22 грудня 2025 року справа № 580/11722/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області в якому просить:
- зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області провести звірку розрахунків з ЄСВ за період 2013-2018 років та надати позивачу акт звірення із зазначенням фактичного стану розрахунків;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління ДПС у Черкаській області щодо повторного відображення заборгованості з єдиного соціального внеску (ЄСВ) у сумі 8813,27 грн у інтегрованій картці платника податків (ІКП), шляхом вилучення зазначеної суми 8813,27 грн із ІКП позивача.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 липня 2013 року подав державному реєстратору заяву про припинення підприємницької діяльності як фізичної особи- підприємця. З моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру позивач втратив статус платника єдиного внеску (ЄСВ) як ФОП і не отримував доходів від підприємницької діяльності.
Позивач вважає, що відповідач не виконав рішення ДФС України від 11.06.2018 №8304/Д/99-66-11-02-02-25, не провів звірку розрахунків на письмову вимогу позивача, і не видав акта звірки попри сплату частини суми після списання половини боргу. Таким чином, податкова служба фактично повторно відобразила раніше скасовану заборгованість, що є триваючим порушенням прав позивача.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, зазначивши при цьому, що згідно інформаційної системи контролюючого органу загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , станом на 30.04.2018 становила 11343,87 грн. На підставі рішення №23/23-00-13-0718 контролюючим органом станом на 06.06.2018 проведено коригування облікових даних інформаційної системи в сумі 5972,47 грн у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності, за період з серпня 2014 року по вересень 2015 року.
Коригування нарахування по єдиному соціального внеску відбулося 06.06.2018, а повне погашення заборгованості відбулося 11.07.2018 на суму 5372,00 грн. Тому контролюючим органом винесено рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату від 11.09.2018 №0115631307 за період квітня 2013 року по липень 2014 року у сумі пені 7546,94 грн. та штрафна санкція у сумі 1267,03 грн., що загалом становить 8813,37 грн. Отже, станом на дату подання відзиву на позовну заяву в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 обліковується заборгованість у сумі 8813,27 грн.
На підставі наведного відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, 29.07.2013 позивач звернувся до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції із заявою про припинення підприємницької діяльності.
В подальшому, Головним управлінням ДФС у Черкаській області у 2018 році сформовано вимогу № Ф-4854-23 про сплату заборгованості з ЄСВ, якою зобов'язано позивача сплатити заборгованість у сумі 11343,87 грн.
Рішенням Державної фіскальної служби України №8304/Д/99-66-11-02-02-25 від 11.06.2018 задоволено частково скаргу позивача, скасовано вказану вимогу та зобов'язано ГУ ДФС у Черкаській області сформувати та направити позивачу нову вимогу. В рішенні зазначено, що станом на 06.06.2018 проведено коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника в сумі 5972,47 грн. у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності.
Дослідивши зміст дані інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), судом встановлено, що станом на 31.05.2018 за позивачем рахувалась недоїмка з ЄСВ в сумі 11343,87 грн., яка за результатами коригування контролюючим органом у зв'язку з припиненням позивачем підприємницької діяльності зменшена на 5972,47 грн. При цьому, залишок несплаченої заборгованості становив 5371,40 грн.
Позивач 11.07.2018 здійснив сплату заборгованості в сумі 5372 грн., яка відображена в інтегрованої картки платника податків.
У зв'язку з повним погашенням заборгованості з ЄСВ за попередні періоди, відповідач здійснив перевірку своєчасності сплати ЄСВ за результатами якої прийняв рішення №0115631307 від 11.09.2018, яким за період несвоєчасної сплати починаючи з 23.04.2013 по 11.07.2018 нарахував штраф у розмір 1267,03 грн. та нарахував пеню в розмірі 7546,94 грн., що загалом становить 8813,97 грн.
Розглянувши лист позивача від 03.10.2025 №41300/6/ЕКПП щодо надання інформації по єдиному соціальному внеску, відповідач надав відповідь листом №23757/6/23-00-24-07-07 від 10.10.2025, в якому повідомив про прийняте рішення №0115631307 від 11.09.2018, а також про наявність заборгованості з ЄСВ в розмірі 8813,97 грн.
Не погоджуючись із наведеною сумою заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд враховує, що Закон №2464-VІ визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з положеннями частини другої статті 8 та статті 12 Закону № 2464-VI, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з частиною 11 статті 9 Закону № 2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VІ).
Згідно з частиною десятою статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до частини 13 статті 25 Закону № 2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Частиною 14 статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449).
Згідно з п.1 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Положеннями пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
В силу вимог ч. 16 ст. 25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З аналізу викладених правових норм вбачається, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску. При цьому, сплачені платником суми зараховуються в порядку календарної черговості для погашення недоїмки, штрафів та пені.
З наведених норм Інструкції №449 вбачається, що за наявності заборгованості зі сплати штрафів та пені на підставі відповідного рішення, ці дані відображаються в інтегрованій картці платника податків (ІКП).
Отже, за умови наявності не скасованого рішення про нарахування штрафів та пені, твердження позивача про неправомірність відображення відомостей про заборгованість в інтегрованій картці платника податків є безпідставними.
Щодо вимог позивача про надання акту звірки взаєморозрахунків, суд зазначає, що позивач не надав доказів звернення до відповідача з такою вимогою та відмову останнього в складенні відповідного акту, тому права позивача в цій частині не вважаються порушеними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО