Справа № 2-а-651/12
Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.П.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
29 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області м.Житомир, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду справі №2-а/651/2012,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 січня 2013 року (справа №2а-651/2012) зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 :
- кошти, передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 11.03.2007 року по 31.10.2007 рік в розмірі 40% мінімальної заробітної плати вказаного періоду щомісячно, з врахуванням проведених виплат;
- кошти, передбачені ст.39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно , за період з 01.07.2007 року по 31.10.2007 рік, з врахуванням проведених виплат.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року постанову Коростенського міськрайонного суду від 02 січня 2013 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 кошти, передбачені ст.39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, за період з 01.07.2007 року по 31.10.2007 рік, з врахуванням проведених виплат та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. В решті постанова залишена без змін.
18 вересня 2013 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано виконавчий лист на виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 січня 2013 року в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 кошти, передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 11.03.2007 року по 31.10.2007 рік в розмірі 40% мінімальної заробітної плати вказаного періоду щомісячно, з врахуванням проведених виплат.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 10 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а-651/12 від 18 вересня 2013 року (ВП №40134699).
03 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №2-а-651/12.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2025 року заяву про встановлення судового контролю повернуто заявнику.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу, порядок розгляду заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення визначено ст. 382-1 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду або ж відмовити у вказаному.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, повертаючи заяву позивача про встановлення судового контролю жодного з визначених ч. 2 ст. 382-1 КАС України рішень не приймав та оцінки доводам заявника не надав.
Таким чином, наразі суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про встановлення судового контролю у даній справі.
В аспекті наведеного, колегія суддів звертає увагу на рішення ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", у якому Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі, яке застосовується з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи, а контроль покладається на суд першої інстанції, колегія суддів вважає, що, з урахуванням встановлених порушень вимог процесуального права та відсутності необхідних доказів, постановлена судом першої інстанції ухвала про повернення заяви позивача є протиправною, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про розгляд заяви позивача, поданї в порядку ст. 382 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області м.Житомир, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду справі №2-а/651/2012 скасувати.
Справу направити до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.