів, а саме, відеозапису ДТП з камери спостереження закладу "Varenika" та відповіді з комунального підприємства "ІНФО-РАДА-ДНІПРО", а також письмові заперечення на протокол у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якими просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В письмових запереченнях наполягала, що виконала вимоги ПДР, своєчасно подав сигнал повороту і переконалась, що права смуга була вільною. Вважає винуватцем ДТП саме водія автомобіля «Skoda Fabia», яка рухалась з більшою швидкістю не витримала безпечну дистанцію, неправильно оцінила дорожню ситуацію та не впевнилась в безпеці маневру перестроювання в праву полосу з метою випередження. Водій автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_4 не мала права "влітати" в смугу, яка вже займалась іншим авто. Крім того, мала технічну можливість утриматися від маневру, бачив, що інший транспортний засіб вже перестроюється. Тобто водій автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , побачив завчасно увімкнений правий покажчик повороту її автомобіля та, усвідомлюючи намір здійснити перестроювання, не врахував, що автомобіль вже розпочав зміну смуги руху вправо, вчинила спробу перестроювання та випередження справа, не переконавшись у безпечності такого маневру, чим створила перешкоду та небезпеку для руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем BMW. Вважає, що зазначеними діями водій автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_5 порушила вимоги: п. 10.1, п. 12.1, п. 13.1 ПДР зауважив, що доводи водія автомобіля «Skoda Fabia», про те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди вона рухалась у крайній правій смузі руху не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявила суду клопотання про надання часу для підготовки клопотання про призначення автотехнічної експертизи, разом з тим, подала через канцелярію суду клопотання про залишення без розгляду попереднього клопотання та повторно просила закрити справу. Також подальший судовий розгляд просила провести за її відсутності, у зв'язку з виїздом.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що їхала в середній полосі, перестроїлась в праву полосу, коли її машину різко вдарила інша машина. Вона в той час була в правій полосі. Дорога була вільна, горіло зелене світло попереду, вона перестроїлась завчасно, рухалась по правій полосі. Коли вийшла з автомобіля перепитала водійку BMW чому вона не дивилась у дзеркало, на що та відповіла, що замислилася про роботу, її не бачила.
Водійка BMW різко здійснила маневр, оскільки працює на пр. Поля, 14, паркувалася біля роботи, натомість вона, оскільки працює далі на пр. Поля,22 завчасно перестроїлась.
Додатково також суду пояснила, що рухалась в правій полосі, але можливо частково колесо залишалось на середній, оскільки справа були припарковані автомобілі, також доповнила, що автомобіль після удару відкинуло і ще вона неправильно вчинила, оскільки з місця ДТП здала трохи назад, тому фото не в повні мірі відповідає обстановці.
Потерпілій надано можливість ознайомитися з повторними запереченнями в справі та надати свої пояснення. ОСОБА_2 наполягала на своїй версії події та позиції потерпілої.
Суд зазначає наступне.
Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (п.4 ч.3 ст. 129).
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526863 від 29.11.2025, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, що є самостійним доказом у справі долучено схему місця ДТП з підписами учасників та фіксацією пошкоджень транспортних засобів, зауважень до якої не внесено та пояснення водіїв, написані ними власноручно, що підтверджено в судовому засіданні.
За своїм значенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським, яким зазначено про порушення водієм BMW Х1 пункту 10.1 ПДР суд не може зробити висновок про винуватість особи.
З долученої схеми ДТП дійсно вбачається фіксація гальмівного шляху автомобіля Skoda, що після події, за поясненнями потерпілої відкинуло назад, разом з тим, гальмівний шлях розташований під кутом, з середньої полоси руху. Така слідова картина відповідає і долученим на носії інформації фото, представленим суду особою, яка притягається до відповідальності, а також первісним письмовим поясненням водія ОСОБА_2 . Так, потерпіла власноручно зазначила, що рухалась в середній полосі, як раптом відчула удар, але в кінці пояснення змінила, зазначив, що рухалась не в середній, а в крайній правій смузі.
З представленого особою, яка притягається до відповідальності відеозапису вбачається, що автомобілі учасниць ДТП незадовго до події рухаються в середній полосі руху; попереду BMW, за ним Skoda, з увімкненими правими сигналами повороту. Обставин самої події не зафіксовано.
Згідно з пунктом 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Суд оцінив представлені докази зазначає наступне.
Обидві учасниці руху перестроювались, їхали з увімкненими покажчиками, отже мали дотримуватися вимог п.10.1 ПДР. Потерпіла наполягає, що рухалась по правій полосі, однак, слідова картина, характер пошкоджень та розташування транспортних засобів після ДТП суперечить її поясненням в цій частині. Відтак, однозначно покласти суперечливі доводи в основу рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності неможливо.
Свідків правопорушення не залучено.
Таким чином, з аналізу наданих суду доказів вбачається, що неможливо достовірно зробити висновок щодо наявності вини в даній дорожньо-транспортній події саме водія ОСОБА_1 .
Практика Європейського суду з прав людини є сталою, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд, дослідив та оцінив матеріали справи, відповідно до норм ст. 250 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Згідно ч.1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Керуючись ст. ст. 124, 247, 250, 251 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г.В. Качаленко