про обрання запобіжного заходу
26 грудня 2025 рокуСправа № 495/8747/25
Номер провадження 1-кс/495/2562/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025162240001459 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, із задовільним станом здоров'я, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, уродженця села Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
встановив:
23.12.2025 до суду надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025162240001459 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на незаконне збагачення, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, обрав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якості об'єкту свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій злочинний намір, 08.10.2025 об 11:44 ОСОБА_4 , усвідомлюючи та розуміючи про введення воєнного стану на території України, який запроваджено 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України № 64/2022, та наразі продовжено до 03.02.2026 Указом Президента №793/2025 від 20.10.2025, почав телефонувати через соціальну мережу «Instagram» на сторінку потерпілої ОСОБА_7 . В подальшому, 10.10.2025, точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 створив сторінку в соціальній мережі «Instagram» від імені потерпілої ОСОБА_7 та намагався додати на вказану сторінку підписників з основної сторінки потерпілої ОСОБА_7 .
В подальшому, в цей же день, 10.10.2025, точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 зі свого номеру мобільного телефону, з метою придушення волі потерпілої та її переконання про серйозність своїх намірів і рішучість дій, почав писати та телефонувати через мобільний додаток «WhatsApp» потерпілій ОСОБА_7 , паралельно надсилаючи скріншоти з відеозаписів особистого характеру, на який зображена потерпіла ОСОБА_7 .
В подальшому, 14.10.2025, точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 зі свого номеру мобільного телефону почав писати та телефонувати через мобільний додаток «WhatsApp» потерпілій ОСОБА_7 , паралельно надсилаючи зображення «грошових смаглів».
17.10.2025, точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 із створеної сторінки під нікнеймом « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «Facebook», з метою придушення волі потерпілої та її переконання про серйозність своїх намірів і рішучість дій, почав писати потерпілій ОСОБА_7 та висувати вимоги, що остання повинна переказати йому грошові кошти в сумі 20000 гривень НБ України та почав погрожувати, що через тиждень всі дізнаються про відеозапис інтимного характеру, на якому зображена потерпіла ОСОБА_7 , у разі відмови виконувати останньою незаконних вимог ОСОБА_4
23.10.2025, точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 , продовжуючи виконання свого злочинного наміру, який спрямований на вимогу передачі чужого майна, а саме грошових коштів ОСОБА_7 , із сторінки під нікнеймом « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «Facebook» почав писати потерпілій ОСОБА_7 , відправивши при цьому повідомлення із реквізитами власної банківської карти, відкритої в АТ «Універсал Банк» з номером НОМЕР_1 , продовжуючи погрожувати розповсюдженням відеозапису інтимного характеру, на якому зображена потерпіла ОСОБА_7 .
Надалі, протягом місяця ОСОБА_4 , продовжуючи виконання свого злочинного наміру, який спрямований на вимогу передачі чужого майна, а саме грошових коштів ОСОБА_7 , з сторінки під нікнеймом « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «Facebook», з метою придушення волі потерпілої та її переконання про серйозність своїх намірів і рішучість дій, продовжував погрожувати розповсюдженням відеозапису інтимного характеру, на якому зображена ОСОБА_7 , у разі відмови виконувати останньою незаконних вимог ОСОБА_4
20.11.2025, точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 , продовжуючи виконання свого злочинного наміру, який спрямований на вимогу передачі чужого майна, а саме грошових коштів ОСОБА_7 , з сторінки під нікнеймом « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «Facebook» написав потерпілій ОСОБА_7 , відправивши при цьому повідомлення із реквізитами банківської карти, продовжуючи погрожувати розповсюдженням відеозапису інтимного характеру, на якому зображена потерпіла ОСОБА_7
20.11.2025, приблизно об 11 годині 11 хвилин, потерпіла ОСОБА_7 , приїхавши до торгівельного центру «Таврія В», який розташований за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Тимчишина, 8, зайшла до супермаркету та підійшовши до терміналу банку АТ «Універсал Банк» («Monobank») та, виконуючи незаконні вимоги, ввела реквізити банківської карти АТ «Універсал Банк» з номером НОМЕР_1 , які потерпілій через соціальну мережу відправив ОСОБА_4 , переказала грошові кошти у розмірі 5000 гривень, після чого, провівши операцію переказу та отримавши чек з терміналу, потерпіла ОСОБА_7 побачила анкетні дані отримувача, а саме ОСОБА_4 .
В подальшому, цього ж дня, 20.11.2025, приблизно об 11 годині 24 хвилині, потерпіла ОСОБА_7 , перебуваючи в тому ж торгівельному центрі, підійшла до терміналу TS202451 банку АТ КБ «ПриватБанк» та виконуючи незаконні вимоги, ввела реквізити банківської карти АТ «Універсал Банк» з номером НОМЕР_1 , які потерпілій через соціальну мережу відправив ОСОБА_4 , переказала грошові кошти у розмірі 10000 гривень, після чого, провівши операцію переказу та отримавши чек з терміналу, потерпіла ОСОБА_7 побачила анкетні дані отримувача, а саме
ОСОБА_9 подальшому, цього ж дня, 20.11.2025, приблизно об 11 годині 32 хвилині, потерпіла ОСОБА_7 , перебуваючи в тому ж торгівельному центрі, біля терміналу банку TS202451 АТ КБ «ПриватБанк» та виконуючи незаконні вимоги, ввела реквізити банківської карти АТ «Універсал Банк» з номером НОМЕР_1 , які потерпілій через соціальну мережу відправив ОСОБА_4 , переказала грошові кошти у розмірі 5000 гривень, після чого, провівши операцію переказу та отримавши чек з терміналу, потерпіла ОСОБА_7 побачила анкетні дані отримувача, а саме ОСОБА_4 . Відправивши через термінали грошові кошти, потерпіла ОСОБА_7 сфотографувала квитанції про переказ грошових коштів та відправила ОСОБА_4 через соціальну мережу «Facebook», на що від ОСОБА_4 отримано повідомлення з підтвердженням про отримання коштів.
Встановивши наявність достатніх доказів, 16.12.2025 року, ОСОБА_4 , було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимаганні), вчиненому в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, просили суд застосувати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт за місцем проживання підозрюваного.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
В рамках кримінального провадження № 12025162240001459, 16.12.2025 року ОСОБА_4 , було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимаганні), вчиненому в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколами допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
- протоколами огляду предмету - мобільного телефону ОСОБА_7 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду предмету - мобільного телефону Redmi Note 8 t, належного ОСОБА_4 ;
- протоколом огляду предмету - мобільного телефону Iphone 8, належного ОСОБА_4 .
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у особливо тяжкому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 189 КК України - у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимаганні), вчиненому в умовах воєнного стану, за вчення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення о доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Також, прокурор довів наявність, ризиків, визначених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 177 КПК: переховування від органу досудового розслідування та суду, зокрема, зважаючи і на тяжкість покарання; знищення, приховування або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки орган досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено знарядь вчинення злочину, інших речей, предметів, які можуть мати значення речового доказу; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Одночасно, в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку, зважаючи на тяжкість передбаченого ч.4 ст. 189 КК України покарання, є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. Ст.183 КПК України визначено, що вказаний запобіжний захід є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Так, слідчий суддя, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
Матеріалами клопотання не доведено реальних підстав вважати, що процесуальна поведінка підозрювана не може бути скоригована в межах даного кримінального провадження шляхом застосування менш суворого виду запобіжного заходу, аніж заявлений.
При цьому слідчим суддею враховано, що розгляд клопотання відкладався із 23.12.2025 на 24.12.2025, 25.12.2025, 26.12.2025 у зв'язку із відсутністю електропостачання у суді та повітряними тривогами; на кожне із 4-ох призначених судових засідань підозрюваний ОСОБА_4 прибував; в матеріалах справи міститься заява потерпілої про відсутність претензій до підозрюваного та відшкодування їй завданої шкоди підозрюваним.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність місця постійного проживання, у тому числі родини, репутацію, майновий стан підозрюваного, відсутність обвинувачення в іншому кримінальному провадженні, відсутність доказів про порушення підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше; відшкодування шкоди потерпілій, у завданні якої підозрюється, особа, також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, приходжу до висновку, що підстав вважати, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Тому, є доцільним та можливим застосування запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, що буде достатньою мірою, на думку слідчого судді, гарантувати дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
Згідно ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
у задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025162240001459 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися цілодобово із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити підозрюваному що, відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з'являтись в житло, під арештом в якому підозрюваний перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань.
Копію цієї ухвали передати для виконання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
Строк дії ухвали рахувати з 26.12.2025 до 26.02.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 30.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1