30 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/7954/21 пров. № А/857/27999/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №260/7954/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа- Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Маєцька Н. Д.,
дата ухвалення судового рішення - 04 червня 2025 року,
місце ухвалення судового рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту судового рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа- Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати йому пенсії на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за посадою поліцейського: дільничний офіцер поліції за №33/27-1323 від 06 грудня 2021 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити йому з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за посадою поліцейського: дільничний офіцер поліції за №33/27-1323 від 06 грудня 2021 року та провести виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
19 травня 2025 року до суду надійшла заява старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку і способу виконання рішення, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання, а саме: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії, змінивши на: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 нарахованої пенсії, заборгованості у сумі 149076,02 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №260/7954/21 у частині щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі наданої довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» №33/27-1323 від 06 грудня 2021 року для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 149076,02 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що на виконання судового рішення у справі №260/3866/21 відповідачем здійснено перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки №33/27-1323 від 06 грудня 2021 року про розмір грошового забезпечення та за результатами такого перерахунку різниця в пенсії за минулий час склала 149076,02 грн, яку пенсійний орган не відмовляється виплачувати та така різниця буде виплачена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України. Звертає увагу на те, що заявником не надано доказів того, що рішення суду в межах покладених зобов'язань на відповідача не виконано та не надано інформацію про те, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або, що пенсійний орган створює перешкоди для виконання такого рішення. Крім того, зауважує, що позивач заявляв позовні вимоги про зобов'язання відповідачем вчинити дії та судом прийнято рішення про відновлення прав позивача шляхом зобов'язання вчинення дій. Таким чином, у спірному випадку задоволення вимоги позивача фактично змінює зміст і суть раніше ухваленого судового рішення. З врахуванням наведеного просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи положення ст.312 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення не є виконаним у повному обсязі більше двох місяців з дня набрання ним законної сили, а тому наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №260/7954/21 шляхом стягнення з відповідача нарахованої та невиплаченої суми пенсії, яка становить 149076,02 грн.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14, 370 КАС України.
За змістом ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі Закон №4094-IX) відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
З системного аналізу положень ч.1,3 ст.378 КАС України можна дійти висновку про те, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду- це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в даній справі позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі наданої довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» №33/27-1323 від 06 грудня 2021 року для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі наданої довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» № 33/27-1323 від 06 грудня 2021 року для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення пенсійним органом з 01 грудня 2019 року здійснено перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» № 33/27-1323 від 06 грудня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що з 01 червня 2022 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення. Нарахована заборгованість у розмірі 149076,02 грн за період з 01 грудня 2019 по 31 травня 2022 року облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Наведені вище обставини свідчать, що відповідач, який є боржником у цій справі, не відмовляється виплачувати нараховані кошти за вказаним судовим рішенням, однак невиплата цих коштів обумовлена об'єктивними причинами, а саме: відсутністю достатніх асигнувань з Державного бюджету України.
Колегія суддів зазначає, що фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачені у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок т підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (далі - програма 2506080). Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерств соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець розпорядник коштів нижчого рівня.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області є бюджетної установою і в праві здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України».
Зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що резолютивна частина судового рішення у цій справі має зобов'язальний характер. При розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу. Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного судового рішення із зобов'язання здійснити виплату заборгованості на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично буде зміною рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено загальними приписами статті 378 КАС України.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення. Разом з тим, змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Оскільки у цій справі встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то необхідно дійти висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в справі №260/7954/21.
Крім того, грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю відповідача, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання рішення у справі №260/7954/21, оскільки єдиною об'єктивною перешкодою для виконання рішення суду є неналежне фінансування з боку держави витрат, пов'язаних із виплатою пенсії; реалізація судового рішення у цій справі залежить виключно від бюджетного забезпечення, а не від обраного способу його виконання, зміна такого способу не здатна вплинути на фактичне виконання рішення, а тому відповідна процесуальна дія не має жодного впливу на фінансування державою витрат по виплаті пенсійної заборгованості.
Доводи апеляційної скарги є підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з викладених вище мотивів.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також допустився помилки в частині застосування норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про задоволення заяви, поданої в порядку ст.378 КАС України, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та у задоволенні заяви в порядку ст.378 КАС України відмовити.
Керуючись ст.242, 243, 246, 250, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 370, 378 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити.
Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №260/7954/21 скасувати.
У задоволенні заяви старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку і способу виконання рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 30 грудня 2025 року.