30 грудня 2025 р. № 400/7231/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами, в яких просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби 31.10.2019 в розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 39743,20 грн виплаченої згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 №400/8119/23;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату одноразової допомоги при звільненні з військової служби 31.10.2019 у розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 39743,20 грн, згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025 № 400/8119/23.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 01.08.1994 по 31.10.2019 проходив службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2019 №272 позивача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення. При звільненні йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, проте без врахування індексації грошового забезпечення.
Відповідач надав до суду письмовий відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 01.08.1994 по 31.10.2019 проходив службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2019 №272 позивача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення. При звільненні йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, проте без врахування індексації грошового забезпечення.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного адміністративного суду від 20.06.2024 по справі № 400/8119/23 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 31.10.2019 відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.10.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в розмірі 3968,75 грн відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду 10.06.2025 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 39743,20 грн.
11.06.2025 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з листом, в якому просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Відповіді на звернення позивач не отримав.
Не погоджуючись із виплатою одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.
Правове регулювання основних засад державної полiтики у сферi соцiального захисту військовослужбовців та членiв ix сiмей, встановлення єдиної системи ix соцiального та правового захисту в економiчнiй, соціальній, полiтичнiй сферах визначаються Законом України вiд 20.12.1991 №2011-XII "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв ix сiмей" з вiдповiдними змiнами та доповненнями.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з ч.2 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Відповідно до ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Водночас, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 по справі № 400/8119/23 вже вирішені позовні вимоги відносно позивача , щодо виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.03.2018 по 31.10.2019.
Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням викладеного, індексація грошового забезпечення є складовою частиною суми грошового забезпечення та має бути врахована при розрахунку складових грошового забезпечення позивача.
Враховуючи, що індексація є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовців, а отже має враховуватись при розрахунку вихідної допомоги. На виконання рішення по справі № 400/8119/23, при виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.03.2018 по 31.10.2019, відповідач мав і перерахувати одноразову грошову допомогу при звільненні.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позову.
Позивача звільнено від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 31.10.2019 в розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 №400/8119/23.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 з 31.10.2019 у розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 № 400/8119/23.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник