30 грудня 2025 року Справа № 580/4865/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., отримавши заяву Київського міжрегіонального управління юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
23.12.2025 Київське міжрегіональне управління юстиції України звернулося до суду із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання виконавчого виконавчий лист № 580/4865/25 виданий 29.08.2025 року що видав Черкаський окружний адміністративний суд про Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 згідно із довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.03.2025 №ФР47434, з урахуванням раніше проведених виплат., шляхом винесення рішення про стягнення 157450,58 грн з ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ЄДРПОУ 21366538, Черкаська обл., м. Черкаси, ВУЛИЦЯ СМІЛЯНСЬКА будинок 23 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Вирішуючи можливість прийняття до розгляду поданої заяви, суд зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір» (далі - також Закон № 3674-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028 грн.
Під час подання заяви Київське міжрегіональне управління юстиції України доказів сплати судового збору не долучило. Відповідних клопотань про звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
Таким чином, за звернення до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути сплачено судовий збір в розмірі 726,72 грн. (3028,00 грн. х 0,3 х 0,8).
Проте доказів сплати судового збору заявником не надано.
КАС України не передбачено залишення без руху заяви про зміну порядку і способу виконання рішення суду, а тому застосуванню підлягає частина 6 статті 7 КАС України, згідно з якою у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відтак, слід застосувати аналогію процесуального закону, зокрема, приписи статті 169 КАС України, якою передбачені випадки залишення позовної заяви без руху.
Так, однією із підстав для залишення позовної заяви без руху є невідповідність її положенням статті 161 КАС України, частиною 3 якої визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи невідповідність поданої заяви про зміну порядку і способу виконання рішення суду наведеним вище вимогам, таку заяву належить залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суддя
ухвалив:
Заяву Київського міжрегіонального управління юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду - залишити без руху.
Надати заявнику десятиденний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків заяви, шляхом надання суду подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 726,72 грн або доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА