Справа №500/2817/22
29 грудня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №500/2817/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дiї Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці №5к/вих./7.2/3602 від 29.06.2022 виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції оновленої довідки №5к/вих./7.2/3602 від 29.06.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із урахуванням проведених виплат.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.).
03.12.2025 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у цій справі, а саме просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 26.08.2022 року у справі №500/2817/22 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 91805,47 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 заяву представника позивача від 03.12.2025 про зміну способу і порядку виконання судового рішення залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом подання (надіслання) до суду документу про сплату судового збору в сумі 908,40 грн.
Ухвалою суду від 09.12.2025 прийнято заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №500/2817/22 до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Встановлено боржнику Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк до 26.12.2025 для надання письмових пояснень по суті заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №500/2817/22.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області своїм правом не скористалося та будь-яких пояснень з приводу поданої заяви до суду не подало.
При вирішенні по суті заяви про зміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення суд виходить із таких міркувань.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: "Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат."
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
З цього приводу суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін слід дійти висновку, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Так судове рішення у справі №500/281722, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції оновленої довідки №5к/вих./7.2/3602 від 29.06.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із урахуванням проведених виплат., набрало законної сили 27 вересня 2022 року.
Як слідує з матеріалів справи в результаті виконання вказаного судового рішення розмір пенсії позивача з 01.11.2022 склав 8384,53 грн.
Також на виконання зазначеного судового рішення нарахована доплата в сумі 92180,17 грн за період з 01.04.2019 по 31.10.2022, яка обліковується в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1906002578 по пенсіонеру ОСОБА_1 .
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заявнику №8749-9284/М-02/8-1900/25 від 27.11.2025 видно, що суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень виплачуються за окремими напрямками, передбаченими в бюджеті Пенсійному фонду України на таку мету, та джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Частина нарахованої пенсії заявника в сумі 187,35 грн включена в додаткову відомість жовтня 2025 року, та частина нарахованої доплати пенсії заявника в сумі 187,35 грн включена у додаткову відомість листопада 2025 року. Відповідно залишок боргу становить 91805,47 грн.
Отже, у розглядуваній ситуації наявний факт невиконання часткового відповідачем як суб'єктом владних повноважень судового рішення у справі №500/2817/22, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.
Ураховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 91805,47 грн, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
Крім того, суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 91805,47 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем на підставі рішення суду.
З огляду на вказане суд висновує, що заяву про зміну способу і порядку виконання слід задовольнити повністю у такий належний спосіб: змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі №500/2817/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 у розмірі 91805,47 грн.
Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 КАС України, суд
Заяву задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі №500/2817/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 у розмірі 91805,47 грн.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею..
Повний текст ухвали виготовлено 29 грудня 2025 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.