Справа № 420/42320/25
29 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 24 грудня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо внесення та відображення в електронних інформаційних системах відомостей про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП за відсутності прийнятої та врученої постанови;
- визнати протиправними дії Відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку;
- зобов'язати Відповідача вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», а також пов'язаних електронних інформаційних систем: - відомості про перебування ОСОБА_1 у розшуку;
- відомості про порушення правил військового обліку;
- будь-які відомості про накладення або існування адміністративного штрафу за статтею 210-1 КУпАП. Постанови;
- визнати протиправними дії Відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку;
- зобов'язати Відповідача вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», а також пов'язаних електронних інформаційних систем:
- відомості про перебування ОСОБА_1 у розшуку; - відомості про порушення правил військового обліку;
- будь-які відомості про накладення або існування адміністративного штрафу за статтею 210-1 КУпАП.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд доходить висновку про необхідність повернення цієї позовної заяви, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
У поданому адміністративному позові заявлено немайнові позовні вимоги та похідні від них позовні вимоги до двох різних відповідачів щодо різних предметів спору.
Зокрема, позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо внесення та відображення в електронних інформаційних системах відомостей про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП за відсутності прийнятої та врученої постанови.
Водночас позивач оскаржує дії Відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Таким чином, позивач в даному адміністративному позові об'єднав непов'язані між собою підставою виникнення позовні вимоги, фактично пред'явивши декілька окремих адміністративних позовів до різних відповідачів задля вирішення кількох непов'язаних між собою спорів.
Суд зазначає, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам КАС України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору (в даному випадку двох окремих спорів) по суті.
Крім цього, суд зазначає, що фактично, звернувшись до суду з позовом у вищевказаній редакцій, заявник має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з різними відповідачами, незважаючи на те, що підстави та природа виникнення спірних відносин, є різними.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Крім того, в відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зазначає, що інститут повернення позовної заяви позивачу передбачений для усунення недоліків позовної заяви і таке повернення не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом після усунення недоліків.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем об'єднано кілька позовних вимог, які не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України, підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 171, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов