30 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/994/25 пров. № А/857/38017/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 380/994/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК РЕНТ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення,-
суддя в 1-й інстанції Потабенко В.А.,
час ухвалення рішення 18 серпня 2025 року,
місце ухвалення рішення м.Львів,
дата складання повного тексту рішення 18 серпня 2025 року,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.08.2024 №11626981/45089424, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області. Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) зареєструвати складену товариством з обмеженою відповідальністю «ОК-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 45089424, адреса місцезнаходження: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 30) податкову накладну №7 від 27.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2025 №12346560/45089424, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області. Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) зареєструвати складену товариством з обмеженою відповідальністю «ОК-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 45089424, адреса місцезнаходження: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 30) податкову накладну від 14.09.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 45089424, адреса місцезнаходження: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 30) сплачений при подачі позову до суду судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні рівно. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 45089424, адреса місцезнаходження: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 30) сплачений при подачі позову до суду судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні рівно.
18.07.2025 від позивача надійшла заява (вх. №59183) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд: ухвалити додаткове рішення в справі №380/994/25, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-РЕНТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2800,00 грн.; Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-РЕНТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2800,00 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 45089424, адреса місцезнаходження: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 30) 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень рівно витрат на професійну правову допомогу. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 45089424, адреса місцезнаходження: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 30) 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень рівно витрат на професійну правову допомогу.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано реальності витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 1 ст. 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зокрема, ч. 3 і 5 ст. 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому ч. 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.
Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 262 КАС України).
Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.2 ст.16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
За вимогами ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вже було зазначено вище, ч. 1 ст. 139 КАС України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).
Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії, як:
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001016;
- договір про надання правової допомоги №07/09 укладений 07.09.2023 між ТОВ «ОК-РЕНТ» та Адвокатським об'єднанням «ВІ ЕС ДЖІ ПАРТНЕРС»;
- акт прийняття виконаних робіт (послуг) від 03.02.2025;
- рахунок №03/02 від 03.02.2025;
Відповідно до п. 4.2 договору за надання правової допомоги клієнт виплачує Адвокатському об'єднанню гонорар, який визначається відповідно до акту приймання - передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, або рахунку, виставленого Адвокатським об'єднанням для оплати погодинної роботи згідно із тарифами, погодженими сторонами у додаткових угодах до цього договору. Сторони погодили, що сума гонорару може бути оплачена клієнтом після набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Отже, витрати в розмірі 5600,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно понесені позивачем та підтверджено належними і допустимим доказами.
Дослідивши вказані вище письмові докази, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.
Предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи хоча проведено в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін;
- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
- представником позивача в межах розгляду цієї справи, крім позовної заяви, не було подано жодних інших докуметів;
- позовна заява містить лише два епізоди щодо реєстрації податкових накладних.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому належить зменшити до 3000,00 грн.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року в справі № 380/994/25 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 30 грудня 2025 року.