30 грудня 2025 р. № 400/9920/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
прозобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з дати призначення Позивачу пенсії за віком, а саме з 25.07.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням заробітної плати (доходу) за періоди трудової діяльності з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року та здійснити виплату перерахованої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання рішення суду від 19.01.2024 по справі № 400/8970/23 перерахунок пенсії за віком з 25.07.2022 року здійснено, зараховано до трудового стажу періоди роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року, але не враховано суми згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку із відсутністю сплати внесків за вищевказані періоди, оскільки судом не розглядалось питання обчислення заробітної плати для визначення розміру пенсії за віком. У зв'язку із цим, позивач вимушений звернутись до суду із позовом про зобов'язання відповідача здійснити з дати призначення позивачу пенсії за віком, а саме з 25.07.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням заробітної плати (доходу) за періоди трудової діяльності з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року.
Відповідач надав відзив на позов в якому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що на виконання рішення суду № 400/8970/23 до страхового стажу позивача враховано періоди роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року.
Для обчислення заробітної плати для визначення розміру пенсії за вищезазначеними періодами роботи враховано суми в нульовому значенні у зв'язку з відсутністю даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про сплату внесків.
Отже, Головне управління не має підстав перерахувати Позивачу пенсію із врахуванням заробітної плати (доходу) за періоди трудової діяльності з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року, у зв'язку з відсутністю в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, інформації щодо сплати страхових внесків згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу на ім'я позивача.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши усі наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено таке.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 року у
справі № 400/8970/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено, та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року та здійснити перерахунок призначеної пенсії з 25.07.2022 року з урахуванням вказаного страхового стажу. Рішення суду набрало законної сили 20.02.2024 року.
13.06.2025 року позивач отримав інформацію від відповідача за вих. №8812-7763/ Т-02/8-1400/25 про те, що на виконання рішення суду перерахунок пенсії за віком з 25.07.2022 року здійснено, зараховано до трудового стажу періоди роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року, але не враховано суми згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку із відсутністю сплати внесків за вищевказані періоди, оскільки судом не розглядалось питання обчислення заробітної плати для визначення розміру пенсії за віком.
Позивач не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Судом досліджено документи наявні у даній справі.
При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 рок. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17 та від 18.10.2018 у справі №539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі №357/2591/17.
Рішенням від 19.01.2024 по справі 400/8970/23 встановлено, що трудовою книжкою НОМЕР_1 підтверджується період роботи позивача у ВАТ "Суднобудівна Верф "Меридіан" та ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод", з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року.
Згідно ухвали Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2007 року у справі № 10/518/05 ВАТ "Суднобудівна верф "Меридіан" ліквідовано, рішенням суду від 14.06.2007 підприємство знято з обліку, а борг по стараховим внескам за період з червня 2004 по лютий 2007 в сумі 5554780,66 грн списано.
Згідно ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2021 року у справі № 915/86/14 ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" ліквідовано, а борги списано: "...За результатами реалізації майна банкрута ліквідатором було частково погашено кредиторську заборгованість відповідно до черговості. Залишок заборгованості перед кредиторами складає 1262092315,36 грн. Зазначені вимоги кредиторів не можуть бути задоволені з причин відсутності рухомого та нерухомого майна, а також грошових коштів банкрута. Відповідно до ч.7 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги, не погашені у зв'язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.".
Окрім того, позивач надавав відповідачу архівну довідку від 10.02.2025 року за вих. № Т-114/24.03-01 відділу інформації та використання документів ліквідованих установ (трудовий архів) ММР про розмір нарахованої позивачу заробітної плати за вищевказані періоди роботи.
Також, довідкою форми ОК-5, сформованою 16.06.2025 року, підтверджується що у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявні відомості про розмір заробітної плати Позивача за вищевказані періоди роботи.
Водночас, частиною 1 статті 44 Закону №1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.3ст.44 Закону № 1058).
Згідно із абз. 2 пп. 3 п. 2.1. розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач, як пенсіонер, не може нести тягар відповідальності у вигляді позбавлення права на збільшення розміру пенсії, оскільки відомості щодо періодів його роботи та заробітної плати, що зазначені в трудовій книжці та вищевказаній довідці підлягають врахуванню.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) підлягають застосуванню судами як джерела права.
Суд вважає, що відповідачем не дотримано принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.
В рішенні від 26.06.2014 в справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ наголосив, що зменшення розміру або припинення виплати установленої соціальної допомоги може становити втручання в право власності (пункт 52).
Чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (рішення ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004). Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантованіКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право (рішення ЄСПЛ у справі «Аманн проти Швейцарії» від 16.02.2000).
Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з дати призначення Позивачу пенсії за віком, а саме: з 25.07.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням заробітної плати (доходу) за періоди трудової діяльності з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року та здійснити виплату перерахованої пенсії.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник