30 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/10704/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Михальчишиній А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Національної поліції в Чернігівській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.09.2025 ВП № 79055975, якою з ГУНП в Чернігівській області стягнуто виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що бюджетні асигнування для виконання судових рішень про нарахування та стягнення коштів за КЕКВ 2800 виділяються виключно головним розпорядником бюджетних коштів, тобто Національною поліцією України. ГУНП в Чернігівській області, не маючи самостійних асигнувань для зазначених цілей, звернулося до головного розпорядника для виділення бюджетних асигнувань. Тому вважає, що ГУНП в Чернігівській області виконало рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/10793/25 до відкриття виконавчого провадження, а тому постанова про стягнення виконавчого збору від 10.09.2025 у сумі 32000,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідачем подано відзив, в якому заначив, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов'язується з початком примусового виконання. Відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження, виконавець зобов'язаний зазначити про стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», яка підлягає стягненню. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 05.11.2025 залучено Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції до участі у справі в якості другого відповідача.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельниченко Я.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2025 № 79055975, з виконання виконавчого листа № 620/10793/24, виданого 28.08.2025 Чернігівським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15000,00 грн. (сума без виключення сум відрахування на податки) (а.с. 37).
Також 10.09.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельниченко Я.О. винесено постанову про стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. (а.с. 39).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною першою статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
При цьому, частинами першою та третьою статті 27 Закону встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта статті 27 Закону).
Згідно частини п'ятої статті 27 Закону виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Частиною дев'ятою статті 27 Закону передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач стверджує, що в межах виконавчого провадження № 79055975 фактично не здійснювалося виконання судового рішення, оскільки до відкриття провадження позивач звернувся з листом від 21.07.2025 № 13932-2025 до Національної поліції України для виділення бюджетних коштів, тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, а отже державним виконавцем передчасно винесено оскаржувану постанову.
Разом з тим, аналізуючи положення статей 26, 27 Закону суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання та є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Крім того, стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 20.02.2019 у справі № 712/5014/17 та від 15.07.2019 у справі № 805/1174/17-а.
Посилання позивача на передчасність винесення постанови про стягнення виконавчого збору, судом не приймаються до уваги, оскільки виходячи із вищенаведених положень діючого законодавства, стягнення з боржника виконавчого збору пов'язане з початком примусового виконання за виконавчим документом і не залежить від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження.
Крім того, виплата коштів за судовим рішенням боржнику відбулася 19.09.2025, тобто після прийняття головним державним виконавцем постанови відкриття виконавчого провадження від 10.09.2025.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно винесено постанову від 10.09.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79055975, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Головного управління Національної поліції в Чернігівській області необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 30.12.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ