29 грудня 2025 р. Справа № 520/11798/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 (суддя Чудних С.О.; м. Харків) по справі № 520/11798/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у звільненні з-під податкової застави, яка була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28 вересня 2020 року за №28145788, а транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, категорія: легковий, колір чорний, рік виробництва: 2015 звільнити з-під податкової застави.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що публічне обтяження (податкова застава) автомобіля марки TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, категорія: легковий, колір чорний, рік виробництва: 2015, придбаного позивачем на електронних торгах, порушує права останнього, оскільки до неї не застосовувалася податкова застава і він є добросовісним набувачем спірного майна.
Рішенням від 04 вересня 2025 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 .
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову у звільненні з-під податкової застави транспортного засобу автомобіля марки TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, категорія: легковий, колір чорний, рік виробництва: 2015, яка була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28 вересня 2020 року за №28145788.
Зобов'язав Головного управління ДПС у Харківській області звільнити з-під податкової застави транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, категорія: легковий, колір чорний, рік виробництва: 2015.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Стягнув на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Відповідач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі № 520/11798/25 в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та прийняти в цій частині рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що згідно з даними інформаційної системи органів ДПС за платником податків ОСОБА_2 обліковується податковий борг у загальному розмірі 71 854,51 гривень, що виник у результаті несплати податкових зобов'язань. Вказує, що підстави для зняття податкової застави, визначені ст. 93 ПК України, відсутні, тому цілком правомірним є залишення ГУ ДПС звернення ОСОБА_1 без задоволення.
Додатково відповідач посилається на обставини того, що накладене ГУ ДПС має вищий пріоритет перед обтяженням, накладеним органом ДВС, оскільки публічне обтяження органу ДВС на спірний автомобіль зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вже після реєстрації публічного обтяження ГУ ДПС. Зазначає, що на виконання вимог ст. 40 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" орган ДВС не надіслав ГУ ДПС жодного повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням, чим не виконав свої зобов'язання та порушив приписи чинного законодавства.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду цієї апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до акту про проведення електронних торгів від 13.12.2024 позивачем було придбано автомобіль марки TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, категорія: легковий, колір чорний, рік виробництва: 2015 з електронних торгів з реалізації майна. Вказане майно належало боржнику ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
15.04.2025, звернувшись до сервісного центру для реєстрації вказаного майна, ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з податковою заставою від 28.09.2020 року за №28145788, копія витягу наявна в матеріалах справи.
У відповідь на звернення від 16.04.2025 позивач отримав лист відповідача від 19.05.2025 року №28998/6/20-40-13-09-17, у якому з приводу звільнення транспортного засобу з податкової застави податковим органом відповідних дій вчинено не було, натомість рекомендовано сплатити податковий борг, який утворився за минулим власником транспортного засобу.
Вважаючи, що відмова відповідача у формі листа від 19.05.2025 року №28998/6/20-40-13-09-17 порушує право позивача ОСОБА_1 на володіння, користування та розпоряджання належним майном, останній звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив листом 19.05.2025 року № 28998/6/20-40-13-09-17 позивачу у звільненні майна з податкової застави, придбаного ним на електронних торгах, тому рішення Головного управління ДПС у Харківській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Нормами пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Приписами пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
За змістом пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України передбачено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Приписами пункту 93.2 статті 93 Податкового кодексу України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Згідно пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України визначено, що у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Також, відповідно до розділу VI "Припинення податкової застави" Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727, у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення.
Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення у встановлені законодавством строки з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу.
У випадках, передбачених пунктом 100.11 статті 100 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави за умови отримання податковим органом підтвердження надходження коштів до бюджету в рахунок погашення розстрочених (відстрочених) сум та плати за користування таким розстроченням (відстроченням) в повному обсязі.
У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Кодексу таке майно звільняється з-під податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання податковим органом підтвердження надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Статтею 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що до публічних обтяжень належать: податкова застава; накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом; обтяження рухомого майна, наданого суб'єктами господарювання за кредитами (позиками), залученими державою, або державними гарантіями відповідно до частини п'ятої статті 17 Бюджетного кодексу України. Державна реєстрація таких обтяжень та зміна відомостей про них проводяться у порядку, встановленому цим Законом, за заявою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики, або іншого центрального органу виконавчої влади, що отримує таке рухоме майно відповідно до зазначеного положення Бюджетного кодексу України; інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.
Порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.
Положеннями статті 31 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що обтяжувач розподіляє доходи від продажу предмета забезпечувального обтяження в такій черговості: 1) покриття витрат на організацію продажу предмета забезпечувального обтяження; 2) задоволення забезпечених обтяженням вимог обтяжувачів з вищим пріоритетом; 3) задоволення власної забезпеченої обтяженням вимоги; 4) задоволення забезпечених обтяженням вимог обтяжувачів з нижчим пріоритетом; 5) повернення решти боржнику.
Продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.
Правила, встановлені цією статтею, також застосовуються в разі реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах за рішенням суду.
Пунктом 31 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, визначено, що після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронному аукціоні або після його передачі стягувачу.
Як встановлено судом, 04.12.2024 були проведені електронні торги з реалізації майна, а саме: автомобіль TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, категорія: легковий, колір чорний, рік виробництва: 2015 року, за результатами яких позивач став переможцем, що підтверджується актом про проведення електронних торгів від 13.12.2024 року та протоколом № 625885 про проведення електронного аукціону (торгів) від 04.12.2024 року.
Відтак, відповідно до статті 31 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу. При цьому судом враховано, що в акті про проведення електронних торгів від 13.12.2024 зазначено, що за придбане майно переможцем електронних торгів, внесено грошові кошти в повному розмірі у сумі 524496,90 грн.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на встановлені у справі обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив листом 19.05.2025 року №28998/6/20-40-13-09-17 позивачу у звільненні майна з податкової застави, придбаного ним на електронних торгах, а саме: автомобіля TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, категорія: легковий, колір чорний, рік виробництва: 2015 року, тому рішення Головного управління ДПС у Харківській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
На підставі вказаного, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області звільнити з-під податкової застави транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, категорія: легковий, колір чорний, рік виробництва: 2015.
Колегія суддів зазначає, що податкова застава не пов'язана з особою позивача, стосується майна, яке придбано на електронних торгах, та порушує права власника на розпорядження цим майном.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди відповідача з діями органу ДВС при зверненні стягнення на транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN2T3RFREV1FW338641, проте відповідні обставини не є предметом доказування в межах спірних правовідносин та не спростовують факт набуття позивачем права власності на вказане майно, при цьому доказів оскарження таких дій державного виконавця в установленому законодавством порядку відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 по справі № 520/11798/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко