30 грудня 2025 рокусправа № 380/23237/24 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу № 380/23237/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей вейст менеджмент» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей вейст менеджмент» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №32258/13-01-04-07 від 24.07.2024, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Львівській області на підставі пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 розділу 1, пункту 75.1 ст. 75 розділу II Податкового кодексу України у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 розділу II ПК України, проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей вейст менеджмент» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на додану вартість. За наслідком проведення камеральної перевірки Товариства, посадовою особою ГУ ДПС у Львівській області складено Акт від 07.06.2024 року №23931/13-01-04-07 про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів.
Як вбачається із Акта №23931 податковим органом здійснювалась камеральна перевірка у період із 24.02.2020 року (дата фактичної оплати) до 27.12.2023 року та зокрема нараховано штрафні санкції за такі періоди. Із наведеного слідує висновок, що нарахована та несплачена Товариством сума податку на доходи фізичних осіб станом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення частково знаходилась за межами встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України строку давності - 1095 календарних днів. Однак, при проведення перевірки дані норми ПК України не були враховані контролюючим органом, що призвело до винесення неправомірного Акта та як наслідок податкового повідомлення-рішення.
Позивач зазначає, що податковим органом неправильно визначено період фінансово господарської діяльності Товариства, який перевірявся, що свідчить про оформлення ППР неналежним чином. Таким чином, зі змісту оскаржуваного ППР не вбачається за можливе встановити за які періоди діяльності Товариства допущено порушення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Податковий орган залишив поза увагою той факт, що на час складення Акта №23931 про результати камеральної перевірки та прийняття оскаржуваного ППР, для Товариства не настав строк виконання зобов'язань щодо сплати податків, оскільки такі обов'язки настануть протягом шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Відповідач, проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, що підприємство було обізнано з вимогами Податкового кодексу України в частині своєчасності та повноти сплати ПДВ у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов'язання до бюджету. Платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.
Позивач у своїй позовній заяві не зазначає та не надає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ним своєчасно та в повному обсязі були сплачені узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Крім того, позивач не надає жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялись дій щодо повідомлення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Щодо посилання позивача на п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України Наказом Міністерства Фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», відповідач зазначає, що було затверджено порядок на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, то ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» не подано до податкового органу згідно п.69.1 Закон України №2260-ІХ «Заяву про відсутність можливість виконання податкового обов'язку».
16.12.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що ППР обов'язково має містити період фінансового - господарської діяльності платника податків при здійсненні якої вчинено правопорушення. Дотримання такого обов'язку покладено на контролюючий орган, який приймає рішення щодо винесення ППР. При цьому, податковим органом не дотримано такого обов'язку та неправильно визначено період фінансово-господарської діяльності Товариства, який перевірявся, що свідчить про оформлення ППР неналежним чином. Таким чином, зі змісту оскаржуваного ППР не вбачається за можливе встановити за які періоди діяльності Товариства допущено порушення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Зазначає, що за логікою відповідача дотримання обов'язку щодо виконання норм ПК України лежить тільки на платнику податків. Однак, таке твердження є помилковим та державні органи в особі їх посадових осіб мають діяти у спосіб дотримання принципу належного урядування. Також вказує, що ППР є документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, тому такий документ має бути чітким та зрозумілим для платника податків. Однак, ППР в частині періоду у якому позивачем здійснено порушення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання не є зрозумілим для останнього.
Позивач вважає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 25.11.2024 було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
07.06.2024 Головним управління ДПС у Львівській області складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів № 23931/13-01-04-07 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
В результаті проведення камеральної перевірки встановлено:
«ТЗОВ «Ековсй Вейст Менеджмент» порушено вимоги п.57.1 ст.57, п.50.1 ст.50, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, а саме - порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафних санкцій передбачених ст. 124 ПКУ.
Про терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання інформація міститься інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку та знаходиться у вільному доступі.
ТЗОВ «Ековей Вейст Менеджмент» самостійно визначив та подав декларацію з ПДВ, в якій задекларував суми податкових зобов'язань до сплати. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, та подана в спосіб визначений діючим законодавством. В електронному кабінеті платника засобами податкового календаря контролюючий орган нагадує терміни декларування та сплати податків.
Таким чином ТЗОВ «Ековей Вейст Менеджмент» було обізнано з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати ПДВ у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов'язання до бюджету.
Діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (п. 124.2 ст.124 ПКУ)»
24.07.2024 Головним управління ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 32258/13-01-04-07: «повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент», що відповідно до акта №23931/13-01-04-07 07.06.2024
обґрунтовані підстави для визначення (нарахування) грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства):
- обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 розділу І та пункту 86.7 статті 86 розділу II Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 глави 49 розділу XI Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, шо підтверджують вказані обставини): порушено вимоги п.57.1 ст.57, п.50.1 ст.50, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, а саме - порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість
- період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення місяць
- інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України -
інформація щодо наявності обставин, які відповідно до Податкового кодексу України пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (у разі наявності) -
Отже встановлено порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання…, з
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)
визначеного підпунктом ст.57 п.57.1 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із внесеними змінами
та на підставі статті 124 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із внесеними змінами
за затримку на 4, 1, 11, 1, 7, 2, 1, 8, 9, 11, 10, 9, 8, 7, 4, 3, 2, 1, 14, 14, 3, 5, 3, 30, 30, 15, 14, 28, 21, 18, 14, 14, 18, 8, 1, 5, 9, 26, 29, 29, 41, 20, 41, 45, 27, 14, 19, 12, 14, 18, 24, 42, 30, 17, 15, 18, 25, 31, 17, 14, 24, 23, 14, 20, 13, 11, 11, 27, 25, 8, 4, 1, 18, 22, 15, 47, 30, 30, 32, 47, 18, 28, 29, 22, 18, 26, 14, 13, 17, 27 календарних днів сплата…
На суму 685 694 грн 08 коп.
зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, 5%
У сумі шістсот вісімдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 08 копійок»
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не згідний із спірним податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним.
Судом не враховуються аргументи наведені позивачем та враховуються заперечення відповідача про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно із п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України
Згідно із п.п. 14.1.157. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності
Згідно із п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із п.п. 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України (в редакції на час спідних правовідносин), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із п. 33.3. ст. 33 цього ж Кодексу, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Згідно із п. 35-1.5. ст. 35-1. Цього ж Кодексу, для формування реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, керується:
податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків платіжних інструкціях на зарахування коштів на єдиний рахунок;
податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків податкових деклараціях (розрахунках), за якими настав строк сплати податкових зобов'язань відповідно до положень цього Кодексу, з урахуванням даних поданих уточнюючих декларацій (розрахунків);
відомостями, що містяться в поданих платниками звітах з єдиного внеску, за якими настав строк сплати зобов'язань відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
іншою податковою інформацією відповідно до положень цього Кодексу.
Платіжні інструкції на зарахування коштів на єдиний рахунок використовуються для сплати платежів, передбачених абзацом першим пункту 35-1.1 цієї статті.
Податкові декларації (розрахунки, звіти з єдиного внеску), за якими настав строк сплати податкових зобов'язань (зобов'язань з єдиного внеску), використовуються для сплати відповідних платежів, якщо обов'язок щодо здійснення такої сплати відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», інших актів законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, виникає після подання платником податків податкової декларації.
Згідно із п. 38.1. ст. 38 цього ж Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із п.п. 39-3.7.1. п. 39-3.7. ст. 39-3. цього ж Кодексу, камеральній перевірці підлягає своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки та надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених цією статтею. Камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту, виправленого звіту про підзвітні рахунки або відповіді на запит контролюючого органу, а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання.
Згідно із п.п. 39-3.7.5. п. 39-3.7. ст. 39-3, цього ж Кодексу, якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявляє неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки у встановлений строк або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту або відповіді на запит (повідомлення), надісланий контролюючим органом за правилами цієї статті, контролюючий орган складає акт, у якому викладається опис обставин вчиненого правопорушення, встановленого під час камеральної перевірки. Результати камеральної перевірки оформлюються у порядку, встановленому статтею 86 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із абз. 1 п. 46.1. ст. 46 цього ж Кодексу, декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно із п. 49.2. ст. 49 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно із п. 50.1. ст. 50 цього Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно із п. 54.1. ст. 54 цього Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із абз. 1 п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Згідно із п.п.75.1.1. п. 75.1 ст.75 цього ж Кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Згідно із п.76.1. ст. 76 цього ж Кодексу, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
76.4. Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог статті 39-3 цього Кодексу.
Згідно із абз. 1 п. 86.1. ст. 86 цього ж Кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із п. 124.1. ст. 124 цього ж Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно із п. 124.2. ст. 124 цього ж Кодексу, діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
137.4. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
Згідно із п.п. 137.4.1. п. 137.4. ст. 137 цього ж Кодексу, виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;
Згідно із п. 200.1. ст. 200 цього ж Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно із п. 200.10. ст. 200 цього ж Кодексу, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.
Згідно із п. 203.2. ст. 203 цього ж Кодексу, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно із п.п. 69.1. п. 69 Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» цього ж Кодексу, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд зазначає наступне.
В розумінні чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей вейст менеджмент» не належить до категорії платників податків, які не мали можливості своєчасно виконувати податкові обов'язки. Крім того в ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем узгоджена сума податкових зобов'язань з податку на прибуток сплачена самостійно, але з порушенням встановленого законодавством граничного терміну.
Судом встановлено, що згідно із Акту про результати камеральної перевірки щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахунку) податків, платежів, зборів позивачем самостійно розраховано суму грошових зобов'язань та сплачено до відповідного бюджету.
Однак при цьому позивачем пропущений граничний строк встановлений Податковий кодексом України.
Так як згідно із п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки затримку у сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану на додану вартість 4, 1, 11, 1, 7, 2, 1, 8, 9, 11, 10, 9, 8, 7, 4, 3, 2, 1, 14, 14, 3, 5, 3, 30, 30, 15, 14, 28, 21, 18, 14, 14, 18, 8, 1, 5, 9, 26, 29, 29, 41, 20, 41, 45, 27, 14, 19, 12, 14, 18, 24, 42, 30, 17, 15, 18, 25, 31, 17, 14, 24, 23, 14, 20, 13, 11, 11, 27, 25, 8, 4, 1, 18, 22, 15, 47, 30, 30, 32, 47, 18, 28, 29, 22, 18, 26, 14, 13, 17, 27 календарних днів, контролюючим органом правомірно нараховано штраф у розмірі 10%, 5% у сумі 685694,08 грн.
Матеріали справи не містять доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей вейст менеджмент» не мало можливості виконати податкові зобов'язання в строки встановлені ПК України, як і не надано доказів того, що товариство зверталось з відповідним переліком документів затверджених Наказом №225 до контролюючого органу про неможливість такого виконання податкових зобов'язань, за результатами розгляду яких контролюючим органом могло би бути прийняте відповідне рішення про неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ековей вейст менеджмент» податкового обов'язку згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Тобто, в розумінні чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей вейст менеджмент» не належить до категорії платників податків, які не мали можливості своєчасно виконувати податкові обов'язки.
З цих же підстав судом враховуються заперечення відповідача, відповідно позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей вейст менеджмент» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 30.12.2025 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович