Справа № 523/26959/25
Номер провадження 3/523/5900/25
"19" грудня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м.Одеси Боков О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, щодо якого відсутні відомості про працевлаштування, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,
Згідно наданих матеріалів, 30.11.2025 року о 11-55 год., водій ОСОБА_1 , керував мопедом «Suzuki» без д/н в м.Одеса по вул.Марсельська, не маючи права керування таким транспортним засобом, та якого 16.05.2025 року відповідно до постанови серії ЕНА №4748285 від 16.05.2025 року вже було притягнуто протягом року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 вдруге протягом року порушив вимоги п.2.1.а «Правил дорожнього руху», за що передбачена відповідальність по ч.5 ст.126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тому числі за допомогою смс-повідомленням на телефон зазначений матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що обставини правопорушення й вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджуються зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527834 від 30.11.2025 року, а також довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення відповідно до якої постановою серії ЕНА №4748285 від 16.05.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
За матеріалами справи, на підставі довідки про отримання (не отримання) особою посвідчення водія наданої Департаментом патрульної поліції в Одеській області громадянин ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КпАП України, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року по справі N 702/301/20.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Приймаючи до уваги характер правопорушення, ступінь вини та особу правопорушника, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 КУпАП, суд дійшов висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до ОСОБА_1 можливе застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 34, 126, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в розмірі 40800 грн, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя О.М.Боков