Справа №500/7332/25
30 грудня 2025 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
29 грудня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Борщів) оформлене протоколом від 23.12.2025 №42 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",
зобов'язати відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, як такому, що має одного із своїх батьків з інвалідністю II групи на підставі п. 13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" про що видати відповідний документ.
Одночасно з позовною заявою представник позивача адвокат Дмитренко І.М. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову та заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 (Борщів) вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Заява обґрунтована тим, що позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_6 (Борщів) і 22 грудня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Борщів) через Центр надання адміністративних послуг з приводу надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю) з пакетом документів, які підтверджують таке право. А саме, позивач має матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є інвалідом 2-ї групи довічно, яку він зобов'язаний утримувати і відсутні інші не військовозобов'язані особи та його мати визначила позивача особою, яка буде здійснювати утримання та догляд за нею.
За результатом розгляду поданої заяви та підтвердних документів щодо надання відстрочки позивачу 24 грудня 2025 року надано повідомлення щодо рішення про відмову в наданні відстрочки протоколом від 23.12.2025 №42 з причин того, що підтверджуючі документи не відповідають вимогам зазначеним у п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На даний час у відповідача 1 існують підстави здійснити заходи щодо призову позивача на військову службу внаслідок чого може змінитись статус позивача з "військовозобов'язаного" на "військовослужбовця".
На час вирішення заяви про забезпечення позову питання відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Борщів) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії не вирішено.
Аналізуючи доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд розглядає заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд враховує, що забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи; 2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Надаючи оцінку обставинам і враховуючи предмет позову, суд зауважує, що заявником не надано разом з заявою про забезпечення позову доказів, за яких суд може прийти до переконання, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.
До того ж, окрім припущень заявника про те, що він несе ризики, пов'язані з можливими неправомірними діями територіального центру комплектування та соціальної підтримки останнім до заяви про забезпечення позову не додано належних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем на час звернення позивача до суду з цим позовом дій щодо його призову на військову службу під час мобілізації (вручення позивачу повістки з відповідною метою виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки тощо) та, відповідно, вказували б на необхідність вирішення судом питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, здійснивши оцінку доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на її необґрунтованість та безпідставність.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 153, 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Борщів) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 30 грудня 2025 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.