Справа № 640/21626/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
30 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії позивачу з 98% при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення з 01.01.2008 по 01.04.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) раніше призначеної пенсії позивачу, виходячи з 98% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру з 01.01.2008 по 01.04.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року адміністративний позов за період з 01 січня 2008 року по 07 червня 2023 року - залишено без розгляду.
Адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 98% до 70% сум грошового забезпечення з 08.06.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в основному розмірі 98% сум грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру згідно з статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 08 червня 2023 року, з врахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, виходячи за межі заявленого у позовній заяві періоду з 01.01.2008 по 01.04.2019 та задовольняючи позовні вимоги про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 98 % від грошового забезпечення з 08.06.2023, порушив права позивача, оскільки останній у судовому порядку в інших справах поновив свої права щодо виплати пенсії у розмірі 100% від основного грошового забезпечення за період, починаючи з 02.04.2019. Тобто, оскаржуваним рішенням порушені права позивача на призначення пенсії з 08 червня 2023 року у розмірі 100%, адже на виконання оскаржуваного рішення суду позивачу виплачується 98% сум грошового забезпечення.
На думку апелянта, недослідження судом першої інстанції обставин справи та вихід за межі заявленого у позовних вимогах періоду невілює всі зусилля та час позивача на відновлення своїх прав, які неодноразово підтверджувались рішеннями суду у справах № 640/5287/20, № 640/14014/21, № 640/35558/21, № 640/20263/22.
Апелянт зазначає, що неправомірне обчислення основного розміру пенсії під час відповідних перерахунків відбувалось з 01.01.2008, оскільки розмір пенсії був зменшений з 98% до 88% та 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Натомість, зокрема, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року у справі № 640/35558/21 право позивача на основний розмір пенсії було відновлено та з 01.04.2019 у судовому порядку визнано, що розмір пенсії позивача за вислугу років становить 100 %, у тому числі без обмежень максимального розміру пенсії.
Отже, апелянт стверджує, що саме у період з 01.01.2008 по 01.04.2019 позивачем допущено протиправні дії щодо зменшення позивачу відсоткового розміру основної пенсії з 98% по 70% та обмеження максимальним розміром пенсії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.03.2005 перебуває на пенсійному обліку ГУ ПФУ в м. Києві (пенсійна справа ФА-139004) як особа з інвалідністю 3 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження служби, віднесений до 1 категорії, та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1994 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Вказане підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 21.02.2001 (а.с. 27), посвідченням № НОМЕР_2 від 18.03.2005 (а.с. 28), посвідченням № НОМЕР_3 від 21.05.2019 (а.с. 29), актом огляду МСЕК № 005600 від 07.04.2005 (а.с. 37), посвідченням № НОМЕР_4 від 14.04.2005 (а.с. 58).
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років з 01.03.2005 (а.с. 59) та 01.07.2006 (а.с. 60) позивачу обчислено пенсію з розрахунку 98% (55% + 3% * 11 років + 10%) сум грошового забезпечення за 31 рік вислуги як особі, яка під час служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесена до 1 категорії, звільненому у відставку. Пенсія призначена із таких складових грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентна надбавки за вислугу років (40%), збільшення грошового забезпечення (100%), робота з таємними виробами, носіями, документами (20%), за безперервну службу (90%), премії (33%),
З 01.01.2008 органами Пенсійного фонду України на підставі Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), з урахуванням грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294), проведено перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Так, згідно з розрахунками пенсії за вислугу років (а.с. 62, 64) з 01.01.2008 позивачу обчислено пенсію з розрахунку 88 % (55% + 3% * 11 років) сум грошового забезпечення за 31 рік вислуги як особі, яка під час служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесена до 1 категорії, звільненому у відставку.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень та комп'ютерної програми «Діловодство адміністративного суду» судом першої інстанції встановлено, що позивачем вже оскаржувалися дії відповідача щодо перерахунку пенсії.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2020 у справі № 640/5287/20, яке набрало законної сили 23.12.2020, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії позивачу. Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію без обмеження максимального розміру з 01.01.2018. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо виплати позивачу перерахунку пенсії за період з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням 75 % суми підвищення пенсії. Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію за період з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії однією сумою, з урахуванням раніше проведених виплат.
У лютому 2021 року на виконання вказаного рішення відповідачем здійснено нарахування позивачу коштів за період з 01.01.2018 по 28.02.2021 у розмірі 91 248,80 грн, про що свідчить лист від 07.06.2022 № 11548-10982/Н-02/8-2600/22 відповідача (а.с. 44-47).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2021 у справі № 640/14014/21, яке набрало законної сили 04.10.2021, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки від 23.03.2021 №ВСЗ/342, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки від 23.03.2021 №всз/342, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимального розміру, з урахуванням виплачених сум.
Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунками, на виконання вказаного рішення відповідачем у листопаді 2021 року здійснено нарахування коштів за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 в розмірі 590392,08 грн. Перерахунок пенсії проведено із розрахунку 88 % відповідних сум грошового забезпечення. З 01.06.2022 позивачу встановлено для щомісячної виплати визначений судом розмір пенсії в сумі 35 171,46 грн. Перерахунок пенсії проведено із розрахунку 88 % відповідних сум грошового забезпечення. Вказане підтверджується листом від 07.06.2022 № 11548-10982/Н-02/8-2600/22 відповідача (а.с. 44-47).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2022 у справі № 640/35558/21, яке набрало законної сили 05.08.2022, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 100% до 70% грошового забезпечення під час перерахунку пенсії на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 №всз/342 від 23.03.2021. Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №всз/342 від 23.03.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років у розмірі - 100 %, без обмежень максимального розміру пенсії на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп- /2016 у справі за конституційним поданням ВС України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини 7 ст.43, першого речення частини 1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків у пенсійній справі позивача ФА-139004, нарахування пенсії з 01.03.2005 позивачу здійснювалось наступним чином:
- у розмірі 98 % в період з 01.03.2005 до 15.05.2008 (а.с. 59-61);
- у розмірі 88 % в період з 15.05.2008 до 02.11.2021 (а.с. 62-76);
- у розмірі 70 % в період з 02.11.2021 до 06.06.2022 (а.с. 77-78);
- у розмірі 88 % в період з 06.06.2022 до 02.09.2022 (а.с. 79-81);
- у розмірі 100 % в період з 02.09.2022 і по час звернення з цим позовом (а.с. 82-83).
Отже, обчислення основного розміру пенсії позивача під час перерахунку з 01.01.2008 відповідачем було зменшено з 98 % до 88% та 70% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується вказаними вище розрахунками пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА139004.
Позивач звернувся із заявою від 01.06.2022 (а.с. 39-43) до відповідача з проханням здійснити перерахунок на підставі довідки №всз/342 від 23.03.2021 та виплатити, зокрема, з 01.04.2019 пенсійне забезпечення без обмеження максимальної суми у розмірі 100 % від грошового забезпечення.
Відповідач листом від 07.06.2022 № 11548-10982/Н-02/8-2600/22 (а.с. 44-47) повідомив про відсутність підстави для обчислення пенсії в розмірі 100 % сум грошового забезпечення за 31 рік вислуги як звільненій у відставку особі, які під час служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесена до 1 категорії.
Не погоджуючись із перерахунками пенсії, проведеними відповідачем у період з 1 січня 2008 року по 01 квітня 2019 року, в частині зменшення розміру пенсії з 98% до 70%, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково, оскільки дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в м. Києві при перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зменшенням відсотку основного розміру пенсії з 98 % на 70% та застосуванням обмеження максимальним розміром пенсії позивача.
Також суд першої інстанції зазначив про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом щодо перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2008. У зв'язку з чим, дійшов висновку, що права позивача на отримання сум періодичних платежів - пенсії підлягають захисту в межах встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, тобто за період з 08.06.2023, адже позивач звернувся до суду лише 08.12.2023. Натомість, позовні вимоги за період з 01.01.2008 по 07.06.2023 підлягають залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що у матеріалах справи містяться розрахунки пенсії позивача, які додані останнім після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 26.05.2025.
Згідно з вказаними розрахунками пенсії її нарахування позивачу здійснювалось наступним чином:
- у розмірі 100 % з липня 2025 року (а.с. 152);
- у розмірі 98 % з серпня 2025 року (а.с. 153);
- у розмірі 98 % з вересня 2025 року (а.с. 154).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів наголошує на тому, що право на перерахунок пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Звернувшись до суду з цим позовом 08 грудня 2022 року (відтиск штемпелю суду) позивач заявив вимоги, зокрема про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії позивачу, виходячи з 98% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру за період з 01.01.2008 по 01.04.2019.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
При цьому, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що перерахунок з 01.01.2008 по 01.04.2019, виходячи з 98% сум грошового забезпечення, позивачу фактично не нараховувався, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком виплати пенсіонерові суми пенсії.
Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, оскільки позивач звернувся до суду 08 грудня 2022 року з позовними вимогами про перерахунок пенсії, який охоплює період з 01.01.2008 по 01.04.2019, то він пропустив шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України. У зв'язку з чим, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.
Суд першої інстанції помилково встановив факт звернення позивача до суду з цим позовом саме: 08.12.2023, оскільки згідно з інформацією на відтиску штемпелю суду першої інстанції на першому аркуші позову та датою підписання (07.12.2022) позивачем адміністративного позову, останній подано у 2022 році, тобто 08.12.2022.
Як наслідок, суд першої інстанції неправильно залишив позовні вимоги за період з 01.01.2008 по 07.06.2023 без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.
При цьому, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії в основному розмірі 98% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 08.06.2023, оскільки за обставинами справи спірним є період з 01.01.2008 по 01.04.2019.
Саме у вказаний період, на думку позивача, відповідач допустив протиправні дії щодо зменшення йому відсоткового розміру основної пенсії з 98% по 88%, а у подальшому до 70%, та здійснив обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року у справі № 640/35558/21 відновлено право позивача на отримання (перерахунок) пенсії у розмірі 100 %, у тому числі без обмежень максимальним розміром.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків, нарахування позивачу пенсії в період з 02.09.2022 по час звернення до суду з цим позовом, здійснювалось у розмірі 100% (а.с. 82-83).
Тобто, задоволення судом першої інстанції у цій справі позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії в основному розмірі 98% сум грошового забезпечення, починаючи з 08.06.2023, порушує права позивача на отримання пенсійних виплат у належному розмірі.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення адміністративного позову без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За правилами частини першої статті 319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Приписи пункту 8 частини першої статті 240 КАС України визначають, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про залишення адміністративного позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна