Справа № 420/39522/25
29 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд.
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шаркової Ірини Георгіївни від 24.11.2025 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 787920584.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 78792058 з примусового виконання виконавчого листа № 420/7288/25 від 28.07.2025, виданого Одеським окружним адміністративним судом, на підставі абз.12, 22,23.п.10-2 розд. ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 року про продовження строку дії відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМУ від 16.05.2024 року №560, та за наслідком розгляду заяви прийняти управлінське рішення. Як вбачається з оскаржуваної Постанови підставою її прийняття стала заява ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.11.2025 року про зупинення вчинення виконавчих дій у вище вказаному виконавчому провадженні на підставі ст.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану. Позивач вважає постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 78792058 до закінчення припинення дії воєнного стану в Україні протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
10.12.2025 року від Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що у Бессарабському відділі ДВС у Болградському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) (далі Відділ) перебуває виконавче провадження №78792058 відкрите 06.08.2025 року на підставі виконавчого листа № 420/7288/25 від 28.07.2025 року виданого Одеським окружним адміністративним судом про щодо: зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз. 10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду заяви прийняти управлінське рішення. 06.08.2025 року старшим державним виконавцем Бессарабського ВДВС у Болградському районі Одеської області, ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження та направлено сторонам виконавчого провадження постанову про відкриття виконавчого провадження. Стягувачу до відома, боржнику для виконання. В подальшому до відділу надійшла заява від ІНФОРМАЦІЯ_1 про зупинення вчинення виконавчих дій згідно абзаців Абзацами 22, 23 пункту 10- 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII. Боржником у виконавчому провадження ВП №78792058, відкритому на підставі виконання виконавчого листа № 420/7288/25 від 28.07.2025, виданого Одеським окружним адміністративним судом, щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 року про продовження строку дії відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМУ від 16.05.2024 року №560, та за наслідком розгляду заяви прийняти управлінське рішення, є органом військового управління, а стягувачем - фізична особа, яка не відноситься до суб'єктів, перелічених в абзаці 23 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII. Тому, винесена державним виконавцем відділу, ОСОБА_3 постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 24.11.2025 у виконавчому провадженні №78792058 прийнята на підставі абзацу 22 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404- VIII - правомірна.
15.12.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли письмові пояснення по справі в яких зазначено, що абзацами 22, 23 пункту 10-2 Закону №1404-VIII визначено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Відповідно до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Боржником у виконавчому провадження ВП №78792058, відкритому на підставі виконання виконавчого листа № 420/7288/25 від 28.07.2025, виданого Одеським окружним адміністративним судом, щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 року про продовження строку дії відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМУ від 16.05.2024 року №560, та за наслідком розгляду заяви прийняти управлінське рішення., е орган військового управління, а стягувачем - фізична особа, яка не відноситься до суб'єктів, перелічених в абзаці 23 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII. Тому, постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 24.11.2025 у вказаному виконавчому провадженні прийнята на підставі абзацу 22 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII правомірно.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.
Обставини справи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року по справі №420/7288/25 задоволено позов ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо не прийняття рішення за його заявою від 22 січня 2025 року щодо продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення.
28.07.2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/7288/25 щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення.
06.08.2025 року старшим державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №78792058 з виконання виконавчого листа №420/7288/25, виданого 28.07.2025 року Одеським окружним адміністративним судом.
Постановою Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.08.2025 року виконавче провадження з примусового виконання листа №420/7288/25, виданого 28.07.2025 року закінчено.
Не погоджуючись із вказаною постановою про закінчення виконавчого провадження позивач оскаржив її у суді.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року по справі № 420/28169/25 позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Котеля Людмили Іванівни від 11.08.2025 року про закінчення виконавчого провадження №78792058.
31.10.2025 року начальником Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №78792058 від 11.08.2025 року та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 в строк до 11.11.2025 року виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду та розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення.
12.11.2025 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.
13.11.2025 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 5100 грн.
21.11.2025 року на адресу Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява від ІНФОРМАЦІЯ_4 про зупинення виконавчих дій на підставі ст.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану».
24.11.2025 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до закінчення/припинення дії воєнного стану в Україні.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
За положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.
За змістом частини 1 статті 13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Абзацами 22, 23 пункту 10-2 Закону №1404-VIII визначено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Висновки суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 24.11.2025 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі абзацу 16 п. 10.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до закінчення/припинення дії воєнного стану в Україні.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Згідно зі ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судове рішення, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 № 16-рп/2009 Суд зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
У Рішенні від 26 червня 2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя; невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право кожної людини на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо її прав та обов'язків.
Відповідно до усталених позицій Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ("Шмалько проти України", пункт 43). Суд виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", пункт 34). У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, п. 40 зазначається, що … право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", пункт 74).
Отже, право на виконання судового рішення є складовою частиною права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Стаття 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів.
Відтак, Конституцією України гарантовано, що в умовах воєнного стану не може бути обмежено право особи на судовий захист, який включає в себе і право на виконання судового рішення.
Як вже зазначалось, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців). В свою чергу, невчинення державним виконавцем у повному обсязі виконавчих дій та всіх належних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення суду порушує, перш за все, право особи на судовий захист, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також принцип обов'язковості судового рішення.
Слід зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який триває і на даний час.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», оголошено проведення загальної мобілізації у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Також вказаною статтею Закону України «Про оборону України» регламентовано, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Частиною 8 статті 4 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Статтею 22 цього Закону визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації та встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (частина 5 статті 22)
В свою чергу статтею 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», визначені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином призов громадян на військову службу здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації в умовах особливого періоду, зокрема, в умовах дії режиму воєнного стану.
Зважаючи на те, що на даний час в Україні діє особливий період (діє режим воєнного стану та оголошена мобілізація) вирішення питання про надання громадянам відстрочки від мобілізації є актуальним саме на час дії такого періоду, та після його закінчення втрачає будь-який сенс.
Слід зазначити, що право на позивача на оскарження рішень, дій чи бездіяльності, в тому числі територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не підлягає обмеженню в умовах воєнного стану, як і право на виконання судового рішення, оскільки гарантується Конституцією України, а тому невиконання ухваленого в даному випадку на користь позивача судового рішення фактично нівелює гарантії судового захисту для позивача.
З урахуванням гарантованого Конституцією України, навіть в умовах воєнного стану, права на судовий захист, складовою частиною якого є право на виконання судового рішення, а також зважаючи на предмет спору у справі №420/7288/25, за наслідком вирішення якого Одеським окружним адміністративним судом постановлено судове рішення на користь позивача, яке підлягає безумовному виконанню, та яке стосується правовідносин, які виникли у зв'язку з дією в Україні особливого періоду режиму воєнного стану та підлягають врегулюванню саме у цей період, колегія суддів вважає, що положення пункту 102 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зупинення у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій, не підлягають застосуванню під час виконання виконавчого провадження ВП № 787920584, оскільки суперечать нормам Конституції України та порушують право позивача на судовий захист та виконання судового рішення.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди повинні перевірити, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч.2 ст. 2 КАС України.
В ході судового розгляду справи не було встановлено належних достатніх фактичних та правових підстав для зупинення вчинення виконавчих дій з огляду на зазначені вище обставини, а отже оспорювана постанова не може вважатися такою, що винесена у відповідності до вимог Закону, тому підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Центральна, 122, с-ще Бессарабське, Болградський район, Одеська область, 68500, код ЄДРПОУ 35048381), за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шаркової Ірини Георгіївни від 24.11.2025 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 787920584.
3. Стягнути з Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 35048381) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко