29 грудня 2025 р. Справа № 440/4025/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 (суддя: Г.В. Костенко, м. Полтава) по справі № 440/4025/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправним та скасування припису,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі також - відповідач), в якій просив суд: визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_1 серії АА №431171, винесений 23.03.2025 поліцейським взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Франчуком Владиславом Євгеновичем.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що дії представників відповідача є протиправними оскільки позивач не вчиняв домашнього насильства щодо ОСОБА_2 . Вказує також, що його пояснення не бралися до уваги; докази існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування припису залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, останній просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що поліцейський формально підійшов до оцінки ситуації, чим порушив конституційні права позивача на захист честі й гідності, володіння, користування та розпорядження своєю власністю. Громадянка ОСОБА_3 сама спровокувала цей конфлікт і, крім її пояснень, факт домашнього насильства не підтверджується жодними допустимими доказами. А суд першої інстанції взагалі ухилився від дослідження обставин, чи були підстави у відповідача діяти саме так, як він діяв - складати терміновий заборонний припис.
Позивач наголошував, що 03.07.2025 Полтавський апеляційний суд скасував обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , виданий 28 березня 2025 року Октябрським районним судом м. Полтави, визнавши його незаконним, а тому в діях позивача немає ознак домашнього насильства.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23.03.2025 о 13 год. 56 хв. на спецлінію "102" від громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , її батько наніс їй тілесні ушкодження в магазині, який належить нинішній дружині (співмешканці) батька. Заявниця прийшла в магазин, знімала на камеру розмову з батьком, після чого батько наніс їй Т/У (тілесні ушкодження). Заявниця є працівником поліції, працює в "Лють". Батько зараз знаходиться в магазині. Раніше в батька була граната, тримав в гаражі. Заявниця знаходиться поруч з магазином.
Дана подія була офіційно зареєстрована у ЄО за №13550 від 23.03.2025 та кваліфікована як "ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО" та передана на опрацювання екіпажу патрульної поліції Алтей-106.
О 14 год. 04 хв. 23.03.2025 екіпаж патрульної поліції прибув за адресою АДРЕСА_2 , в ході спілкування з гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання повідомила, що її батьки розлучені, однак вона та її батьки проживають в одній трикімнатній квартирі, в кожного своя окрема кімната. Також, заявниця повідомила, що її батьки постійно сваряться. Окрім того, заявниця повідомила, що за попередньою домовленістю вона прийшла до свого батька гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в магазин та мала намір з ним поговорити стосовно розподілу майна (квартири), однак батько відреагував агресивно, штовхав її та наносив удари по голові та обличчі, в результаті чого заявниця отримала тілесні ушкодження. Окрім того, заявниця повідомила, що її батько неодноразово бив її матір. Також зазначила, що уже звертались до поліції стосовно домашнього насильства зі сторони батька по відношенню до заявниці та її матері.
Поліцейським також вдалось поспілкуватись з батьком заявниці гр. ОСОБА_1 , який повідомив, що донька його спровокувала, знімаючи їхню розмову на мобільний телефон. Також зазначив, що він намагався забрати у доньки телефон та її вдарив.
В результаті перевірки всіх обставин справи, беручи до уваги пояснення заявниці та її батька та за результатами оцінки ризиків екіпажем патрульної поліції було прийнято рішення винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника гр. ОСОБА_1 .
Вказаним заборонним приписом застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника, а саме: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб, з 15 год. 30 хв. 23.03.2025 та до 15 год. 30 хв. 02.04.2025.
Позивач, не погоджуючись з вказаним приписом, звернувся до суду з цим позовом про його визнання протиправним та скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при вчиненні оспорюваних дій відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII від 07.12.2017.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII визначено, що:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3);
- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (пункт 4);
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (пункт 6);
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (пункт 8);
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII, предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: батьки (мати, батько) і дитина (діти);
Згідно з п.4 ч.1 ст.10 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Статтею 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII визначено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, до яких належить, зокрема терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Так, статтею 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
При цьому, визначено, що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
На виконання приписів частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
За змістом пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку №654, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку №654, припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку №654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Пунктом 10 розділу ІІ Порядку №654 передбачено відомості, які зазначаються у приписі.
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій (пункт 11 розділу ІІ Порядку №654).
Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Порядку №654, особа, стосовно якої винесено припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виносив припис.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року №369/180.
Відповідно до пункту 4, абзацу 1 пункту 5 розділу І Порядку №369, оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи (пункт 1 розділу ІІ Порядку №369).
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам (пункт 2 розділу ІІ Порядку №369).
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи (пункт 3 розділу ІІ Порядку №369).
У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції "Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров'ю постраждалої особи" форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них (пункт 4 розділу ІІ Порядку №369).
У зв'язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов'язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки. Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (пункт 5 розділу ІІ Порядку №369).
Дві відповіді "Так" на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь "Так" на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь "Так" на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки (пункт 6 розділу ІІ Порядку №369).
Залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника (пункт 7 розділу ІІ Порядку №369).
Згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов'язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, не може з'ясувати обставини конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
Так, в матеріалах справи міститься Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.03.2025, де кривдником є ОСОБА_1 , працівником поліції оцінено рівень небезпеки як високий, з урахуванням відповідей постраждалої особи, яка надала відповіді "Так" на запитання № 2, 10, 11, 13, 17, 26, 27. Отже, блок запитань з № 1 - 20 містить 5 відповідей "Так", блок запитань № 20-27 містить 2 відповіді "Так". /а.с. 86, 89/.
Абзацом 3 пункту 6 розділу ІІ Порядку №369 визначено встановлення високого рівня небезпеки за умови надання поліцейським дві відповіді "Так" на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
У даному випадку, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства інспектор поліції визначив рівень небезпеки як "високий".
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку №369, залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Судовим розглядом встановлено, що досліджені записи з нагрудних камер поліцейських, які 23.03.2025 прибули на виклик постраждалої ОСОБА_4 , доводять, що при вирішенні питання щодо винесення термінового заборонного припису в межах спірних правовідносин поліцейським уповноваженого підрозділу поліції було заслухано позицію та доводи кривдника ОСОБА_1 й відібрано у нього письмові пояснення та заяву, які містяться в матеріалах даної справи. Вказане свідчить про дотримання поліцейським вимог п. 5 Розділу II Порядку № 654.
Донька позивача ОСОБА_4 надала чіткі відповіді на усі поставлені поліцейським запитання форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та пояснення з приводу обставин події.
Крім того, з наданих відповідачем записів слідує, що поліцейським було роз'яснено позивачу, що метою винесення спірного термінового заборонного припису є не покарання кривдника за вчинення домашнього насильства, а - негайне припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності). При цьому, терміновий заборонний припис виноситься за результатами оцінки ризиків, які враховуються поліцейським уповноваженого підрозділу поліції під час винесення такого припису.
Відтак, з огляду на визначення рівня небезпеки "високий", прийняття оскаржуваних заборонних приписів відповідає приписам чинного законодавства.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що 03.07.2025 Полтавський апеляційний суд скасував обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 виданий 28 березня 2025 року Октябрським районним судом м. Полтави, визнавши його незаконним.
Колегія суддів вважає, що доводи скаржника про скасування обмежувального припису стосовно ОСОБА_1 , виданого 28 березня 2025 року, не можуть вплинути на оцінку судом законності винесення заборонного припису, оскільки судом першої інстанції встановлювався конкретний випадок вчинення домашнього насильства гр. ОСОБА_1 по відношенню до його доньки станом на 23.03.2025. Таким чином, рішення Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтава (справа № 554/4161/25) було оцінене судом в якості одного з доказів та не було покладено в основу прийнятого судового рішення.
Щодо доводів скаржника про відсутність протиправності дій позивача, колегія суддів зазначає, що суд при прийнятті рішення досліджує чи не було порушено процедуру прийняття спірного рішення, при цьому надає оцінку діям учасників конфлікту та досліджує наявність/відсутність обставин, викладених в приписі, місцевий загальний суд.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що під час винесення оскаржуваного термінового заборонного припису щодо ОСОБА_1 серії АА №431171, винесеного 23.03.2025, посадова особа відповідача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а, отже, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі № 440/4025/25 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі № 440/4025/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова