про залишення позовної заяви без руху
30 грудня 2025 року м. Рівне№460/24064/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Друзенко Н.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-Будресурс»
до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій,-
29.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Будресурс» звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Рівненській області про
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 № 11224858/35658851 щодо податкової накладної № 2 від 14.12.2023.
- зобов'язання зареєструвати податкову накладну №2 від 14.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.05.2024 № 10992863/35658851 щодо податкової накладної № 3 від 15.12.2023.
- зобов'язання зареєструвати податкову накладну №3 від 15.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
- визнання протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 № 11224856/35658851 щодо податкової накладної № 4 від 18.12.2023.
- зобов'язання зареєструвати податкову накладну №4 від 18.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 № 11224853/35658851 щодо податкової накладної № 5 від 19.12.2023.
- зобов'язання зареєструвати податкову накладну №5 від 19.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 № 11224854/35658851 щодо податкової накладної № 6 від 19.12.2023.
- зобов'язання зареєструвати податкову накладну №6 від 19.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладний датою її фактичного подання.
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 № 11224857/35658851 щодо податкової накладної № 7 від 20.12.2023.
- зобов'язання зареєструвати податкову накладну №7 від 20.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмозу в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 № 11224853735658851 щодо податкової накладної № 8 від 20.12.2023.
- зобов'язання зареєструвати податкову накладну №8 від 20.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 № 11224859/35658851 щодо податкової накладної № 9 від 21.12.2023.
- зобов'язання зареєструвати податкову накладну №9 від 21.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексу адміністративного судочинства України встановлений скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вже зазначалося, частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до ст.102 Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів. За змістом статті 102 Податкового кодексу України вказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов'язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.
У даному ж випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, які за своєю суттю не є рішеннями про нарахування грошового зобов'язання.
З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, то в даному випадку застосуванню підлягають строки звернення до суду, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (№К/9901/16396/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
За змістом позовної заяви, позивачем оскаржуються рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, датованих травнем, червнем 2024 року.
З урахуванням вищевикладеного, перебіг строку на оскарження рішень закінчився в листопаді та грудні 2024 року .
Разом з тим, позов подано до суду 27.12.2025 тобто із значним пропуском строків звернення до суду, визначених нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем подано, проте суд не вважає обгрунтовані у ній причини, поважними.
Частина перша статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-Будресурс» до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Н.В. Друзенко