30 грудня 2025 р. № 400/8289/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВиконавчого комітету Південноукраїнської міської ради, вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002,
треті особиПівденноукраїнська міська рада, вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002,
простягнення 40 270,50 грн,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради (далі - відповідач) за участі третьої особи - Південноукраїнської міської ради про стягнення відшкодування внаслідок невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі №400/5845/24 про поновлення на посаді за період з 30.06.2025 по 01.08.2025 в сумі 40270,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 по справі №400/5845/24 його було поновлено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, у якому зазначено, що рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 рішення МОАС від 13.02.2025 по справі №400/5845/24 залишено без змін. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №400/5845/24 було встановлено судовий контроль та зобов'язано Південноукраїнську міську раду до 17.05.2025 подати до суду звіт про виконання судового рішення. У зв'язку з затримкою виконання рішення суду позивач неодноразово звертався до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовами про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за затримку виконання судового рішення. Постановою ПААС від 24.09.2025 по справі №400/2341/25 стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення в сумі 28994,76 грн. за період з 13.02.2025 по 10.03.2025. Рішенням МОАС від 04.09.2025 по справі №400/5338/25 стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення в сумі 45102,96 грн. за період з 16.04.2025 по 23.05.2025. Рішенням МОАС від 08.10.2025 по справі №400/6774/25 стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення в сумі 40270,50 грн. за період з 26.05.2025 по 27.06.2025.
Відповідач надав відзив на позов, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що оскільки відповідно до норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради не має жодного впливу на дії та рішення колегіального органу - Південноукраїнської міської ради, а тому не може нести відповідальність за дії та рішення, які прийняті/не прийняті Південноукраїнською міською радою. В діях виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради відсутня вина за не поновлення Південноукраїнською міською радою ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, а тому на виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради не може бути покладено обов'язок сплатити середній заробіток внаслідок невиконання Південноукраїнською міською радою рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 по справі № 400/5845/24.
Третя особа, надала відзив на позовну заяву, позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. В письмових поясненнях вказала на те, що Південноукраїнська міська рада є колегіальним органом, яка не має власних казначейських рахунків, не виконує функцій з нарахування та виплати заробітної плати працівникам виконавчих органів міської ради. У вказаній позовній заяві позивач не зазначив, в який саме спосіб Південноукраїнською міською радою, як колегіальним органом, порушуються його права щодо стягнення заробітної плати з окремої юридичної особи - виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради, не зазначено будь-яких позовних вимог до Південноукраїнської міської ради, а навпаки вказано, що всі правовідносини між позивачем та Південноукраїнською міською радою вирішено під час розгляду судової справи № 400/5845/24 Миколаївського окружного адміністративного суду.
Позивач, в свою чергу, надав відповідь на відзив, у якій вказав на безпідставність доводів відповідача та третьої особи, та просив задовольнити позов.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Рішенням Південноукраїнської міської ради Миколаївської області від 23.05.2024 № 1744 звільнено ОСОБА_2 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 по справі № 400/5845/24 позивача було поновлено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та вказано, що рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню .
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 400/5845/24 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року залишено без змін.
17.03.2025 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/5845/24 було встановлено судовий контроль та зобов'язано Південноукраїнську міську раду до 17.05.2025 подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі 400/5845/24.
У зв'язку з не виконанням рішення суду та не поновлення на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, позивач неодноразово звертався до суду з позовами про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 по справі №400/5845/24.
Станом на дату подання позову, звіт про виконання рішення МОАС від 13.02.2025 по справі №400/5845/24 не затверджено.
У зв'язку із подальшою затримкою виконання рішення суду по справі № 400/5845/24 від 13.02.2025 та не поновлення позивача на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, позивач звернувся з цим позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 30.06.2025 по 01.08.2025 в сумі 40270,50 грн.
Аналізуючи встановлені фактичні обставини, суд вбачає, що спір в даному випадку виник через зволікання відповідача у виконанні рішення суду, спираючись на те, що Південноукраїнська міська рада, в силу Закону, є колегіальним органом. Зокрема, 11.09.2025 на 63-й позачерговій сесії Південноукраїнської міської ради VII скликання розглядалось питання "Про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.20255 по справі №400/5845/241", але проект не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття. 25.09.2025 на 64-й позачерговій сесії, питання щодо поновлення позивача на посаді не включалось до порядку денного. 16.10.2025 року - 65 сесія не відбулась.
Отже, рішення суду від 13.02.2025 по справі №400/5845/24 станом на час розгляду цієї справи не виконано, ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради не поновлено.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Відповідно до статті 129-1 Конституцій України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до частини восьмої статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно зі статтею 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
З цього приводу Верховний Суд вже неодноразово викладав висновки щодо застосування статті 236 КЗпП України стосовно виконання рішення суду про поновлення на роботі/посаді, яке допущене до негайного виконання.
Так, зокрема у постанові від 21.10.2021 у справі № 640/19103/19 Верховний Суд з цього приводу зазначив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.
Належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Верховний Суд у цій справі підкреслив, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.
Як зауважив Верховний Суд у справі № 640/19103/19 відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно з якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Верховний Суд наголосив, що наведені приписи КЗпП України не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткових дій, які б вказували на його бажання поновитися на роботі.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, яка кореспондується з ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноваження суду для відходу від правових висновків Верховного Суду, діючий КАС України та Закон України "Про судоустрій та статус суддів" не містить.
Таким чином, з урахуванням наведеного, у позивача виникло право на отримання середнього заробітку, оскільки рішення суду про поновлення його на посаді не виконано з незалежних від нього причин.
Затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов'язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України ''Про оплату праці'' від 24.03.1995 №108/95-ВР за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 ''Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати'' (надалі - Порядок №100).
Згідно приписів 5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Суд зазначає, що розмір середньоденної заробітної плати позивача, встановлений у рішенні суду від 13.02.2025 по справі № 400/5845/24, та дорівнює 1610,82 грн.
Період затримки, за який позивач просить стягнути середній заробіток в цій справі складає 25 робочих днів з 30.05.2025 по 01.08.2025.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З наведеного, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді становить 40270,50 грн (1610,82 грн - середньоденна заробітна плата х 25 - робочих днів).
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради (вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код 20910974) задовольнити.
2. Стягнути з виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради (вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код 20910974) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за затримку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 по справі №400/5845/24 про поновлення на посаді за період з 30.06.2025 до 01.08.2025 в сумі 40270,50 грн. (сорок тисяча двісті сімдесят гривень 50 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник