Справа № 376/1505/25 Суддя (судді) першої інстанції: Ловінська С.С.
29 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Мельничука В.П., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Сквирського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Сквирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови № 004 по справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою № 004 по справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025, винесеною начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Харченком О.О., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн (а.с. 9-10).
За змістом вказаної постанови, ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0080. Громадянину ОСОБА_1 належить 2/3 часток житлового будинку відповідно до договору дарування від 16.12.1997, посвідченого Климчук Л.П., державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 3741. Земельна ділянка площею 0,0126 га з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 належить громадянину ОСОБА_1 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу:226761451, дата формування 05.10.2020, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2185049932240, номер запису про право власності 38501920. ОСОБА_1 збудовано підвальне приміщення (висотою 2,8 м) під всією площею житлового будинку, яке не зазначено в будівельному паспорті №6/21 від 16.09.2024, виданому сектором архітектури, містобудування та інфраструктури Сквирської міської ради та замість несучих стін встановлено несучі колони, які також не зазначені вищезазначеному будівельному паспорті, що є відхиленням від нього.
26.04.2024, номер вихідного документа: ПД-260424-92119 (реєстраційний номер: КС051240426220) ОСОБА_1 було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта: «Реконструкція житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 та вищезазначене повідомлення відділом державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради повернуто на доопрацювання. Будівельні роботи виконуються без реєстрації в ЄДЕССБ документу, що дає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт). Умови припису №4/1 від 06.11.2024 не виконано, чим порушив ст.41, ч.1, абз.6 п.4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Постанова № 004 по справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025 винесена на підставі акту №1 від 23.04.2025, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №4/1 від 23.04.2025, протоколу про адміністративне правопорушення № 2304/4 від 23.04.2025, матеріалів фотофіксації.
Згідно з актом №1 від 23.04.2025, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, перевірено дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080, було виявлено порушення вимог законодавства: ч.7 с.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - будівельні роботи виконуються без реєстрації в ЄДЕССБ документу, що дає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт); ст.27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - будівельні роботи виконуються з відхиленням від будівельного паспорта: збудовано підвальне приміщення (висотою 2,8 м) під всією площею житлового будинку, що будується, та замість несучих стін встановлено несучі колони, про що не зазначено в будівельному паспорті; ст.188-42 КУпАП - невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляд. Вказані порушення не були усунуті (а.с. 13-22).
З долученого до матеріалів справи протоколу про адміністративне правопорушення № 2304/4 від 23.04.2025, складеного начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Харченком О.О., вбачається, що виявлено порушення будівельних робіт, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, ст.188-42 КУпАП. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у протоколі відсутні. (а.с. 23-24).
Також встановлено, що за результатами вищезгаданої позапланової перевірки начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Харченком О.О. видано припис №4/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 23.04.2025. Про виконання припису зазначено повідомити відділ державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради до 23.05.2025. (а.с. 25-26).
Вважаючи оскаржувану постанову відповідача протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтями 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.
Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону №3038-VI.
Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина третя статті 41 Закону № 3038-VI).
За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).
Права та обов'язки суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зазначені в пунктах 13, 14 Порядку № 553.
Зокрема, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті(вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
У відповідності до ч.2. ст.27 цього Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника; ч.2 ст.27 Закону надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; ч.4 ст.27 Закону Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
У відповідності до ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Частиною 7 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 № 466 затверджено «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (далі - Порядок №466), яким визначено механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п.13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю") згідно з цим Порядком та Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681; реєструє повідомлення та зміни до нього, подані щодо об'єкта, на який поширюється дія Закону України "Про державну таємницю", у журналі реєстрації повідомлень; під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні). У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет або особисто замовником відповідно до пункту 4-1 цього Порядку, внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система). У випадках, встановлених абзацом шостим цього пункту, програмними засобами електронної системи забезпечується автоматичне проведення аналізу відомостей, зазначених у поданих документах, щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв проведення аналізу та визначення рівня ризику і обрання відповідного типу процедури розгляду відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681. Інформація, зазначена замовником у повідомленні, у тому числі автоматично сформована інформація про реєстраційний номер, дату видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, вноситься до Реєстру будівельної діяльності відповідно до пункту 62 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.
Судом встановлено, що позивачу належить 2/3 часток житлового будинку відповідно до договору дарування від 16.12.1997, посвідченого державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори Київської області Климчук Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 3741. Водночас, будівельний паспорт № 6/21 від 16.09.2021 виготовлений на об'єкт будівництва: «Реконструкція житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по вул. Червона, №3 в м.Сквира Київської області, виданий Сквирською міською радою (а.с.27-30), що не відповідає правовстановлюючим документам. Отже, всі повідомлення про початок виконання будівельних робіт подавалися позивачем на реконструкцію житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху, а не 2/3 частини житлового будинку, яка належить позивачу:
- Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ІУ051211019783 від 19.10.2021, яке повернуто без розгляду, підстава - орган не має повноважень на розгляд (а.с.30-31);
- № КС 051240426220 від 03.05.2024, яке повернуто на доопрацювання, підстава - найменування об'єкта будівництва не узгоджується з місцем розташування об'єкта будівництва та містить розбіжності між даними, розміщеними на порталі ЄДЕССБ, подана форма повідомлення стосується не багатоквартирних житлових будинків, а тільки індивідуальних житлових будинків (а.с.44-49);
- № КС051250204359 від 25.03.2025, яке повернуто на доопрацювання, підстава -виявлено розбіжності між даними, зазначеними у повідомленні та поданих документах (а.с.32-35);
- № КС051250506505 від 15.05.2025, яке повернуто на доопрацювання, підстава - при позаплановій перевірці було виявлено, що будівництво ведеться з відхиленням від будівельного паспорта. (а.с.40-43).
Таким чином, позивачем проводилися будівельні роботи без документу, що дає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок будівельних робіт), а також будівельний паспорт виготовлений із зазначенням права власності на нерухоме майно, відомості про яке не відповідають дійсності.
Беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення та дії суб'єкта владних повноважень прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.188-42 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 004 від 08.05.2025.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя В.П.Мельничук
суддя В.В.Файдюк