Справа № 946/8172/21
Провадження № 4-с/946/5/25
30 грудня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , зацікавлені особи: старший державний виконавець Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєва Інна Дмитрівна, ОСОБА_2 , на дії та постанову державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвої Інни Дмитрівни по виконавчому провадженню №53982811, -
В вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та постанову державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвої І.Д. по виконавчому провадженню №53982811, щодо визнання неправомірним розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15.09.2021 року за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року, складений старшим державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвою І.Д. по виконавчому провадженню №53982811, та постанову про накладення штрафу, яка є похідною від цього розрахунку, та зобов'язання державного виконавця перерахувати розмір заборгованості аліментів ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по грудень 2017 рік, виходячи із середньої плати працівника для даної місцевості. Доводи скарги обґрунтовує тим, що з 11.08.2021 року в провадженні старшого державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвої І.Д. знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-357/179/17, виданого Білоцерківським міським судом Київської області 18.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , 2007 року народження, та доньки ОСОБА_4 , 2009 року народження, у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу щомісячно. 15.09.2021 року державним виконавцем Куртєвою І.Д. був складений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого станом на 31.08.2021 року заборгованість становить 192 230,23 грн. Крім того, 23.12.2020 року постановою накладено штраф на ОСОБА_1 у сумі 104 988,40 грн. за заборгованість зі сплати аліментів. ОСОБА_1 вказує, що вважає розрахунок заборгованості та постанову про накладення на нього штрафу неправомірними, з огляду на наступне. В матеріалах справи міститься інформація посередника з працевлаштування ОСОБА_1 про запропоновану заробітну плату у розмірі 6100 доларів США, проте відсутні докази фактичного отримання цієї оплати, оскільки вона не є його роботодавцем. Крім того, з вказаної довідки та контракту вбачається, що він був укладений 29.09.2017 року, проте в оскаржуваному розрахунку зазначена вся сума ймовірного (недоказаного) доходу 53 822,33 грн. (6100 доларів США по курсу) за вересень 2017 року. Однак, сумнівно, що особі, яка працювала в вересні 2 дні, була нарахована та фактично виплачена заробітна плата за повний місяць. Доказів отримання ОСОБА_1 доходів на території України в цей період (вересень-грудень 2017 року), а також, за межами України, матеріали виконавчого провадження не містять. Саме відсутність в матеріалах виконавчого провадження доказів фактичного отримання зазначеного доходу впродовж вказаних 4 місяців є підставою для визнання неправомірним розрахунку заборгованості за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року. Крім того, загальна сума заборгованості по аліментам з вересня 2017 року по грудень 2017 року складає 215 289,32 грн. (53 822 х 4), а загальна сума заборгованості за весь період стягнення аліментів станом на 31.08.2021 рік - 192 230,23 грн., відтак, різниця становить 23 059,09 грн. (215 289,32 - 192 230,23). Отже, виходячи з наведеного, нарахування боржнику аліментів за вказаний період має здійснюватися з урахуванням інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості та з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виходячи з цього принципу, згідно інформації в оскаржуваному розрахунку така середня заробітна плата становить 3589,20 грн., відтак, боржник мав сплатити 4784 грн. (1196 х 4), з чого вбачається, що переплата (а не заборгованість) по аліментам станом на 31.08.2021 рік складає 18 275,09 грн. (23 059,09 - 4784), що виключає можливість застосування до нього будь-яких заходів примусового виконання, в тому числі, накладення штрафу. З викладеного вбачається, що зазначений розрахунок не відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню, як і постанова про накладення штрафу від 23.12.2020 року, яка є похідною від неправомірного розрахунку заборгованості з підстав відсутності заборгованості по сплаті аліментів. За умови визнання неправомірним розрахунку заборгованості від 15.09.2021 року, постанова про накладення штрафу від 23.12.2020 року винесена за тих же обставин, та яка є похідною від розрахунку, є необґрунтованою та неправомірною. Що стосується строків звернення із скаргою, ОСОБА_1 вказав наступне. Оскаржуваний розрахунок був складений 15.09.2021 року, тоді ж представник боржника отримав його копію. Постанову про накладення штрафу, винесену 23.12.2020 року ОСОБА_1 не отримував і про її існування дізнався лише 10.09.2021 року після ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження. ОСОБА_1 звернувся до суду 22.09.2021 року, після подання скарги на відмову в скасуванні тимчасового обмеження виїзду з України, яка стала наслідком існування заборгованості, тобто, ці обставини взаємопов'язані, не буде заборгованості, не буде підстав для зазначеного обмеження. Ухвалою суду від 24.09.2021 року скарга була повернута з посиланням на не зазначення в скарзі сторони ВП - стягувача, та не надання суду доказів надіслання йому, стягувачеві, копії скарги з додатками. Після усунення зазначеного скарга подана до суду вдруге. З огляду на вказане, скаржник просить суд поновити йому строк для звернення до суду з даною скаргою, який пропущений з поважних причин, визнати неправомірним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 15.09.2021 року за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року, складений старшим державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвою І.Д. по виконавчому провадженню №53982811, та постанову про накладення штрафу, яка є похідною від цього розрахунку, та зобов'язати старшого державного виконавця Куртєву І.Д. перерахувати розмір заборгованості аліментів ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по грудень 2017 рік, виходячи із середньої плати працівника для даної місцевості.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Волкогонов О.К. не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання сповіщені належним чином. Представник ОСОБА_1 - адвокат Волкогонов О.К. подав заяву про розгляд скарги без участі скаржника та його представника. В попередніх судових засіданнях представник ОСОБА_1 - адвокат Волкогонов О.К. скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєва І.Д. в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового засідання сповіщена належним чином, надала суду заяву, в якій вказала, що просить суд розглянути справу без її участі. 28.10.2021 року надала суду заперечення на скаргу на дії та рішення державного виконавця (а.с.25), в яких вказала, що з 11.08.2021 року в провадженні старшого державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвої І.Д. знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-357/179/17, виданого Білоцерківським міським судом Київської області 18.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , 2007 року народження, та доньки ОСОБА_4 , 2009 року народження, у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу щомісячно. В матеріалах виконавчого провадження наявний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №74516, розрахований державним виконавцем Відділу ДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) по якому заборгованість станом на 01.08.2021 року склала 212605,48 грн. Державним виконавцем Ізмаїльського ВДВС був проведений перерахунок розрахунку заборгованості зі сплати аліментів складений станом на 01.08.2021 року як мешканцю Ізмаїльського району на час коли боржник офіційно не працював. В іншій частині розрахунок відділу ДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) станом на 01.08.2021 року є чинним та обов'язковим для виконання. З огляду на вказане, просить в задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовити у повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового засідання сповіщена належним чином, в тому числі, через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, заяв чи клопотань по справі суду не надала.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їхні права чи свободи.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа по справі №357/14102/16-ц, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 18.04.2017 року судом вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.12.2016 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.61-62).
Постановою старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Козачук Н.А. від 19.05.2017 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа (а.с.67).
На запит державного виконавця Державною фіскальною службою України повідомлено, що інформація стосовно сум доходу боржника, нарахованого податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з нього податку в ДРФО відсутня (а.с.68).
Крім того, боржник ОСОБА_1 на обліку в органах ДПС та у ПФУ не перебуває (а.с.69, 76).
Згідно повідомлення Київського обласного центру зайнятості Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 17.07.2017 року №980-01-18 ОСОБА_1 на обліку в Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний не перебуває (а.с.20).
Згідно довідок, виданих державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Козачук Н.А. станом на 31.07.2017 року заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_1 становить 10850,00 грн., та станом на 26.09.2017 року - 14215,00 грн. (а.с.79, 82).
Відповідно до довідки-розрахунку по аліментам, виданої начальником Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, станом на 01.03.2018 року заборгованість становить 7720,68 грн. (а.с.91).
Відповідно до розрахунку державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Левченко М.А. станом на 18.06.2019 року згідно матеріалів виконавчого провадження заборгованість по сплаті аліментів становить 17022,35 грн. (а.с.129-130).
Відповідно до розрахунку державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Левченко М.А. станом на 05.08.2019 року згідно матеріалів виконавчого провадження заборгованість по сплаті аліментів відсутня (а.с.163).
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Левенцем Є.С. від 23.12.2020 року за наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки та накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 104988,40 грн. (а.с.12).
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Левенцем Є.С. від 11.08.2021 року виконавчий документ №2/357/179/17, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , 2007 року народження, та доньки ОСОБА_4 , 2009 року народження, у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу щомісячно, передано до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.9).
Відповідно до розрахунку державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Левенця Є.С. станом на 01.08.2021 року згідно матеріалів виконавчого провадження заборгованість по сплаті аліментів становить 212605,48 грн. (а.с.26).
Відповідно до розрахунку старшого державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвої І.Д. при примусовому виконанні в/л №2-357/179/17, виданого Білоцерківським міським судом Київської області 18.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , 2007 року народження, та доньки ОСОБА_4 , 2009 року народження, у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.12.2016 року до досягнення дітьми повноліття, станом на 31.08.2021 року борг складає 192230,23 грн. (а.с.10-11).
Як вбачається з листа директора ТОВ «Євгенія» від 16.03.2018 року №ОК/041603 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скористався послугами ТОВ «Євгенія» з працевлаштування за кордоном 29.09.2017 року (а.с.14). ОСОБА_1 уклав контракт з судновласником InterworldShippingAgency LLC у їх офісі в м. Дубай, Об'єднані Арабські Емірати. Запропонована робота по контракту на посаді старшого помічника капітана, тривалість контракту - 4 місяці, заробітна платня - 6100 доларів США на місяць. Відомостей про заробітки та отриманні кошти ОСОБА_1 за кордоном інформації не мають (а.с.13, 14).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
2. Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки;
6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Згідно з положеннями ч. 4 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Відповідно до положень ч.ч. 1,6 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, визначені в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.
Пунктами 7.13., 7.13.1. вказаної Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. Якщо боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.
Відповідно до п.4 Розділу XVI вказаної Інструкції в чинній редакції виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Згідно ст.195 Сімейного Кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
За таких обставин, враховуючи наявність листа директора ТОВ «Євгенія» від 16.03.2018 року №ОК/041603 та не спростування скаржником ОСОБА_1 даних щодо отриманого ним доходу, суд приходить до висновку, щодо відсутності підстав для визнання розрахунку щодо стягнення заборгованості за аліментами неправомірним.
Однак, що стосується постанови про накладення штрафу від 23.12.2020 року, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
При цьому в постанові від 23.12.2020 року державний виконавець Білоцерквівського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левенець Є.С., оскільки наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки наклав на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 104988,4 грн., а не на користь стягувача.
У пункті 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Нормою частини 1 статті 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вбачається із матеріалів справи, копію оскаржуваного розрахунку заборгованості по аліментам від 15.09.2021 року представник боржника отримав 15.09.2021 року.
Про наявність постанови про накладення штрафу від 23.12.2020 року представник ОСОБА_1 дізнався 10.09.2021 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с.15).
ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 22.09.2021 року, ухвалою суду від 24.09.2021 року скарга була повернута без розгляду та надіслана разом з додатками, згідно супровідного листа, заявнику 24.09.2021 року (а.с.16, 17).
Вдруге заявник ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 29.09.2021 року (а.с.1).
Враховуючи те, що скаржник звернувся до суду 22.09.2021 року та 29.09.2021 року вдруге, матеріали справи не містять доказів ознайомлення боржника з будь-якими матеріалами виконавчого провадження, з матеріалами виконавчого провадження представник боржника ознайомився 10.09.2021 року, суд приходить до висновку про дотримання строків подачі скарги на дії державного виконавця, відповідно до ч.1 ст.449 ЦПК України.
Як передбачено ч.ч. 1,2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи, що в ході розгляду справи не встановлено порушення державним виконавцем норм законодавства під час здійснення розрахунку розміру заборгованості зі сплати аліментів, відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 , визнання неправомірним розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15 вересня 2021 року за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року, складеного старшим державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвою І.Д. по виконавчому провадженню №53982811, тому не підлягає задоволенню скарга в частині визнання неправомірним розрахунку заборгованості та зобов'язання перерахувати розмір заборгованості за аліментами. Однак постанова від 23.12.2020 року про накладення штрафу підлягає скасуванню у зв'язку з неправомірністю стягнення штрафу на користь держави, а не на користь стягувача, як це визначено законом.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , зацікавлені особи: старший державний виконавець Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєва Інна Дмитрівна, ОСОБА_2 , на дії та постанову державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куртєвої Інни Дмитрівни по виконавчому провадженню №53982811 - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду зі скаргою по виконавчому провадженню №53982811.
Визнати неправомірною постанову державного виконавця Білоцерквівського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левенець Є.С від 23.12.2020 року про накладення штрафу та скасувати її.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 15 - ти денний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Т.П.Пащенко