30 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/2582/25 пров. № А/857/33268/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року про зупинення провадження в справі № 500/2582/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
суддя в 1-й інстанції - Дерех Н.В.,
час ухвалення рішення - 18 липня 2025 року,
місце ухвалення рішення - м.Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 18 липня 2025 року,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії позивача;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії позивача з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат,
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром після індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році",
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження її максимальним розміром і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Надалі, Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 липня 2025 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії зупинив до набрання законної сили рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду в справі №500/2273/25.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що місцевий суд не обґрунтував мотиви стосовно наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом відповідного рішення з оцінкою вже наявних доказів і обставини справи, при цьому здійснив посилання на існування іншої справи та навів загальні висновки та припущення про те, що обставини, які будуть установлені, можуть бути суттєвими під час розгляду справи, провадження в якій зупиняється.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.2 ст. 312, п. 11 ч.1 ст. 294 КАС України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №500/2273/25, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 максимальним розміром, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум.
Як встановлено судом з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області скористалось правом на апеляційне оскарження, та 11.07.2025 подало апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №500/2273/25, відтак рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №500/2273/25 не набрало законної сили.
Разом з тим, суд вважав, що рішення за результатами розгляду справи №500/2273/25 може вплинути на наслідки розгляду цієї справи, оскільки предмет спору у справі №500/2273/25 стосується правовідносин, з приводу яких позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За змістом частини десятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2018 у справі № 9901/314/19 у питанні застосування пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України сформувала наступні висновки про те, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі;
чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Як встановлено судом, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року в справі 500/2273/25, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум.
Місцевий суд зазначив, що рішення за результатами розгляду справи №500/2273/25 може вплинути на наслідки розгляду цієї справи, оскільки предмет спору у справі №500/2273/25 стосується правовідносин, з приводу яких позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Однак зупинення провадження з підстав, передбачених нормою пункту третього частини першої статті 236 КАС України, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі та рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Ця підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Колегія суддів наголошує, що у разі вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати, чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду в адміністративній справі, що розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, а також чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Зупинення провадження у справі має ґрунтуватися виключно на об'єктивній неможливості її розгляду, а необґрунтоване зупинення може призвести до затягування відповідних строків розгляду та невизначеності для учасників справи.
В оскаржуваній ухвалі суд попередньої інстанції не навів належного правового обґрунтування зупинення провадження у справі, в достатній мірі не конкретизував, у чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи без попереднього вирішення спору в справі №500/2273/25.
Ухвала місцевого суду не містить відповіді, який матиме вплив зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум, на зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії позивача з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Більше того, яка природа неможливості розглянути спір в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії позивача з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат, без вирішення спору щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум.
Колегія суддів наголошує, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів не може погодитися із тим, що за вказаних місцевим судом обставин наявна об'єктивна неможливість розгляду справи, і зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегія суддів зазначає, що об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Наведене вище, об'єктивно не унеможливлює розгляд даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №500/2273/25.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 500/2582/25.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пенсійне забезпечення позивач у справі №500/2582/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , уродженця с. Нападівка Лановецького району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_2 , жодним чином не пов'язане з пенсійними правами позивача у справі №500/2273/25 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , уродженця м. Калинівка Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_4 .
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 140/2539/25 до набрання законної сили судовим рішення у справі № 903/24/25.
Отже, ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року про зупинення провадження в справі № 140/2539/25 підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року про зупинення провадження в справі № 500/2582/25 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 30 грудня 2025 року.