30 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/9237/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі також - ГУ ДПС у Чернігівській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 172173,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податків у сумі 172173,18 грн. Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.
01.10.2025 ухвалою суду позовна заява призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач заперечує проти доводів позивача та зазначає, що пеня, як спосіб забезпечення стягнення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошевого зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Таким чином, обов'язок сплати пені пов'язаний з обов'язком погашення податкового боргу. Оскільки сам борг набуває статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється. Отже, у разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню разом з нарахованими на такий податковий борг пенею та штрафними санкціями. З цього часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-яких заходів щодо стягнення суми боргу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 06.02.2018 по справі № 807/2097/16 у результаті розгляду касаційної скарги фізичної особи-підприємця на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі за позовом Державної податкової інспекції до підприємця про стягнення податкового боргу (пені). Оскільки в межах спірних відносин податковий борг виник і сплата податку на доходи фізичних осіб здійснена поза межами 1095 днів, а сам борг набув статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється, а податковий орган помилково застосовав норми матеріального права і це є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду 08.12.20225 позов залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви для надання доказів узгодженості податкового зобов'язання.
Позивачем подана заява на усунення недоліків позовної заяви, в який зазначено, що судовим рішенням у справі № 2а/2750/1932/2012 з відповідача стягнуто податковий борг у розмірі 91073,05 грн. Факт узгодженості податкових зобов'язань встановлений в рамках розгляду вказаної справи, а нарахування пені на узгоджене податкове зобов'язання охоплюється поняттям «податковий борг» та є узгодженою. Також зазначає, що формування пені за своєю суттю має триваючий в часі характер нарахування і закінчується в день сплати податкового зобов'язання, на яке вона нараховується, тому обов'язок сплати пені настає не з моменту несплати податкового зобов'язання ( боргу) а з моменту закінчення її нарахування. Щодо списання податкового боргу як безнадійного, то відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, узгоджене податкового зобов'язання не може бути визнано безнадійним.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідач у період з 15.08.2006 по 30.12.2016 була зареєстрована, як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з ЄДР.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, (код класифікації доходів 11010500), за відповідачем обліковувалося податкове зобов'язання у сумі 91830,66 грн., яке відповідачем сплачено 21.02.2025 в повному обсязі.
За несвоєчасну сплату податкового зобов'язання податковим органом відповідачу нарахована пеня в розмірі 172173,20 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Щодо строку звернення до суду.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено право на звернення до адміністративного суду суб'єктів владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі -ПК України).
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі № 1340/5767/18 дійшов висновку, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Як вбачається з даних ІКП та розрахунків пені на суму грошового зобов'язання, пеня нарахована 21.02.2025 (день фактичної сплати узгодженого грошового зобов'язання).
Таким чином, Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося з позовною заявою щодо стягнення податкового боргу з відповідача до Чернігівського окружного адміністративного суду в межах 1095 календарних днів, тобто в межах встановленого законодавством строку.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпунктів 129.1.1 та 129.3.1 статті 129 ПК України, пеня нараховується, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, по день зарахування сплачених коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до положень пункту 129.3 статті 129 ПК України, нарахування пені закінчується, зокрема у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 ПК України).
Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з наявною заборгованістю та відповідно до норм статті 59 ПК України, контролюючим органом вживались заходи щодо погашення податкового боргу шляхом направлення на адресу ОСОБА_1 податкової вимоги форми «Ф» від 26.03.2025 № 0000558-1303-2501. Зазначена податкова вимога направлена рекомендованою кореспонденцією за місцезнаходженням відповідача і отримана нею особисто 03.04.2025.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (абз. 2 пункту 59. 5 статті 59 ПК України).
Отже нормами ПК України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Щодо узгодженості суми податкового боргу у розмірі 172173,18 грн.
Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 по справі № 2а/2570/1932/2012, задоволено позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові до ОСОБА_1 щодо стягнення податкового боргу, зокрема, і з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 91073,05 грн. Факт узгодженості зазначених податкових зобов'язань встановлений в рамках розгляду вказаної адміністративної справи.
Згідно з положеннями пункту 102.4. статті 102 ПК України, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу.
Положеннями статті 176 ПК України встановлено обов'язок платника податків своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені (підпункт «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України).
При цьому за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов'язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним.
В постанові від 25.02.2020 у справі № 1340/5767/18 Верховний Суд зазначив, що непогашення податкового боргу, зокрема зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату.
Таким чином, нарахована пеня на узгоджене податкове зобов'язання охоплюється поняттям «податковий борг» та є узгодженою.
Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Саме такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2022 року у справі №821/1258/17.
Підстави та суми нарахованих податкових зобов'язань, а також розмір податкового боргу підтверджується інтегрованими картками платника з відповідних податків, які згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.202 № 5 «Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зареєстрований в Міністерстві юстиції 15 березня 2021 р. за № 321/35943) ведуться з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків та зборів, містять інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Як видно з матеріалів справи, за даними ІКП станом на 21.02.2025 у відповідача наявний борг у сумі 172173,18 грн.
З огляду на викладене, ІКП є належними та допустимими доказами, що підтверджують наявну заборгованість відповідача.
Натомість, доводи відповідача щодо не списання податкового боргу як безнадійного, суд відхиляє, оскільки знаходиться за межами спірних правовідносин та може не бути предметом дослідження в цій справі.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
У межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань або їх списання як безнадійного.
Суд наголошує, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.
Розвиваючи вказане, суд зазначає, що в межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості, суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені.
Так, правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог.
Аналогічний правовий висновок відображений у постанові Верховного Суду 15.06.2023 у справі № 160/13436/22.
Крім того, підпунктом 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України передбачає анулювання пені за певних умов та при дотриманні певної процедури, дотримання чи не дотримання яких має бути перевірена судами у разі спірності правовідносин саме щодо анулювання пені, а не в межах спору щодо стягнення заборгованості.
Натомість, у матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем правомірності нарахування пені в окремому судовому процесі, чи пред'явлення зустрічного позову в межах цієї справи.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Докази, які б підтверджували сплату суми податкового боргу на момент вирішення спору - відсутні, що є підставою для її стягнення у судового порядку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу з відповідача є доведеними та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з ОСОБА_1 в погашення податкового боргу кошти в сумі 172173,18 грн (сто сімдесят дві тисячі сто сімдесят три гривні 18 копійок) за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на бюджетний рахунок - UA848999980333159341000025739, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг мЧернігів/11010500, код отримувача 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 рнокпп 44094124.
Відповідач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повний текст рішення виготовлено 30 грудня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко