про залишення позову без розгляду
м. Миколаїв
30 грудня 2025 р.справа № 400/1122/24
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О., розглянувши адміністративну справу
за позовомкерівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська обл., Первомайський р-н, 55213,
в інтересах держави в особіГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003
до відповідачатовариства з додатковою відповідальністю "Бриг", вул. Корабельна, 30, м. Первомайськ, Первомайський р-н, Миколаївська обл., 55202,
прозобов'язання вчинити певні дії
Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - позивач або ГУ ДСУ з НС у Миколаївській області) до товариства з додатковою відповідальністю "Бриг" (далі - відповідач або ТДВ "Бриг"), в якому просить суд зобов'язати відповідача вжити заходи до приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером 55178, яка розташована за адресою: вул. Корабельна, 30, м. Первомайськ Миколаївської області.
26 лютого 2024 р. ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду (суддя Устинов І.А.) було відкрито провадження в даній адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 6 березня 2024 р. провадження в даній адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у вкладі Верховного Суду у справі № 240/4199/22.
На підставі розпорядження від 10 вересня 2025 р. "Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/1122/24", справу прийнято до провадження суддею Морозом А.О.
15 вересня 2025 р. провадження у справі поновлено.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. При цьому суд виходить з наступного.
Обґрунтовуючи право на звернення до суду з цим позовом, прокурор послався на те, що ТДВ "Бриг" допущено порушення вимог законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування захисних споруд, а саме не вживаються заходи, спрямовані на приведення захисної споруди цивільного захисту у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням, а саме для укриття людей. В свою чергу, ГУ ДСУ з НС у Миколаївській області всупереч її повноваженням не вжиті заходи, спрямовані на зобов'язання відповідача привести захисну споруду у придатний стан, у зв'язку з чим з даним позовом до суду звертається саме прокурор.
Умови та особливості звернення до адміністративного суду прокурора, визначені ст. 53 КАС України.
Так, ст. 53 ч. 3-5 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
За правилами ст. 160 ч. 7 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Правові засади організації і діяльності прокуратури визначені Законом України "Про прокуратуру", ст. 1 якого установлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ст. 23 ч. 3 абз. 1, 2, ч. 4 Закону України "Про прокуратуру", в редакції на момент звернення прокурора з даним позовом, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Отже, звертаючись з позовом щодо представництва інтересів державного органу в суді, прокурор повинен навести пояснення наявності/відсутності таких повноважень у органу, замість якого він звертається до суду. Водночас, суд повинен надати оцінку таким аргументам прокурора.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 4 пп. 48 Положення № 1052 передбачено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (підпункт 48); застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки (підпункт 52).
На час виникнення спірних правовідносин в цій справі, Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 (далі - Порядок № 138) був визначений механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.
За визначенням, наведеним у п. 3 Порядку № 138 балансоутримувачі захисних споруд це власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації); а утримання захисних споруд це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (п. 12 Порядку № 138).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) установлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Саме в цьому Законі наведені види та форми заходів державного нагляду (контролю), зокрема у вигляді планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (ст. 1).
Можливість самостійного звернення до суду органом ДСНС з вимогами до суб'єкта господарювання в якості заходу контролю Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачена.
Виходячи з приписів ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України, повноваження органу ДСНС звернутися до суду обумовлене виключно реалізацією органу ДСНС приписів ст. 68 цього Кодексу, а саме застосування санкцій за порушення приписів законодавства у сфері цивільного захисту.
Законодавством передбачено право ДСНС на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування у виді повного або часткового зупинення роботи суб'єктів господарювання, що свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров'ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.
Таким чином, ДСНС та її територіальні органи не наділені повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовами про зобов'язання приведення в належний технічний стан та готовність захисних споруд цивільного захисту у якості позивача.
На підставі викладеного суд констатує, що оскільки законодавчими положеннями не передбачено право ГУ ДСУ з НС у Миколаївській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами, цей орган не може бути позивачем в цій справі, а тому прокурор визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який не має самостійного права на звернення до суду із цим позовом.
Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 3 березня 2025 р. у справі № 260/4199/22.
Відповідно до ст. 240 ч. 1 п. 1 КАС України суд, своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Керуючись ст. ст. 240, 248, 250, 256 КАС України суд, -
1. Позов залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз