17 грудня 2025 року Справа № 480/6630/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Бондаренко Л.В.,
представника позивача адвоката Міняйла Я.В.,
представника відповідача адвоката Мальченка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6630/24 за позовом ОСОБА_1 до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
29 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що є мешканцем села Комиші Охтирського району Сумської області, проживає в будинку АДРЕСА_1 , має у власності вантажний автомобіль, який використовує у своїй господарській діяльності, надаючи послуги з перевезення.
27.07.2023 року відповідачем Комишанською сільською радою Охтирського району Сумської області прийняте рішення «Про тимчасове обмеження руху вантажних автомобілів по вул.Зарічній», яким вирішено тимчасово обмежити рух вантажних автомобілі по вул.Зарічній в селі Комиші, Охтирського району Сумської області шляхом встановлення тимчасової споруди - шлагбауму. На виконання рішення у с.Комиші було встановлено п'ять шлагбаумів по вулицях Польова, Зарічна, Вишнева.
Це рішення позивач просить визнати протиправним і скасувати, зобов'язати відповідача відновити рух вантажних автомомбілів, демонтувавши шлагбауми, оскільки облаштування шлагбаумів унеможливлює вільний проїзд автомобілем до домоволодіння позивача, де автомобіль зберігається, іншої дороги для проїзду немає. Крім того, таке обмеження у русі створює перешкоди для проїзду оперативним та екстреним службам, зокрема ДСНС, швидка медична допомога тощо, які використовують габаритні та важкі транспортні засоби. Також тимчасові обмеження руху транспортних засобів не були погоджені з відповідним підрозділом Національної поліції, дорожні знаки, які забороняють рух вантажних транспортних засобів, відсутні, а часовий проміжок тимчасового обмеження по вулиці Зарічній не визначений.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснював, що 27.07.2023 відповідачем на підставі статей 1, 7, 9, 10, 20, 21 Закону України «Про дорожній рух» та статей 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийнято рішення оскаржуване рішення. 30.01.2024 були внесені зміни до вказаного рішення. Рішенню сесії та змін до нього передувало звернення жителів вулиця Зарічна Комишанської територіальної громади про необхідність обмеження руху вантажних автомобілів, оскільки на даних дорогах йде ремонт та не облаштовані узбіччя, що спричиняє небезпеку для пішоходів. 18.08.2023 відбулося зібрання жителів вулиці Зарічної на яких вони висловились про необхідність обмеження руху вантажних автомобілів.
Статтею 6 Закону України «Про дорожній рух» визначена компетенція міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, до яких відноситься, крім іншого, прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування.
До компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху належить: сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об'єктами сервісу.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право, зокрема,
вимагати від учасників дорожнього руху виконання вимог нормативно- правових актів України, що регулюють функціонування вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, у тому числі забезпечення їх належного санітарного стану;
встановлювати за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів;
обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них нормативно-правовими актами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.
З даних норм можна дійти висновку, що сільська рада наділена законним правом встановлювати обмеження щодо руху автомобілів. Водночас, відповідач не порушує права позивача на свободу пересування, оскільки позивач має змогу проїзду до місця свого проживання іншою дорогою, яка веде до його будинку.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.07.2023 Комишанською сільською радою Охтирського району Сумської області прийняте рішення «Про тимчасове обмеження руху вантажних автомобілів по вул.Зарічній», яким вирішено тимчасово обмежити рух вантажних автомобілі по вул.Зарічній в селі Комиші, Охтирського району Сумської області шляхом встановлення тимчасової споруди - шлагбауму ( том 1 а.с.7).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Частиною 1 статті 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулює Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ ( далі - Закон №3353-ХІІ).
Статтею 7 вказаного Закону регламентовано, що до компетенції сільської, селищної ради та її виконавчого органу належать певні повноваження у сфері дорожнього руху, зокрема, забезпечення виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і його безпеки, сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об'єктами сервісу; здійснення заходів щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму та інші.
Відповідно до статті 9 Закону №3353-XII до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:
- розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
- визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;
- участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;
- компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;
- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
- організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;
- забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
- вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
- передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;
- визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
- передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;
- проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;
- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
- влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;
- розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги;
- обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;
- проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
- виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
- забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;
- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
- організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
- вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №3353-XII власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Частиною першою статті 27 Закону №3353-XII визначено, що організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
Частиною другою статті 27 Закону №3353-XII установлено, що організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.
Відповідно до статті 52 Закону №3353-XII контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Частина перша статті 52-3 Закону №3353-XII визначає, що до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечення безпеки дорожнього руху; організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення; погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг; погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху; видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів; інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( далі - Закон №280/97-ВР).
Відповідно до п.1 ч.1 статті 30 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначає Закон України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 1995 року № 2862-ІV ( далі - Закон №2862-ІV).
Відповідно до визначення термінів, наведених у ст.1 Закону №2862-ІV, автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.
Відповідно до статті 5 Закону №2862-IV автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях.
Згідно зі ст.16 Закону №2862-ІV вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами державного значення, належать до Єдиної транспортної системи України і не підлягають приватизації. Питання виробничої діяльності комунальних служб на них, пов'язані із закриттям або обмеженням руху, погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, та відповідним підрозділом Національної поліції.
Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.
Проїзна частина доріг, штучні споруди (мости і шляхопроводи), технічні засоби організації дорожнього руху та зовнішнє освітлення на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів можуть передаватися безоплатно в державну власність, а також з державної в комунальну власність за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст.17 Закону №2862-ІV управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.
До основних обов'язків органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів стаття 19 Закону №2862-ІV відносить:
1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів;
2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами;
3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів;
5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.
Відповідно до ст. 20 Закону №2862-ІV органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право:
1) вимагати від учасників дорожнього руху виконання вимог нормативно-правових актів України, що регулюють функціонування вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, у тому числі забезпечення їх належного санітарного стану;
2) вимагати відшкодування збитків, завданих діями водіїв, пасажирів та пішоходів вулицям і дорогам міст та інших населених пунктів;
3) вимагати дотримання норм природоохоронного законодавства учасниками дорожнього руху та ініціювати притягнення до адміністративної відповідальності за забруднення та засмічення вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
4) встановлювати за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів;
5) вимагати відшкодування збитків, завданих закриттям руху понад встановлені терміни виконання робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів;
6) координувати страхування штучних споруд, інженерних комунікацій, а також відповідальності за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
7) обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них нормативно-правовими актами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження;
8) здійснювати капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення, за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (як співфінансування на договірних засадах);
9) приймати рішення щодо проведення аудиту безпеки автомобільних доріг та перевірки безпеки автомобільних доріг.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7 - рп/2009 (справа № 1-9/2009 про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Аналіз навдених норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться. Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.
З огляду на положення статей 11, 12, 17, 19 Закону N 2862-IV, суд вважає, що у спірних правовідносинах орган місцевого самоврядування мав право на тимчасове обмеження або припинення руху транспортних засобів за наявності підстав, а саме для забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей та з дотриманням спеціального порядку. Таке рішення, згідно з приписами Закону №3353-XII повинно було погоджуватись з відповідним державним органом.
Однак, на переконання суду, спірне рішення наведеним нормам не відповідає. Зокрема, п.4 статті 20 Закону №2862-ІV передбачає право встановлювати за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів та не містить застережень щодо виду транспортного засобу.
Також, в ході розгляду справи встановлено, що оскаржуване у справі рішення не встановлює часові проміжки обмеження руху транспортних засобів, що вказує на постійний характер такого обмеження, та не погоджувалося із жодним державним органом.
Крім того, вказуючи на необхідність застосування обмеження, відповідач у преамбулі рішення зазначає про ремонт з облаштування узбіччя дороги, водночас в ході розгляду справи відповідачем не надані докази на підтвердження факту проведення ремонтних та інших робіт як на час прийняття свого рішення, так і на день подання цього позову.
Також твердження відповідача про існування іншої дороги, що веде до будинку позивача, на думку суду, не заслуговує на увагу, оскільки у відповідача відсутні проекти і схеми організації дорожнього руху, погоджені із відповідними підрозділами Національної поліції, які відображали б запропоновану відповідачем дорогу як автомобільну, в розумінні навдених вище норм законодавства про автомобільні дороги та доррожній рух.
Крім того, Правилами пожежної безпеки України, затвердженими Наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417 , зокрема пунктами 1.3, 1.5, 1.6 глави 1 розділу ІІІ передбачено:
1.3. Автомобільні дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу. Забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.
1.5. Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту або з інших причин, які унеможливлюють (перешкоджають) проїзд, необхідно негайно повідомити пожежно-рятувальні підрозділи. На період закриття доріг у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.
1.6. Автомобільні дороги та проїзди для пожежних машин повинні мати дорожнє покриття, придатне для їх проїзду. Влаштовуючи проїзди для пожежних автомобілів до будівель, споруд та вододжерел ґрунтовою дорогою, її треба укріплювати шлаком, гравієм або іншими матеріалами для забезпечення можливості під'їзду будь-якої пори року.
В ході розгляду справи, відповідачнм не доведено дотримання цих Правил при прийнятті спірного рішення, а доводи позивача про те, що облаштування шлагбаумів унеможливлює вільний проїзд автомобілем, в тому числі і спеціального транспорту, до домоволодіння позивача не спростовані.
Окрім того, оскаржуване рішення суперечить вимогам ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Так, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009, зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
З огляду на те, що оскаржуване рішення є нормативним актом органу місцевого самоврядування, оскільки встановлює норму права локального характеру щодо обмеження руху транспортних засобів вулицями населеного пункту, що знаходяться у віданні органу місцевого самоврядування, стосується необмеженого кола осіб та застосовується неодноразово, суд вважає, що прийняття оскаржуваного рішення відповідачем без попереднього обов'язкового оприлюднення його проекту з метою прийняття є незаконним.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено порушення оскаржуваним рішенням критеріїв правомірності, визначених частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини 2, частини 3 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відтак, з огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та нечиннним рішення Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області «Про тимчасове обмеження руху вантажних автомобілів по вул.Зарічній» від 27.07.2023 та зобов'язання Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області демонтувати встановлені перешкоди ( шлагбауми), встановлені на виконання цього рішення по вулицях Польова, Зарічна та Вишнева у с.Комиші Охтирського району Сумської області.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому з Чупахівської селищної ради належить стягнути на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 1211,20 грн. ( том 1 а.с.6).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області ( код ЄДРПОУ 04389868, вул.Київська,1, с.Комиші, Охтирський район, Сумська область, 42721) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним рішення Комишанської сілської ради Охтирського району Сумської області від 27.07.2023 "Про тимчасове обмеження руху вантажних автомобілів по вул.Зарічна" .
Зобов'язати Комишанську сільську раду відновити рух вантажних автомобілів по вул.Зарічній у с.Комиші шляхом демонтажу металевих перешкод (шлагбаумів) по вулицях Польова,Зарічна, Вишнева у с.Комиші Охтирського району Сумської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 30 грудня 2025 року.
Суддя Л.М. Опімах