Рішення від 30.12.2025 по справі 380/22823/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 рокусправа № 380/22823/24 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гавдик З.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів: № UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024, № UA209000/2024/400067/2 від 08.05.2024, № UA209000/2024/400069/2 від 09.05.2024, № UA209000/2024/400072/2 від 13.05.2024, № UA209000/2024/400073/2 від 13.05.2024.

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA209140/2024/000350, № UA209140/2024/000353, № UA209140/2024/000361, № UA209140/2024/000371, № UA209140/2024/000372.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, винесені рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024, № UA209000/2024/400067/2 від 08.05.2024, № UA209000/2024/400069/2 від 09.05.2024, № UA209000/2024/400072/2 від 13.05.2024, № UA209000/2024/400073/2 від 13.05.2024, згідно яких митний орган визначив митну вартість товару із застосуванням методу: 2) другорядний, ґ) резервний. Також, Львівською митницею були винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000350, № UA209140/2024/000353, № UA209140/2024/000361, № UA209140/2024/000371, № UA209140/2024/000372. Позивач вважає такі рішення необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст. 57 Митного кодексу України щодо порядку визначення митної вартості товару. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано належними та достатніми доводами й доказами наявність у поданих йому зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України документів розбіжностей, ознак підробки, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, що унеможливлює законне витребування додаткових документів за частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Однак, відповідач безпідставно їх не врахував у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. У зв'язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що під час здійснення митного оформлення було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:

Рішення № UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024:

- у гр.3 ЦМР відсутня назва конкретного місця розвантаження, що є порушенням вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956);

- у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут перевезення вантажу: Зонгулдак-Порубне-Пустомити. Відповідно до гр. 20 МД задекларовано умови поставки -FCA CAYCUMA ZONGULDAK, а у гр.3 ЦМР відсутнє місце розвантаження вантажу на території України, що не дає змоги встановити точний маршрут перевезення. Відповідно митний орган не має можливості перевірити правильність розрахунку складових митної вартості товару, що є порушенням ч. 2 ст. 52 МКУ;

- поданий до митного оформлення рахунок на оплату транспортних послуг посилається на Замовлення-заявку №26/04/2024-1. Заявка до митного оформлення не надана;

- поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №43 від 22.04.2024 на суму 31000,00 дол. США, яка не відповідає сумі інвойсу.(вказано дату завантаження -20/04/2024 партія товару, що оформляється, завантажена 27.04.2024) Платіжний документ містить посилання на проформу № 202403191706 від 19.03.2024 проформу до митного оформлення не надано. Натомість наявна проформа №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640дол.США, графік платежів-30/70. Зазначені протиріччя не дають змоги перевірити наявність попередньої оплати за партію товару та ідентифікувати платіжний документ із даною поставкою.

На вимогу декларантом було надано банківський платіжний документ № 43, який попередньо поданий до митного оформлення та комерційну пропозицію (прайс лист), яка адресована лише для ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ». У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ МК України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала (ст. 64 МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1,6686 дол США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Рішення № UA209000/2024/400067/2 від 08.05.2024:

- у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут перевезення вантажу: Зонгулдак-Порубне-Пустомити. Відповідно до гр. 20 МД задекларовано умови поставки -FCA CAYCUMA ZONGULDAK, а у гр.3 ЦМР відсутня повна назва місця розвантаження вантажу на території України, що не дає змоги встановити точний маршрут перевезення. Відповідно митний орган не має можливості перевірити правильність розрахунку складових митної вартості товару, що є порушенням ч. 2 ст. 52 МК України;

- поданий до митного оформлення рахунок на оплату транспортних послуг посилається на Замовлення-заявку №26/04/2024-1. Заявка до митного оформлення не надана;- у гр. 44 МД внесено реквізити документу « 3001»-банківський платіжний документ, що стосується товару №47 від 29.04.2024. Документ до МД не доєднаний;

- до митного оформлення надано рахунок - проформу №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640 дол. США, сума проформи не відповідає сумі інвойсу, Зазначені розбіжності не дають змоги індентифікувати проформу із даною партією товару.

На вимогу декларантом було надано банківський платіжний документ № 47 на суму 28000, (не відповідає сумі інвойсу, та графіку платежів, який зазначено у проформі) та прайс-лист.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Рішення № UA209000/2024/400069/2 від 09.05.2024:

- у гр.3 ЦМР зазначено місце розвантаження - Україна, та назва вулиці, проте, відсутня назва конкретного пункту призначення;

- у гр.22 та 23 ЦМР відсутні підписи відправника та перевізника;-у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут - Зонгулдак Порубне-Пустомити. У гр. 20 МД задекларовано умови поставки-FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- у гр.44 внесено реквізити документу « 3001» банківський платіжний документ, що стосується товару, документ до МД не доєднаний.

На вимогу декларантом було надано:- платіжну інструкцію № 50. У графі «призначення платежу» міститься посилання на декілька проформ (три), із них 202403191706 від 19.03.24 та 202404081812 від 08.04.2024 до митного оформлення не надано. Сума платежу не відповідає графіку 30%/70%, ідентифікувати документи із даною поставкою неможливо;

- прайс-лист;

- лист-роз'яснення щодо кон'юнктури ринку та формування ціни на паперову продукцію. Проте, відсутнє документальне підтвердження інформації стосовно конкретних значень цінових даних.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів .

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Рішення № UA209000/2024/400072/2 від 13.05.2024:

- у гр.22 та 23 ЦМР відсутні підписи відправника та перевізника;

- у заявці на перевезення зазначено дату завантаження - 03.05.2024, проте, у ЦМР гр..4 вказано, що товар завантажили 04.05.2024;

- у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут - Зонгулдак Порубне - Пустомити. У гр. 20 МД задекларовано умови поставки-FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- до митного оформлення надано рахунок - проформу 202403281224 від 28.03.24, та специфікацію до контракту № 44 від 28.03.2024, де вартість товару «dispenser napkin 15.5 GSM, 21mm» становить 1,26 $/кг, тоді як у інвойсі - 1,27 $/кг. Ідентифікувати проформу та специфікацію із даною поставкою не має можливості;

- поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №50 від 02.05.2024 на суму 75638,75 дол. США, яка не відповідає сумі інвойсу. Платіжний документ містить посилання на проформу № 202403191706 від 19.03.2024 та №202404081812 від 08.04.2024 проформи до митного оформлення не надано. Натомість наявна проформа №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640 дол.США, графік платежів-30/70. Зазначені протиріччя не дають змоги перевірити наявність попередньої оплати за партію товару та ідентифікувати платіжний документ із даною поставкою.

На вимогу декларантом було надано платіжну інструкцію та прайс-лист.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів .

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Рішення № UA209000/2024/400073/2 від 13.05.2024:

- у гр.22 ЦМР відсутній підпис відправника;- у заявці на перевезення зазначено дату завантаження -03.05.2024, проте, у ЦМР гр. 4 вказано, що товар завантажили 04.05.2024;

- у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут - Зонгулдак Порубне - Пустомити. У гр.. 20 МД задекларовано умови поставки-FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- до митного оформлення надано рахунок - проформу 202403281224 від 28.03.24, та специфікацію до контракту №44 від 28.03.2024, де вартість товару «dispenser napkin 15.5 GSM, 21mm» становить 1,26 $/кг, тоді як у інвойсі-1,27 $/кг. Ідентифікувати зазначені документи із даною поставкою не має можливості;

- поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №50 від 02.05.2024 на суму 75638,75 дол. США, яка не відповідає сумі інвойсу. Платіжний документ містить посилання на проформу № 202403191706 від 19.03.2024 та №202404081812 від 08.04.2024 проформи до митного оформлення не надано. Натомість наявна проформа №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640 дол. США, графік платежів - 30/70. Зазначені протиріччя не дають змоги перевірити наявність попередньої оплати за партію товару та ідентифікувати платіжний документ із даною поставкою.

На вимогу декларантом було надано платіжну інструкцію та прайс-лист.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1,6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 09.12.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Судом встановлені наступні обставини:

07.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400066/2, в якому зазначено:

« 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:- у гр.3 ЦМР відсутня назва конкретного місця розвантаження, що є порушенням вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956)-у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут перевезення вантажу: Зонгулдак-Порубне-Пустомити. Відповідно до гр. 20 МД задекларовано умови поставки -FCA CAYCUMA ZONGULDAK, а у гр.3 ЦМР відсутнє місце розвантаження вантажу на території України, що не дає змоги встановити точний маршрут перевезення. Відповідно митний орган не має можливості перевірити правильність розрахунку складових митної вартості товару, що є порушенням ч. 2 ст. 52 МКУ;- поданий до митного оформлення рахунок на оплату транспортних послуг посилається на Замовлення-заявку №26/04/2024-1. Заявка до митного оформлення не надана.- поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №43 від 22.04.2024 на суму 31000,00 дол. США, яка не відповідає сумі інвойсу. (вказано дату завантаження -20/04/2024 партія товару, що оформляється, завантажена 27.04.2024) Платіжний документ містить посилання на проформу № 202403191706 від 19.03.2024 проформу до митного оформлення не надано. Натомість наявна проформа №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640дол.США, графік платежів-30/70. Зазначені протиріччя не дають змоги перевірити наявність попередньої оплати за партію товару та ідентифікувати платіжний документ із даною поставкою. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 . Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс -листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ 4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Товари ( 1). На вимогу декларантом було надано банківський платіжний документ №43, який попередньо поданий до митного оформлення та комерційну пропозицію (прайс лист), яка адресована лише для ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ». У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

08.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400067/2, в якому зазначено:

« 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:- у гр.3 ЦМР відсутня назва конкретного місця розвантаження, що є порушенням вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956)-у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут перевезення вантажу: Зонгулдак-Порубне-Пустомити. Відповідно до гр. 20 МД задекларовано умови поставки -FCA CAYCUMA ZONGULDAK, а у гр.3 ЦМР відсутня повна назва місця розвантаження вантажу на території України, що не дає змоги встановити точний маршрут перевезення. Відповідно митний орган не має можливості перевірити правильність розрахунку складових митної вартості товару, що є порушенням ч. 2 ст. 52 МКУ;- поданий до митного оформлення рахунок на оплату транспортних послуг посилається на Замовлення-заявку №26/04/2024-1. Заявка до митного оформлення не надана.-у гр..44 мд внесено реквізити документу « 3001»-банківський платіжний документ, що стосується товару №47 від 29.04.2024. Документ до мд не доєднаний;-до митного оформлення надано рахунок -проформу №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640 дол.США, сума проформи не відповідає сумі інвойсу, Зазначені розбіжності не дають змоги індентифікувати проформу із даною партією товару Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 . Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ 4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Товари ( 1) На вимогу декларантом було надано банківський платіжний документ №47 на суму 28000, (не відповідає сумі інвойсу, та графіку платежів, який зазначено у проформі) та прайс-лист. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

09.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400069/2, в якому зазначено:

« 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. -у гр..3 ЦМР зазначено місце розвантаження -Україна, та назва вулиці, проте, відсутня назва конкретного пункту призначення.-у гр..22 та 23 ЦМР відсутні підписи відправника та перевізника; -у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут-Зонгулдак-Порубне-Пустомити. У гр.. 20 МД задекларовано умови поставки FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;-у гр..44 внесено реквізити документу « 3001» банківський платіжний документ, що стосується товару, документ до мд не доєднаний. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 . Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.» На вимогу декларантом було надано: -платіжну інструкцію №50. У графі «призначення платежу» міститься посилання на декілька проформ (три), із них 202403191706 від 19.03.24 та 202404081812 від 08.04.2024 до митного оформлення не надано. Сума платежу не відповідає графіку30%/70%, ідентифікувати документи із даною поставкою неможливо.-прайс-лист;- лист-роз'яснення , щодо кон'юнктури ринку та формування ціни на паперову продукцію. Проте відсутне документальне підтвердження інформації стосовно конкретних значень цінових даних. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

13.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400072/2, в якому зазначено:

« 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. -у гр.3 ЦМР зазначено місце розвантаження - Україна, та назва вулиці, проте, відсутня назва конкретного пункту призначення.-у гр..22 та 23 ЦМР відсутні підписи відправника та перевізника;-у заявці на перевезення зазначено дату завантаження -03.05.2024, прте, у ЦМР гр..4 вказано, що товар завантажили 04.05.2024.; -у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут - Зонгулдак - Порубне-Пустомити. У гр.. 20 МД задекларовано умови поставки FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;-до митного оформлення надано рахунок -проформу 202403281224 від 28.03.24, та специфікацію до контракту №44 від 28.03.2024, де вартість товару «dispenser napkin 15.5 GSM, 21mm» становить 1,26 $/кг, тоді як у інвойсі-1,27 $/кг. Ідентифікувати проформу та специфікацію із даною поставкою не має можливості;- поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №50 від 02.05.2024 на суму 75638,75 дол. США, яка не відповідає сумі інвойсу. Платіжний документ містить посилання на проформу № 202403191706 від 19.03.2024 та №202404081812 від 08.04.2024 проформи до митного оформлення не надано. Натомість наявна проформа №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640дол.США, графік платежів-30/70. Зазначені протиріччя не дають змоги перевірити наявність попередньої оплати за партію товару та ідентифікувати платіжний документ із даною поставкою. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 . Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1 Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.» На вимогу декларантом було надано: -платіжну інструкцію та прайс-лист (дублюють надані при митному оформленні) У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

13.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400073/2, в якому зазначено:

« 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. -у гр.3 ЦМР зазначено місце розвантаження -Україна, та назва вулиці, проте, відсутня назва конкретного пункту призначення.-у гр.22 ЦМР відсутній підпис відправника;-у заявці на перевезення зазначено дату завантаження -03.05.2024, проте, у ЦМР гр. 4 вказано, що товар завантажили 04.05.2024.; -у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут - Зонгулдак-Порубне-Пустомити. У гр.. 20 МД задекларовано умови поставки FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;-до митного оформлення надано рахунок -проформу 202403281224 від 28.03.24, та специфікацію до контракту №44 від 28.03.2024, де вартість товару «dispenser napkin 15.5 GSM, 21mm» становить 1,26 $/кг, тоді як у інвойсі-1,27 $/кг. Ідентифікувати зазначені документи із даною поставкою не має можливості;- поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №50 від 02.05.2024 на суму 75638,75 дол. США, яка не відповідає сумі інвойсу. Платіжний документ містить посилання на проформу № 202403191706 від 19.03.2024 та №202404081812 від 08.04.2024 проформи до митного оформлення не надано. Натомість наявна проформа №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640дол.США, графік платежів-30/70. Зазначені протиріччя не дають змоги перевірити наявність попередньої оплати за партію товару та ідентифікувати платіжний документ із даною поставкою. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 . Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.» На вимогу декларантом було надано: -платіжну інструкцію та прайс-лист (дублюють надані при митному оформленні) У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

В подальшому відповідачем оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000350, № UA209140/2024/000353, № UA209140/2024/000361, № UA209140/2024/000371, № UA209140/2024/000372.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправними та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 49 МК України (в редакції на час спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України:

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно із ст. 54 МК України:

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ст. 55 МК України:

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.

Згідно із ст. 57 МК України:

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України:

2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

3. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно із ст. 64 МК України:

1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

4. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Між позивачем, як покупцем, та Ессел Селюлоз ВЕ Кягит Санаї Тіджарет Анонім Шіркеті (Essel Seluloz VE Kagit SAN TIC AS) (Туреччина), як продавцем, укладено Контракт купі-влі-продажу № 171122 від 17.11.2022 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору Протягом терміну дії Контракту Продавець продає, а По-купець приймає та оплачує товари, відповідно до викладених нижче умов.

У п. 2.1, 2.2 Договору визначено, що ціни на товари встановлені у Доларах США і включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та виконання експортних формальностей у країні Продавця.

Загальна вартість товарів, що поставляється за контрактом, складається із сум усіх комерційних інвойсів Продавця.

Згідно з п. 3.2 Договору базові умови доставки є наступними: FCA - Стамбул, якщо інше не зазначено в Специфікації та Проформі Інвойс у відповідності до ІНКОТЕРМС-2020.

У п. 4.1 Договору зазначено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Продавця згідно з Специфікацією та Проформою Інвойс на кожну партію Товарів. Валюта платежу - долари США.

На підставі рахунку-проформи здійснювалась оплата за товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

При безпосередній поставці товарів за митними деклараціями продавцем видавалися комерційні інвойси (рахунки-фактури), у яких визначено конкретну вагу товару у кілограмах, який постачатиметься і відповідно точну вартість цієї кількості товару. На точну кількість товарів видавався сертифікат походження та ці дані зазначалися у документах, які подавалися для митного оформлення товарів.

Отже, підсумковий асортимент товару, його ціна та умови поставки і оплати відображені у комерційних рахунках-фактурах.

Оплата товару відбувалася на умовах передоплати. У специфікації № 44 від 28.03.2024 року сторони визначили перелік товарів, який постачатиметься.

Вартість 1 метричної тони становить 1260 дол. США.

У комерційній пропозиції № 28/03 від 28.03.2024 року Продавець запропонував позивачу ціни 1260 доларів США за 1 тонну паперу-основи в рулонах.

28.03.2024 року Продавець сформував рахунок-проформу № 202403281224 на суму 80640,00 долари США кількістю 64 тон. Вартість 1 тони товару становить 1260 доларів США. У рахунку-проформі попередньо визначена кількість товару у тонах (ціле число) та вартість товару, який постачатиметься. Умови поставки: FCA ІНКОТЕРМС 2020 - Чайджума/Зонгулдак.

1.1. Згідно з рахунком-фактурою від 27.04.2024 року № EESE2024000000767 вартість товарів, які постачаються, вагою 21693 кг становить 27333,18 долари США. Поставка із Зонгулдак, Туреччина. Вартість 1 кг товару становить 1,260 дол. США. На цю кількість товару Торгово-промисловою палатою Стамбула видано сертифікат походження А 1991623.

У акті звірки від 30.04.2024 року відображено, що станом на 29.04.2024 у позивача була переплата за товар на суму 24117,50 долари США.

Перевезення товару здійснювало ТОВ «Бета-Інвес Логістік» на підставі договору на транспортне обслуговування № 09/06-1 від 09.06.2023 року. Відповідно до рахунку фактури № СФ-0000346 від 29.04.2024 року вартість транспортного перевезення до кордону з Україною становить 105000,00 грн. Таким чином, як вартість товару, так і вартість транспортування підтверджується наданими митному органу документами. Страхування вантажу не здійснювалось.

З метою митного оформлення вказаного товару 07.05.2024 року ТОВ «Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140012839U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024.

Митницею було застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) для визначення митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000350.

Згідно з рахунком-фактурою від 29.04.2024 року № ESE2024000000768 вартість товарів, які постачаються, вагою 22078 кг становить 27818,28 долари США. Поставка із Зонгулдак, Туреччина. Вартість 1 кг товару становить 1,260 дол. США. На цю кількість товару Торгово-промисловою палатою Стамбула видано сертифікат походження А 1991624.

Перевезення товару здійснювало ТОВ «Бета-Інвес Логістік» на підставі договору на транспортне обслуговування № 09/06-1 від 09.06.2023 року. Відповідно до рахунку фактури № СФ-0000347 від 29.04.2024 року вартість транспортного перевезення до кордону з Україною становить 105000,00 грн. Таким чином, як вартість товару, так і вартість транспортування підтверджується наданими митному органу документами. Страхування вантажу не здійснювалось.

З метою митного оформлення вказаного товару 08.05.2024 року ТОВ «Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140012877U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400067/2 від 08.05.2024. При цьому, Львівською митницею відкориговано митну вартість тільки одного товару.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.05.2024 року № ESE2024000000792 вартість товарів, які постачаються, вагою 22330 кг становить 28359,10 долари США. Поставка із Зонгулдак, Туреччина. Вартість 1 кг товару становить 1,270 дол. США. На цю кількість товару Торгово-промисловою палатою Стамбула видано сертифікат походження А 1991626.

Станом на 02.05.2024 року у позивача була переплата перед продавцем на суму 131638,75 доларів США.

Перевезення товару здійснювало ТОВ «Бета-Інвес Логістік» на підставі договору на транспортне обслуговування № 09/06-1 від 09.06.2023 року. Відповідно до рахунку фактури № СФ-0000368 від 03.05.2024 року вартість транспортного перевезення до кордону з Україною становить 105000,00 грн. Таким чином, як вартість товару, так і вартість транспортування підтверджується наданими митному органу документами. Страхування вантажу не здійснювалось.

З метою митного оформлення вказаного товару 09.05.2024 року ТОВ «Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140012998U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400069/2 від 09.05.2024. Митницею було застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) для визначення митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000361.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.05.2024 року № ESE2024000000802 вартість товарів, які постачаються, вагою 22585 кг становить 28682,95 долари США.

Поставка із Зонгулдак, Туреччина. Вартість 1 кг товару становить 1,270 дол. США.

Станом на 02.05.2024 року у позивача була переплата перед продавцем на суму 131638,75 доларів США.

Перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_1 на підставі договору на транспортне обслуговування № 01/05-2024 від 01.05.2024 року. Відповідно до рахунку-фактури № 37 від 09.05.2024 року вартість транспортного перевезення до кордону з Україною становить 110000,00 грн. Таким чином, як вартість товару, так і вартість транспортування підтверджується наданими митному органу документами. Страхування вантажу не здійснювалось.

З метою митного оформлення вказаного товару 13.05.2024 року ТОВ «Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 2 24UA209140013377U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400072/2 від 13.05.2024. Митницею було застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) для визначення митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000371.

Згідно з рахунком-фактурою від 04.05.2024 року № ESE2024000000803 вартість товарів, які постачаються, вагою 19110 кг становить 28623,26 долари США.

Поставка із Зонгулдак, Туреччина. Вартість 1 кг товару становить 1,270 дол. США.

Станом на 02.05.2024 року у позивача була переплата перед продавцем на суму 131638,75 доларів США.

Перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_1 на підставі договору на транспортне обслуговування № 01/05-2024 від 01.05.2024 року. Відповідно до рахунку-фактури № 36 від 09.05.2024 року вартість транспортного перевезення до кордону з Україною становить 110000,00 грн. Таким чином, як вартість товару, так і вартість транспортування підтверджується наданими митному органу документами. Страхування вантажу не здійснювалось.

З метою митного оформлення вказаного товару 13.05.2024 року ТОВ «Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140013378U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400073/2 від 13.05.2024. При цьому, Львівською митницею відкориговано митну вартість тільки одного товару. Митницею було застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) для визначення митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24р., де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000372.

Щодо підстав вказаних у спірних рішеннях, суд зазначає наступне.

У п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024 зазначено такі підстави для коригування митної вартості товарів: «- у гр.3 ЦМР відсутня назва конкретного місця розвантаження, що є порушенням вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956)…»

У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок щодо витрат на транспортування, рахунок-проформа, рахунок фактура (комерційний інвойс), заявка, з яких вбачається, що місто розвантаження м. Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

- «у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут перевезення вантажу: Зонгулдак-Порубне-Пустомити. Відповідно до гр. 20 МД задекларовано умови поставки -FCA CAYCUMA ZONGULDAK, а у гр.3 ЦМР відсутнє місце розвантаження вантажу на території України, що не дає змоги встановити точний маршрут перевезення. Відповідно митний орган не має можливості перевірити правильність розрахунку складових митної вартості товару, що є порушенням ч. 2 ст. 52 МКУ…»

Згідно з рахунком-фактурою від 27.04.2024 року № EESE2024000000767 поставка із Зонгулдак, Туреччина. У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок щодо витрат на транспортування, рахунок-проформа, рахунок фактура (комерційний інвойс), заявка, з яких вбачається, що місто розвантаження м. Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

- «поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №43 від 22.04.2024 на суму 31000,00 дол. США, яка не відповідає сумі інвойсу… (вказано дату завантаження -20/04/2024 партія товару, що оформляється, завантажена 27.04.2024) Платіжний документ містить посилання на проформу № 202403191706 від 19.03.2024 проформу до митного оформлення не надано. Натомість наявна проформа №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640дол.США, графік платежів-30/70. Зазначені протиріччя не дають змоги перевірити наявність попередньої оплати за партію товару та ідентифікувати платіжний документ із даною поставкою.»

Суд зазначає, що у кожному випадку вартість 1 кг чи тони товару з відповідними характеристиками простежується послідовно у комерційній пропозиції, специфікації до договору, рахунку-проформі, рахунку-фактурі та є однаковою і становить 1,260 доларів США/кг або 1260 доларів США/т.

У акті звірки від 30.04.2024 року відображено зобов'язання сторін щодо оплати і поставки товару та визначено рахунки-фактури за якими вже здійснена поставка. У акті звірки зазначено, що станом на 29.04.2024 у позивача була переплата за товар на суму 24117,50 долари США.

Водночас фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка), не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

У п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400067/2 від 08.05.2024 зазначено такі підстави для коригування митної вартості товарів:

«- у гр.3 ЦМР відсутня назва конкретного місця розвантаження, що є порушенням вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956)».

Вказане порушення носить формальний характер та спростовується з тих же підстав, що й у рішенні UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024.

- «у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут перевезення вантажу: Зонгулдак-Порубне-Пустомити. Відповідно до гр. 20 МД задекларовано умови поставки -FCA CAYCUMA ZONGULDAK, а у гр.3 ЦМР відсутня повна назва місця розвантаження вантажу на території України, що не дає змоги встановити точний маршрут перевезення. Відповідно митний орган не має можливості перевірити правильність розрахунку складових митної вартості товару, що є порушенням ч. 2 ст. 52 МКУ»;

Згідно з рахунком-фактурою від 29.04.2024 року № ESE2024000000768 поставка із Зонгулдак, Туреччина. У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок щодо витрат на транспортування, рахунок-проформа, рахунок фактура (комерційний інвойс), заявка, з яких вбачається, що місто розвантаження м. Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

- «у гр..44 МД внесено реквізити документу « 3001»-банківський платіжний документ, що стосується товару №47 від 29.04.2024. Документ до мд не доєднаний; до митного оформлення надано рахунок - проформу №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640 дол. США, сума проформи не відповідає сумі інвойсу, Зазначені розбіжності не дають змоги ідентифікувати проформу із даною партією товару. На вимогу декларантом було надано банківський платіжний документ №47 на суму 28000, (не відповідає сумі інвойсу, та графіку платежів, який зазначено у проформі) та прайс-лист».

Позивач здійснив передоплату за партію товару відповідно до рахунка-проформи № № 202403281224 від 28.03.2024 року, що підтверджується платіжним дорученням № 47 від 29.04.2024 на суму 28000 долари США. Вказане порушення спростовується з тих же підстав, що й у рішенні UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024.

У п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400069/2 від 09.05.2024 зазначено такі підстави для коригування митної вартості товарів:

- «-у гр..3 ЦМР зазначено місце розвантаження - Україна, та назва вулиці, проте, відсутня назва конкретного пункту призначення».

У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок-фактура щодо витрат на транспортування, рахунок-проформа, рахунок-фактура (комерційний інвойс), заявка, з яких вбачається, що місто розвантаження - м. Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

- «у гр..22 та 23 ЦМР відсутні підписи відправника та перевізника»;

Вказане порушення носить формальний характер і не могло вплинути на визначення митної вартості товарів, оскільки позивач надав митному органу документи, що підтверджують як особу перевізника товару, так і відправника товару.

- «у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут - Зонгулдак Порубне-Пустомити. У гр.. 20 МД задекларовано умови поставки-FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості»;

Згідно з рахунком-фактурою від 03.05.2024 року № ESE2024000000792 поставка із Зонгулдак, Туреччина. Тому, поставка відбувалась відповідно до умов договору.

- «у гр.44 внесено реквізити документу « 3001» банківський платіжний документ, що стосується товару, документ до мд не поєднаний».

Позивач здійснив передоплату за партії товару відповідно до рахунка-проформи № 202403191706 від 19.03.2024 року, № 202403281224 від 28.03.24, № 202404081812 від 08.04.2024, що підтверджується платіжним дорученням № 50 від 02.05.2024 на суму 75638,75 долари США. Станом на 02.05.2024 року у позивача була переплата перед продавцем на суму 131638,75 доларів США, що підтверджується актом звірки. Тому позивач повністю здійснив оплату цієї партії товару. Вказане порушення спростовується з тих же підстав, що й у рішенні UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024.

У п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400072/2 від 13.05.2024 зазначено такі підстави для коригування митної вартості товарів:

«-у гр.3 ЦМР зазначено місце розвантаження - Україна, та назва вулиці, проте, відсутня назва конкретного пункту призначення».

- «у гр.22 та 23 ЦМР відсутні підписи відправника та перевізника»;

- «у заявці на перевезення зазначено дату завантаження -03.05.2024, прте, у ЦМР гр..4 вказано, що товар завантажили 04.05.2024.»;

Вказане порушення носить формальний характер і не могло вплинути на визначення митної вартості товарів.

- «у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут -Зонгулдак Порубне - Пустомити. У гр. 20 МД задекларовано умови поставки-FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості»;

Згідно з рахунком-фактурою від 03.05.2024 року № ESE2024000000802 поставка із Зонгулдак, Туреччина. Тому, поставка відбувалась відповідно до умов договору.

- «до митного оформлення надано рахунок - проформу 202403281224 від 28.03.24, та специфікацію до контракту №44 від 28.03.2024, де вартість товару «dispenser napkin 15.5 GSM, 21mm» становить 1,26 $/кг, тоді як у інвойсі-1,27 $/кг. Ідентифікувати проформу та специфікацію із даною поставкою не має можливості»;

При безпосередній поставці товару продавцем видався комерційний інвойс (рахунок-фактура від 03.05.2024 року № ESE2024000000802 ), у якому визначено конкретну вагу товару у кілограмах, який постачатиметься і відповідно точну вартість цієї кількості товару. Отже, підсумковий асортимент товару, його ціна та умови поставки і оплати відображені у комерційному рахунку-фактурі.

- «поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №50 від 02.05.2024 на суму 75638,75 дол. США, яка не відповідає сумі інвойсу. Платіжний документ містить посилання на проформу № 202403191706 від 19.03.2024 та №202404081812 від 08.04.2024 проформи до митного оформлення не надано. Натомість наявна проформа №202403281224 від 28.03.2024 на суму 80640дол.США, графік платежів-30/70. Зазначені протиріччя не дають змоги перевірити наявність попередньої оплати за партію товару та ідентифікувати платіжний документ із даною поставкою».

Станом на 02.05.2024 року у позивача була переплата перед продавцем на суму 131638,75 доларів США, що підтверджується актом звірки. Тому позивач повністю здійснив оплату цієї партії товару. Вказане порушення спростовується з тих же підстав, що й у рішенні UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024. 2.5.5.

У п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400073/2 від 13.05.2024 зазначено такі підстави для коригування митної вартості товарів:

«-у гр.3 ЦМР зазначено місце розвантаження -Україна, та назва вулиці, проте, відсутня назва конкретного пункту призначення».

- «у гр.22 ЦМР відсутній підпис відправника»;

Вказане порушення носить формальний характер і не могло вплинути на визначення митної вартості товарів, оскільки позивач надав митному органу документи, що підтверджують особу відправника товару.

- «у заявці на перевезення зазначено дату завантаження -03.05.2024, проте, у ЦМР гр. 4 вказано, що товар завантажили 04.05.2024.»;

Вказане порушення носить формальний характер і не могло вплинути на визначення митної вартості товарів.

-у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут - Зонгулдак Порубне - Пустомити. У гр.. 20 МД задекларовано умови поставки - FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості»;

Згідно з рахунком-фактурою від 04.05.2024 року № ESE2024000000803 поставка із Зонгулдак, Туреччина. Тому, поставка відбувалась відповідно до умов договору.

- «до митного оформлення надано рахунок - проформу 202403281224 від 28.03.24, та специфікацію до контракту №44 від 28.03.2024, де вартість товару «dispenser napkin 15.5 GSM, 21mm» становить 1,26 $/кг, тоді як у інвойсі-1,27 $/кг. Ідентифікувати зазначені документи із даною поставкою не має можливості»;

При безпосередній поставці товару продавцем видався комерційний інвойс (рахунок-фактура від 04.05.2024 року № ESE2024000000803), у якому визначено конкретну вагу товару у кілограмах, який постачатиметься і відповідно точну вартість цієї кількості товару.

Отже, підсумковий асортимент товару, його ціна та умови поставки і оплати відображені у комерційному рахунку-фактурі.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що надані позивачем документи до митних декларацій від 07.05.2024 МД 24UA209140012862U3, 08.05.2024 МД 24UA209140012914U6, 09.05.2024 МД 24UA209140013086U4, 13.05.2024 МД 24UA209140013505U5, 13.05.2024 МД 24UA209140013519U6 у своїй сукупності не підтверджують заявлену митну вартість та її складові частини. Відповідач не підтвердив розбіжності відомостей при визначенні спірної митної вартості в цих документах.

Позивач також спростовує посилання відповідачем в спірних рішеннях про коригування митної вартості, як на джерело інформації для коригування митної вартості МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24, при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів 2б (ст. 60 МК України), оскільки в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів жодних пояснень щодо обсягів партії подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Суд встановив, що позивачем було надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, які ідентифікували товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ст. 58 МК України.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених в Постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625), наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення митного органу про витребування у позивача додаткових документів не містить посилання на підстави встановлені законом, не містить вказівки на конкретні документи, які викликали сумніви, і які повинні бути надані для їх усунення. Так митний орган не зазначає у повідомленні про те, що подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; не вказує на наявність ознак підробки; не вказує, що такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд констатує, що аналіз змісту документів, наданих позивачем для підтвердження митної вартості засвідчує, що вони не містять розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак у митного органу не могло бути об'єктивних підстав для обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості за основним методом.

По суті, декларантом надано всі наявні документи, які містять числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, які піддаються обчисленню та підтверджуються документально, зокрема, і щодо оплати за транспортування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року N 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що митним органом не було вказано жодних даних щодо МД № UA408020/2024/019431 від 10.04.24, яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості. У спірних рішеннях, відповідач не надав жодних обґрунтувань щодо джерела інформації, чому ним обрано саме цю митну декларацію.

Відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).

Суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи і в тому числі товаросупровідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Крім того, у різний спосіб оцінюючи одні і ті ж факти та документи, відповідач вводить позивача у правову невизначеність.

На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів. Щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Митний орган, застосовуючи метод коригування за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у графі 33 відповідного рішення повинен зазначати не тільки номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а й наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, а також, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.

В графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів щодо джерела коригування зазначено лише номер та дату прийняття митної декларації джерела-коригування із вказівкою на вартість 1 кг. ввезеного товару, або із посиланням на те, що «коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Натомість, оскаржувані рішення не містять пояснень про умови поставки товару, комерційні умови поставки та придбання товару за митними деклараціями-джерелами коригування, а також не містять пояснень про те, що поставлений товар за митними деклараціями-джерелами коригування справді був подібний (аналогічний) товару, який постачав позивач, зокрема, що це товар тієї ж торговельної марки, або виготовлений тим же виробником.

Львівська митниця не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та чи справді постачався подібний (аналогічний) товар, що і в цій ситуації.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно спірні рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024, № UA209000/2024/400067/2 від 08.05.2024, № UA209000/2024/400069/2 від 09.05.2024, № UA209000/2024/400072/2 від 13.05.2024, № UA209000/2024/400073/2 від 13.05.2024 та сформовані на їній підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000350, № UA209140/2024/000353, № UA209140/2024/000361, № UA209140/2024/000371, № UA209140/2024/000372є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Також при розгляді заяви щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд бере до уваги заперечення представника відповідача, викладені у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Представник відповідача зазначив, що написання відповіді на відзив містить формальний виклад законодавства, яке стосується аналогічних справ, тому такого великого часу та зусиль не потребувало. Крім цього, написання відповіді на відзив є правом, а не обов'язком сторони. Вважає, що витрати за написання адвокатського запиту взагалі не стосуються даної судової справи, а відтак відшкодуванню не підлягають. Також, на думку представника відповідача, адвокатом формально збільшено обсяг виконаної роботи, шляхом написання процесуальних документів, в яких дублюється позиція позивача у справі.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд також бере до уваги клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.

Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 19000,00 (двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 копійок) грн, без ПДВ. витрати на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Львівської митниці становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).

Верховний Суд у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 урахував висновки Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який у низці рішень (зокрема, у справах «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 269; «Сernius and Rinkeviсius v. Lithuania», заяви № 73579/17 та № 14620/18, пункт 71; «Beinaroviс and others v. Lithuania», заява № 70520/10, пункт 140 та «Radchikov v. Russia», заява № 65582/01, пункт 50 та ін.) зазначив, що у разі якщо сума витрат на професійну правничу допомогу буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, то така сума не може бути обов'язковою для Суду; останній повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою; відмова національних судів у відшкодуванні стороні судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, становить порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції має місце незалежно від сум цих витрат.

На цій підставі Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо під час вирішення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною в адміністративній справі - суб'єктом приватного права, за рахунок бюджетних асигнувань іншої сторони - суб'єкта владних повноважень, суди доходять висновку про неспівмірність зазначеного у клопотанні розміру витрат на таку допомогу, то суди повинні на підставі аналізу поданих сторонами доказів, з урахуванням категорії складності та значення справи для сторін, самостійно визначити розмір судових витрат на правничу допомогу, який має бути відшкодований.

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача становить 5000,00 грн.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 14534,40 грн. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» (81100, Львівська обл., Львівський р-н, м. Пустомити, провулок Тихий-1, буд 11, кв. 21, ЄДРПОУ 42402050) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, - задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400066/2 від 07.05.2024, № UA209000/2024/400067/2 від 08.05.2024, № UA209000/2024/400069/2 від 09.05.2024, № UA209000/2024/400072/2 від 13.05.2024, № UA209000/2024/400073/2 від 13.05.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209140/2024/000350, № UA209140/2024/000353, № UA209140/2024/000361, № UA209140/2024/000371, № UA209140/2024/000372.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» (81100, Львівська обл., Львівський р-н, м. Пустомити, провулок Тихий-1, буд 11, кв. 21, ЄДРПОУ 42402050) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в розмірі 14534,40 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» (81100, Львівська обл., Львівський р-н, м. Пустомити, провулок Тихий-1, буд 11, кв. 21, ЄДРПОУ 42402050) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович

Попередній документ

133017503

Наступний документ

133017505

Інформація про рішення:

№ рішення:	133017504
№ справи:	380/22823/24
Дата рішення:	30.12.2025
Дата публікації:	01.01.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Повернуто (18.02.2026)
Дата надходження:	04.02.2026
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення