30 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2415/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 248381,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначило, що за відповідачем рахується узгоджений податковий борг в сумі 248381,92 грн. Поряд з цим, у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, їй виставлено податкову вимогу, проте, вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму податкового боргу.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копію вказаної ухвали надіслано на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: вулиця Сагайдачного, 25, селище Кельменці, Дністровський район, Чернівецька область, проте, конверт повернувся на адресу суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.04.2025 не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подала.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 248381,92 грн.
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник внаслідок несплати податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2024 №00000/8398/Ж10/24-13-24-04 в сумі 190557,89 грн (основний платіж), 26643,07 грн (штрафні санкції) та пені в сумі 10796,13 грн.
Податковий борг з військового збору виник внаслідок несплати податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2024 №00000/8399/Ж10/24-13-24-04 в сумі 15879,83 (основний платіж), в сумі 2220,26 грн (штрафні санкції) та пені в сумі 899,69 грн., податковою декларацією від 20.04.2021 №493 в сумі 25,05 грн.
Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб виник внаслідок несплати податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2024 №00000/8400/Ж10/24-13-24-04 сумі 340,00 грн.
Податковий борг у зв'язку з несплатою адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 1020,00 грн виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.07.2024 №00000/8401/Ж10/24-13-24-04.
Контролюючим органом виставлено та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 13.09.2024 №0005268-1309-2413.
Оскільки відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 248391,92 грн не сплатила, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Однак, як вбачається із матеріалів справи у визначений в пунктах 57.1, 57.3 статті 57 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов'язань, податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не скасовано, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як слідує із матеріалів справи, з метою погашення податкового боргу Головне управління ДПС у Чернівецькій області відповідно до вимог статті 59 ПК України сформувало та надіслало відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 13.09.2024 №0005268-1309-2413, проте, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.2. статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в сумі 248381,92 грн та не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 248381 (двісті сорок вісім тисяч триста вісімдесят одна) гривня 92 копійки.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (вулиця Героїв Майдану, 200 а, місто Чернівці, Чернівецька область, 58013, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44057187).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна