про повернення позовної заяви
29 грудня 2025 рокусправа № 380/24229/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов'язання вчинити дії та скасування вимог
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090), в якому просить:
зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області відкликати з Перемишлянського ВДВС вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2446-58У від 06.02.2019 року на суму 2457,18 грн. та скасувати цю вимогу;
зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області відкликати з Перемишлянського ВДВС вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2446-58У від 10.05.2019 року на суму 18573,72 грн. та скасувати цю вимогу;
зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області відкликати з Перемишлянського ВДВС вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2446-58У від 09.08.2019 року на суму 2754,18 грн. та скасувати цю вимогу;
зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області відкликати з Перемишлянського ВДВС вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2446-58У від 06.11.2019 року на суму 5508,36 грн. та скасувати цю вимогу.
Ухвалою від 16.12.2025 залишено позовну заяву без руху. Позивачу роз'яснено необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом з зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Позивач подав клопотання про відкриття провадження у справі, у якому зазначає, що він не оскаржує вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) датовані 2019 роком, а оскаржує рішення Головного управління ДПС у Львівській області, яке вказане у листі від 13.06.2025 № 22055/6/13-01-13-06-12 (відповідь на його заяву від 03.06.2025), якою повідомлено ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для скасування та відкликання вимог про сплату боргу (недоїмки) по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позивач вважає строк на звернення до суду не пропущеним, тому з заявою про поновлення строку на звернення до суду позивач не звертався.
Суд перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Строк звернення до суду у цій справі визначений статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору є вимоги про сплату боргу (недоїмки) датовані 06.02.2019, 10.05.2019, 09.08,2019, 06.11.2019. При цьому, позивач звернувся до суду 11.12.2025, тобто поза межами строку звернення до суду визначеного ст.122 КАС України.
Суд враховує, що позивач вже звертався до суду про оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) датованих 06.02.2019, 10.05.2019, 09.08,2019, 06.11.2019.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі 380/18367/24 в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування вимог - залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №380/18367/24 - без змін.
Суд апеляційної інстанції у цій справі встановив наступне: «Предметом спірних правовідносин виступає правомірність формування відповідачем узгоджених податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2446-58У від 06.02.2019, №Ф-2446-58У від 10.05.2019, №Ф-2446-58У від 09.08.2019, №Ф-2446-58У від 06.11.2019.
Відтак, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців, перебіг якого починається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оспорювані вимоги позивачу не направлялися, що визнав представник відповідача, а направлялись вимоги №Ф-2446-58 від 06.02.2019, №Ф-2446-58 від 10.05.2019, №Ф-2446-58 від 09.08.2019, №Ф-2446-58 від 06.11.2019, які були отримані позивачем 02.04.2019, 08.06.2019, 05.09.2019 та 10.12.2019, що підтверджується його підписом на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення. Обставини вручення зазначеного відправлення посвідчені підписом працівника об'єкта поштового зв'язку.
Відповідно до п.3, 4, 7 р.ІV Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин : перша частина - літера “Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або “Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера “У» (узгоджена вимога). В третій частині літера “У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання, зокрема, вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Аналізуючи приведену норму, колегія суддів погоджується з доводами представника відповідача, що оспорювані вимоги були направлені до органу державної виконавчої служби в порядку, визначеному вищевказаними нормами Інструкції №449 та на адресу позивача не направлялися і не повинні були направлятися.
При цьому, позивач був обізнаний з існуванням вимог за №Ф-2446-58 від 06.02.2019, №Ф-2446-58 від 10.05.2019, №Ф-2446-58 від 09.08.2019, №Ф-2446-58 від 06.11.2019 та оскаржував рішення державного виконавця в частині виконання вимог контролюючого органу».
Отже, позивачу було відомо як про формування відповідачем вимог про сплату боргу № Ф-2446-58У від 06.02.2019 року на суму 2457,18 грн., №Ф-2446-58У від 10.05.2019 року на суму 18573,72 грн., № Ф-2446-58У від 09.08.2019 року на суму 2754,18 грн., № Ф-2446-58У від 06.11.2019 року на суму 5508,36 грн., так і про направлення таких вимог до органу державної виконавчої служби.
Суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 13.06.2025 № 22055/6/13-01-13-06-12 у відповідь на його заяву, не змінює момент, з якого позивач дізнався (повинен був дізнатись) про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач продовжив вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Суд наголошує, що позивач у позовній заяві просить зобов'язати відповідача скасувати оскаржувані вимоги про сплату боргу та відкликати їх. За змістом позовні вимоги ґрунтуються на неправомірному формуванні таких вимог, які у подальшому були подані для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Отже, про порушення свого права позивач дізнався не з відповіді відповідача про відмову скасувати такі вимоги, а саме з дати їх формування (прийняття).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Позивач на виконання вимог ухвали суду від 16.12.2025 про залишення позовної заяви без руху не подав заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
Частина перша статті 123 КАС України передбачає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За наведених обставин, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування вимог - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКрутько Олена Василівна