29 грудня 2025 р.Справа № 480/7375/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі № 480/7375/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про скасування наказу,
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про скасування наказу.
15.12.2025 (відповідно до штемпеля на конверті) на зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 направив до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка надійшла та зареєстрована 23.12.2025.
Разом з апеляційною скаргою позивачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З матеріалів електронної справи вбачається, що оскаржувана ухвала суду постановлена 28.11.2025, а апеляційна скарга подана 15.12.2025, тобто у межах п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
З огляду на викладене, оскільки апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, то, відповідно, відсутні підстави для вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано посиланням на скрутне матеріальне становище.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши письмові докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
З огляду на викладене, суд має можливість вирішити у спосіб, визначений наведеними нормами, питання щодо судового збору, в той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, дійсно, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає можливість суду звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату, однак, за певної умови, а саме, враховуючи майновий стан сторони, що прямо передбачено положеннями вказаної статті.
В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності такого майнового стану апелянта, які б дали змогу суду, враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо звільнення апелянта від сплати судового збору, як того він просить, слід надати до суду довідку з податкової служби про доходи, отримані скаржником за останній рік до звернення до суду, та інші документи на розсуд апелянта, що дадуть змогу суду повно та об'єктивно розглянути клопотання скаржника про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до клопотання жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан за останній рік до звернення до суду перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Керуючись ст. 133, 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі № 480/7375/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про скасування наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.