30 грудня 2025 р. м. Чернівці Cправа № 600/139/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У провадженні суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивачем подано до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області витрати понесені ним по сплаті професійної правничої допомоги у сумі 40000,00 грн.
В обґрунтування заяви позивач зазначав, що під час розгляду справи по суті судом не вирішено питання по п. 6 позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області витрати понесені ним по сплаті професійної правничої допомоги у розмірі 40000,00 грн, з приводу якої досліджувалися докази.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 600/139/24-а заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі призначено до судового розгляду на 24.12.2025.
Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач) подала до суду заперечення на заяву про ухвалення судового рішення, в якій просила відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки витрати на правничу допомогу не підтверджені та необґрунтовані.
Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду заперечення на заяву про ухвалення судового рішення, в якій просило зменшити розмір витрат на правничу допомогу до мінімального розумного та співмірного рівня, посилаючись на необґрунтованість поданої позивача заяви про ухвалення додаткового рішення.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Від позивача та Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 3 ст. 252 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 252 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд і вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд встановлено наступне.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 600/139/24-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 05.12.2023 № 760-к “Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2023 році» в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Держпродспоживслужби, які займають посади державної служби категорії “Б» - перших заступників та заступників начальників головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, м. Києві та міжрегіональних головних управлінь Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, у 2023 році, стосовно ОСОБА_1 - заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.
Визнано протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.12.2023 № 784-к про звільнення ОСОБА_1 13.12.2023 з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2023 році, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області з 14.12.2023.
Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2023 по 19.04.2024 у сумі 137602,56 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Постановою Верховного суду від 11.09.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року у справі № 600/139/24-а скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 апеляційні скарги Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
- щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
- суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
- судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16 та від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.
Відповідно до змісту позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на його користь витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано до суду наступні докази: договір про надання правничої допомоги від 25.12.2023 № 102; додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 25.12.2023; детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги згідно Договору від 25.12.2023; акт прийняття-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 26.02.2024; квитанцію № 1 від 25.12.2023 про оплату послуг професійної правничої допомоги у розмірі 40000,00 грн.
Таким чином, матеріали справи містять докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Згідно ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як видно із матеріалів справи, відповідно до ст. 12 КАС України, дана справа розглядалася у загальному провадженні.
Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із реальної участі представника позивача в підготовці справи.
На переконання суду, визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку загального позовному провадженні.
Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, а також повністю задоволення позовних вимог, суд приходить до переконання, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у розмірі 40000,00 грн.
Оскільки позивачем дотримано вимоги ст. ст. 134, 139 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для задоволення витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Беручи до уваги складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, предмет спору та категорію (складність) справи, суд стягує на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.
З огляну на наведене, суд відхиляє доводи відповідачів щодо необґрунтованості позивачем витрат на правничу допомогу.
Суд також не бере до уваги твердження представника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо залишення ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, оскільки згаданою ухвалою суду не вирішувалося по суті питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі, а залишено без розгляду у зв'язку із відкликанням позивачем даної заяви. Відкликання позивачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення, на переконання суду, не позбавляє його права повторного звернення до суду з даною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 132, 134, 241 - 246, 252 КАС України, суд,-
1. Заяву про ухвалення додаткового рішення в справі задовольнити.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України додаткове рішення першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 39924774);
відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (вул. Сторожинецька, 115, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40416813).
Суддя В.К. Левицький