Справа № 560/21391/25
29 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області, що полягає у відмові у списанні заборгованості зі сплати податку на додану вартість в розмірі 102951,51 грн., виключенні з інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_2 відомостей щодо боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 143,03 грн., зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510,00 грн., у відмові у закритті інтегрованої карти платника податків ФОП ОСОБА_2 та знятті ФОП ОСОБА_2 з обліку в податкових органах;
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області:
- списати заборгованість ФОП ОСОБА_2 зі сплати податку на додану вартість в розмірі 102951,51 грн. на підставі ст. 101 Податкового кодексу України як безнадійного податкового боргу;
- виключити з інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_2 відомості щодо боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 143,03 грн., зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510,00 грн.;
- закрити інтегровану картку платника податків ФОП ОСОБА_2 та зняти ФОП ОСОБА_2 з обліку в податкових органах.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви позивачеві необхідно було усунути шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви (з дотриманням процесуальних вимог щодо її оформлення та подання) в якій позивачу необхідно уточнити, які саме його права, свободи або законні інтереси порушено відповідачем.
На виконання вимог ухвали до суду надійшла заява позивача, у якій зазначено, що після смерті її сина - ОСОБА_2 , який був зареєстрований як фізична особа-підприємець, відкрилася спадщина, а позивач є спадкоємицею першої черги.
Позивач вказує, що відповідачем встановлено наявність податкового боргу спадкодавця, однак у списанні заборгованості зі сплати податку на додану вартість та у закритті інтегрованої картки платника податків ФОП було відмовлено. На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки не відображає дійсний стан розрахунків з бюджетом та порушує її майнові й спадкові права як спадкоємця, створюючи негативні наслідки у вигляді можливого безпідставного зменшення спадкового майна.
Щодо цієї заяви суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, основним завданням адміністративного судочинства є захист порушеного права особи, що звертається до суду.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, виходячи з аналізу частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії та повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають лише порушені права, свободи чи законні інтереси осіб.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
До того ж у постанові від 25.10.2022 у справі № 200/13288/21 Верховний Суд наголосив, що, виходячи з аналізу частини другої статті 2 КАС України, для отримання захисту прав (свобод, інтересів) особи у порядку адміністративного судочинства необхідно встановити факт порушення суб'єктом владних повноважень певних прав у сфері публічно-правових відносин.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що після смерті її сина - ОСОБА_2 , який був зареєстрований як фізична особа-підприємець, відкрилася спадщина, а позивач є спадкоємицею першої черги.
Позивач вказує, що відповідач безпідставно відмовив у списанні податкового боргу зі сплати податку на додану вартість та у закритті інтегрованої картки платника податків ФОП, що, на її думку, є протиправною бездіяльністю та порушує її майнові й спадкові права, оскільки створює ризик безпідставного зменшення спадкового майна.
Водночас до суду не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що сам по собі факт заведення спадкової справи сам по собі не свідчить про прийняття спадщини.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності порушення саме її прав, свобод чи законних інтересів з боку відповідача.
Згідно з ч. 2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що слід продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви (з дотриманням процесуальних вимог щодо її оформлення та подання) із зазначенням конкретних прав, свобод або законних інтересів, порушених відповідачем, та наданням відповідних доказів, що підтверджують такі порушення.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.А. Божук