Справа № 946/6038/25
Провадження № 2/946/3567/25
30 грудня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - судді Баннікової Н.В.
за участю секретаря судового засідання - Клопот М.П.,
розглянувши у спрощеному проваджені в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2025 року представник ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 29.06.2018 року, між «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту № 208176. Договір про надання фінансового кредиту № 208176 від 29.06.2018 року укладений в електронній формі відповідно до закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до індивідуальної частини договору № 208176 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 4 000,00 грн. ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 208176 від 29.06.2018 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 4 000,00 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС». Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 16040,00 грн., а саме : · Сума основного боргу - 4000,00 грн. · Сума боргу за процентами - 2160,00 грн. · Сума боргу за пенею та штрафами - 9880,00 грн. 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ВІН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. У зв'язку з вищевикладеним, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 992,30 грн., судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до ст. 128 ЦПК України належним чином, про причину неприбуття не повідомив та не подав відзив, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.06.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено договір № 208176 про надання фінансового кредиту. Відповідно до умов договору, Товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Строк дії договору 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,26%. З метою отримання кредиту відповідачка вказала, свої персональні та паспортні дані, ідентифікаційний код та контактні дані.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», станом на 15.11.2018 року заборгованість відповідача становить 16 040,00 грн, з них: 4 000,00 грн - основний борг, 2 160,00 грн - проценти, 9 880,00 - штраф/пеня.
Відповідно до копії наказу №55-к від 25 липня 2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (а.с.32).
12.04.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 1, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права вимоги.
Відповідно до копії реєстру прав вимоги №9 від 15.11.2018 року до договору факторингу № 1, ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 208176 від 29.06.2018 року.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов вищевказаного Договору факторингу та відповідно до вимог ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Отже, судом установлено факт не виконання відповідачкою узятих зобов'язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, а тому порушене право підлягає судовому захисту.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість загальною сумою 20 992,30 грн., яка складається з: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 160,00 грн. - заборгованість за відсотками; 9 880,00 грн. - заборгованість за пенею та штрафами; 1 444,92 грн. - сума збитків з урахуванням 3% річних за період з 23.02.2019 по 22.02.2022 р.; 3 507,38 грн. - інфляційні втрати за період з 23.02.2019 по 22.02.2022 р., що підлягають стягненню з відповідача.
Щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про стягнення сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 року, укладений між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», АКТ про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 18.07.2025 року, відповідно до яких вартість послуг адвоката склала 5 000,00 грн.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно незначну складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновими вимогами, задоволення судом позовних вимог, враховуючи складання заяв по суті, відсутність судових засідань у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
Керуючись ст.ст.526, 530, 533, 549, 554, 610, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 77-80, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-289 ЦПК України,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239, місце реєстрації юридичної особи: 04112, м. Київ, вул. Ігоря Сікорського, 8), у погашення заборгованості за кредитним договором № 208176 року від 29.06.2018 року грошові кошти в розмірі 20 992,30 (двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень тридцять копійок) грн., яка складається з: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 160,00 грн. - заборгованість за відсотками; 9 880,00 грн. - заборгованість за пенею та штрафами; 1 444,92 грн. - сума збитків з урахуванням 3% річних; 3 507,38 грн. - інфляційні втрати.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239, місце реєстрації юридичної особи: 04112, м. Київ, вул. Ігоря Сікорського, 8) судовий збір в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 (три тисячі) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення проголошено 30.12.2025 р.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Н.В.Баннікова