29 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/13729/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного сервісного центру МВС (ЄДРПОУ 40109173) в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівських областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45574396) щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 , 2016 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Головний сервісний центр МВС (ЄДРПОУ 40109173) в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівських областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45574396) поновити державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 , 2016 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи суд прийшов до наступного висновку.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 2, 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Приписами частини першої статті 20 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що у даній справі позов заявлений з підстав порушення, на думку позивача, його права власності щодо транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 , 2016 року випуску, в той час як відповідач відновив право власності на вказаний транспортний засіб за іншою особою, ОСОБА_2 .
З встановлених судом обставин справи вбачається, що спір у ній виник між позивачем та суб'єктом владних повноважень з приводу неправомірності, на думку позивача, прийняття рішення щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу. При цьому, таке рішення, як випливає із наведених у позові мотивів, порушує його право власності на спірний автомобіль.
Таким чином, у цій справі існує невирішений спір про право на майно, а саме на транспортний засіб, а тому подальше оспорювання набуття особою цього права не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв'язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об'єкт рухомого/нерухомого майна. А отже, виникає спір про право цивільне, який вирішується за правилами цивільного судочинства.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки перегляд законності реєстраційних дій ґрунтується на обставинах, стосовно яких існує спір про право власності на автомобіль.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим, а враховуючи склад учасників у даній справі, його належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.02.2021 у справі № 821/669/17.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 2, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.12.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА