30 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/4935/24 пров. № А/857/17705/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Мікули О. І.
суддів Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення. у справі № 460/4935/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя в 1-й інстанції - Борискін С.А.,
час ухвалення рішення - 15 квітня 2025 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 15 квітня 2025 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача по виплаті пенсії з обмеженням максимальним розміром з квітня 2024 року та зобов'язати виплачувати пенсію в повному розмірі відшкодування фактичних збитків без обмеження максимальним розміром з 01 квітня 2024 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження з 01 квітня 2024 року виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01 квітня 2024 року перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження будь-яким максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
10 березня 2025 до суду надійшла письмова заява ОСОБА_1 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що станом на момент звернення до суду вказане рішення не виконане в повному обсязі.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/4935/24 протягом 30 календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень цієї ухвали.
11 квітня 2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №460/4935/24.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року прийнято поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду у цій справі.
Не погодившись з цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, не перевіривши факт правомірності чи неправомірності виключення із заробітку доплати за роботу у вихідні дні, які потягнули за собою зміни у розміру пенсії, не витребувавши відповідних доказів цієї правомірності чи неправомірності, не надав оцінки цим змінам, не врахував, що розмір пенсії 69845 грн 31 коп. є невід'ємною частиною резолютивної частини рішення, дійшов неправильного висновку про правомірність пенсії в розмірі 44325,90 грн та прийняв необґрунтоване рішення. Крім того, вважає неправомірним віднесення виплат пенсії з обмеженням максимальним розміром, на боргові зобов'язання пенсійного органу, які були після того, як рішення суду вступило в законну силу. Пенсія виплачувалася в тих розмірах, які нараховував відповідач, тільки з обмеженням максимальним розміром, тому вважає, що з 16 грудня 2024 р. цю виплату не вправі відносити на боргові зобов'язання Пенсійного фонду України. Просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи положення ст.312 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що після проведеного перерахунку, розмір пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків ОСОБА_1 без обмеження, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 квітня 2024 року становить 44325, 90 грн, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії 956080124982 від 08 квітня 2025 року. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області нараховано доплату за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2025 року в сумі 272306,70 грн, яку буде виплачено за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статей 23, 116 Бюджетного кодексу України. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення суду виконує у межах повноважень, а перерахунок доплати до пенсії позивача провело відповідно до норм законодавства, які є чинними та обов'язковими до застосування.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої та другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Судом встановлено, що на виконання судового рішення, з врахуванням листа Пенсійного фонду України від 27 січня 2025 року за №2800-030101-9/556 та норм чинного законодавства, проведено з 01 квітня 2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження будь-яким максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, та нараховано доплату за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2025 року в сумі 272306,70 грн, яку буде виплачено за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статей 23, 116 Бюджетного кодексу України.
Після проведеного перерахунку розмір пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків ОСОБА_1 без обмеження, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 квітня 2024 року становить 44325,90 грн, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії №956080124982 від 08 квітня 2025 року з електронної пенсійної справи.
Щодо невиплати нарахованих сум грошових коштів, то колегія суддів зазначає, що така зумовлена тим, що виділені бюджетні асигнування на виконання судових рішень, боржником в яких є відповідач, спрямовуються на безумовне їх виконання у порядку черговості прийняття. Між тим, обмежене фінансування є об'єктивною обставиною, яка не залежить від посадових осіб суб'єкта владних повноважень.
Так, суд вважає правильним покликання відповідача про необхідність цільового використання коштів Пенсійного фонду.
Згідно з п.12, пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2 (далі - Положення № 28-2) Головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
Відповідно до приписів пп.4, 5 п.4 Положення № 28-2 Головне управління Пенсійного фонду згідно з покладеними на нього завданнями, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Так, відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 р. № 280 (в редакції Постанови № 1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Згідно з п.п.12, 13, 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596, органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених п.10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.
На підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, з викладеного вбачається, що з 01 квітня 2021 року повноваження щодо здійснення фінансування виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 23,116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, виділених з Державного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.
З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок про те, що проведення виплати заборгованості не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема відповідача, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач провів перерахунок пенсії; рішення суду включив в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою; направив звернення до Пенсійного фонду України щодо сприяння у вирішенні питання про фінансування коштів для забезпечення виконання рішення суду в частині виплати суми то, на думку колегії суддів, відповідач вжив необхідних та достатніх заходів, спрямованих на виконання рішення суду у цій справі, а також навів обґрунтовані обставини з їх підтвердженням відповідними доказами, які ускладнюють виконання рішення в частині нарахованої доплати за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2025 року в сумі 272306, 70 грн, яку буде виплачено за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статей 23, 116 Бюджетного кодексу України, тож Головне управління діяло у межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.
З урахуванням досліджених судом доказів, підстав вважати, що суб'єкт владних повноважень ухиляється від виконання судового рішення в повному обсязі, наразі немає.
Однак позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою повторно за наявності відповідних підстав.
Крім того, суд зауважує, що невиконання судового рішення відповідачем у частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 18.06.2019 року по справі №826/721/16.
Враховуючи наведене вище, а також те, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували ухилення відповідача від виконання судового рішення, враховуючи надані суду докази на підтвердження виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №460/4935/24, а також враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», відповідно до якої починаючи з 01 квітня 2021 року фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, здійснюється Пенсійним фондом України, у суду наявні підстави для прийняття поданого звіту.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності прийняття Звіту про виконання рішення суду у справі № 460/4935/24.
Колегія суддів зазначає, що предметом даного спору не було встановлення правомірності чи неправомірності виключення із заробітку доплати за роботу у вихідні дні, а виплата пенсії з обмеженням максимальним розміром з квітня 2024 року.
У разі незгоди ОСОБА_1 із розміром його пенсії, це нові правовідносини, які виникли внаслідок проведеного відповідачем перерахунку з 01 січня 2025 року, і позивач вправі звернутися до адміністративного суду з окремим (іншим) позовом.
У даному випадку наявні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору, що виключає можливість застосування спеціальних правових норм щодо судового контрою за виконанням рішення суду, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, що не спростовано доводами апеляційної скарги позивача, а відтак ухвала суду скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення у справі №460/4935/24 прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС таку необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 370, 382, 383 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення у справі № 460/4935/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 30 грудня 2025 року.