30 грудня 2025 рокусправа № 380/22629/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА УКРАЇНА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА УКРАЇНА» (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100267/2 від 04.07.2025 року;
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100268/2 від 04.07.2025 року;
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100404/2 від 16.10.2025 року.
В обґрунтування позову зазначає, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Однак в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено: які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; Яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено Митним кодексом України, як і підстави для витребування додаткових документів. Надані декларанту електронні повідомлення стосовно необхідності подання митному органу додаткових документів не містять відомостей щодо правових підстав для витребування таких документі, переліку відомостей, які відсутні у поданих документах, наявність яких є необхідною умовою для підтвердження числового значення складових митної вартості, визначеної позивачем. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.
Відповідач у відзиві вказав, що витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митної вартості. Документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА ТРЕЙДІНГ» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.
Позивач у відповіді на відзив вказав, що посадова особа митного органу здійснювала коригування митної вартості безпідставно. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Ухвалою суду від 24.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.
З метою митного оформлення товару позивач подав до відповідача електронну митну декларацію №25UA209230062447U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 цієї митної декларації.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:
«Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У митниці відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів».
У свою чергу, позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та зазначив наступне: « 1. На вимогу надати - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу) - зазначаємо, що рахунок-фактура № 1/07/2025 від 02.07.2025 та рахунок-проформа P1/06/2025 від 02.06.2025 подані до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 2. На вимогу надати, якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: - платіжна інструкція №40 від 24.06.2025; подана до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 3. На вимогу надати, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - повідомляємо, що надати такі документи не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 4. На вимогу надати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - зазначаємо: рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 1-00000104 від 02.07.2025; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 02/07/01 від 02.07.2025; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 24/03/25 від 24.03.2025 та заявку №77 від 01.07.2025 до нього подано до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 5. На вимогу надати, якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування повідомляємо, що страхування не здійснювалося, а тому подати страхові документи не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 6. На вимогу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - повідомляємо, що таких договорів не укладалося, а тому подати такі договори не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 7. На вимогу надати рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - повідомляємо, що таких платежів не здійснювалося, а тому подати такі рахунки не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 8. На вимогу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - повідомляємо, що таких платежів не здійснювалося, а тому подати такі рахунки не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 9. На вимогу надати виписку з бухгалтерської документації - повідомляємо, що товар не реалізований, а тому виписку з бухгалтерської документації щодо даної партії товару н надається можливим, у зв'язку з відсутністю такої. 10. На вимогу надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару повідомляємо, що прайс-лист на липень від 01.07.2025 поданий до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 11. На вимогу надати копію митної декларації країни відправлення повідомляємо, що копію митної декларацій країни відправлення № 25PL301010001UX4B6 від 02.07.2025 подано до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 12. На вимогу надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - повідомляємо, що такі не проводились, а тому подати їх не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких. Враховуючи подання ВСІХ документів на вимогу митниці, прошу зупинити встановлений Митним кодексом 10-ти денний термін на подання додаткових документів, визнати заявлену декларантом митну вартість за першим методом визначення митної вартості та оформити митну декларацію № 25UA209230062447U5 у встановлений 4-годинний термін.»
04.07.2025 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100267/2, в графі 33 якого вказано:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МКУ) здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 МКУ, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатами встановлено наступне: - відсутній оригінал договору. У п.6.1-контракту в англійській версії вказано, що договір складено двома мовами англійською та російською), проте контракт на англійській та українській мові у гр.,44 МД заявлено, що товар. Товар постачається за прямими договором з виробником 07.02.2025 № 07-02, проте - декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Положенням п.2.5 контракту передбачено що якість товару повинна технічним регламентам України на момент завантаження товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. В зазначеному документі сертифікаті якості відсутні відомості, які підтверджують виробника товару та ТМ ; - прайс-лист на липень ціни у прайс-листі не відповідають дійсній вартості товарів згідно зі ст. VII ГАТТ, оскільки прайс-лист виданий за цим контрактом для одного покупця. Платіжна інструкція №40 від 24.06.2025 не може бути взята до уваги, оскільки такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів. Згідно наданої до митного контролю CMR №1/07/2025 від 02.07.2025, у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару зазначено Khakhura Yaroslav. Разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок на транспорт від 02.07.2025 №1- 00000104 - згідно якого виконавцем виступає ТзОВ Павер транс-трейд. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб? єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - експортна декларація країни відправлення 25PL301010001UX4B6 не містить будьяких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов? язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу, декларантом документів не надано. Проте, документів, які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД-25UA100430584209U0 від 09.06.25, де вартість товару (Овочі (сирі або варені у воді чи напарі), морожені, фасовані в мішки: Квасоля: Квасоля стручкова зелена (розм.20-40)с/м в) становить на рівні - 1.10 дол за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалися, оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.»
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/001933.
У зв'язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №25UA209230062771U6.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов? язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
У свою чергу, позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та зазначив наступне: « 1. На вимогу надати - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу) - зазначаємо, що рахунок-фактура №1/06/2025 від 30.06.2025 та рахунок-проформа P2/06/2025 від 02.06.2025 подані до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 2. На вимогу надати, якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: - платіжна інструкція №39 від 24.06.2025; подана до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 3. На вимогу надати, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - повідомляємо, що надати такі документи не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 4. На вимогу надати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - зазначаємо: рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 1-00000103 від 02.07.2025; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 02/07 від 02.07.2025; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 24/03/25 від 24.03.2025 та заявку №73 від 27.06.2025 до нього подано до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 5. На вимогу надати, якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування повідомляємо, що страхування не здійснювалося, а тому подати страхові документи не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 6. На вимогу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - повідомляємо, що таких договорів не укладалося, а тому подати такі договори не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 7. На вимогу надати рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - повідомляємо, що таких платежів не здійснювалося, а тому подати такі рахунки не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 8. На вимогу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - повідомляємо, що таких платежів не здійснювалося, а тому подати такі рахунки не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 9. На вимогу надати виписку з бухгалтерської документації - повідомляємо, що товар не реалізований, а тому виписку з бухгалтерської документації щодо даної партії товару не надається можливим, у зв'язку з відсутністю такої. 10. На вимогу надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару повідомляємо, що прайс-лист червень від 01.06.2025 поданий до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 11. На вимогу надати копію митної декларації країни відправлення повідомляємо, що копію митної декларацій країни відправлення № 25PL30101000IUPIB1 від 02.07.2025 подано до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 12. На вимогу надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - повідомляємо, що такі не проводились, а тому подати їх не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких. 12. На вимогу надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, Враховуючи подання всіх документів на вимогу митниці, просив зупинити встановлений Митним кодексом 10-ти денний термін на подання додаткових документів, визнати заявлену декларантом митну вартість за першим методом визначення митної вартості та оформити митну декларацію № 25UA209230062461U0 у встановлений 4-годинний термін».
Однак, 04.07.2025 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100268/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МКУ) здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 МКУ, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатами встановлено наступне: - відсутній оригінал договору. У п.6.1-контракту в англійській версії вказано ,що договір складено двома мовами англійською та російською, проте контракт на англійській та українській мові. У гр.44 МД заявлено, що товар. Товар постачається за прямими договором з виробником 07.02.2025 №07-02 проте - декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Положенням п.2.5 контракту передбачено що якість товару повинна технічним регламентам України на момент завантаження товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. В зазначеному документі сертифікаті якості відсутні відомості, які підтверджують виробника товару та ТМ ; - прайс-лист на червень ціни у прайс-листі не відповідають дійсній вартості товарів згідно зі ст. VII ГАТТ, оскільки прайс-лист виданий за цим контрактом для одного покупця. Платіжна інструкція №39 від 24.06.2025 не може бути взята до уваги, оскільки такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів. Згідно наданої до митного контролю CMR № 1/06/2025 від 30.06.2025, у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару зазначено Power Trans Trade. Разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок на транспорт від 02.07.2025 №1- 00000103 - згідно якого виконавцем виступає ТзОВ Павер транс-трейд. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - експортна декларація країни відправлення 25PL30101000IUPIB1 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу, декларантом документів не надано. Проте, документів, які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД-25UA209140014642U9 11.06.25, де вартість товару (Гриби роду Agaricus: печериці заморожені, різані (слайси))становить на рівні -1.34 дол за кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.»
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/001935.
У зв'язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №25UA209230062786U6.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
У свою чергу, позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та зазначив наступне: « 1. На вимогу надати - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу) - зазначаємо, що рахунок-фактура № 8/10/2025 від 14.10.2025 подана до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. Рахунок-проформа станом на 15.10.2025 відсутня. 2. На вимогу надати, якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: - оплата за товар станом на 15.10.2025 не проводилась. 3. На вимогу надати, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - повідомляємо, що надати такі документи не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 4. На вимогу надати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - зазначаємо: рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 1-00000203 від 14.10.2025; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 14/10/01 від 14.10.2025; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 24/03/25 від 24.03.2025 та заявку №82 від 13.10.2025 до нього подано до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 5. На вимогу надати, якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування повідомляємо, що страхування не здійснювалося, а тому подати страхові документи не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 6. На вимогу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - повідомляємо, що таких договорів не укладалося, а тому подати такі договори не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 7. На вимогу надати рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - повідомляємо, що таких платежів не здійснювалося, а тому подати такі рахунки не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 8. На вимогу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - повідомляємо, що таких платежів не здійснювалося, а тому подати такі рахунки не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких документів. 9. На вимогу надати виписку з бухгалтерської документації - повідомляємо, що товар не реалізований, а тому виписку з бухгалтерської документації щодо даної партії товару не надається можливим, у зв'язку з відсутністю такої. 10. На вимогу надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару повідомляємо, що прайс-лист на жовтень від 01.10.2025 поданий до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 11. На вимогу надати копію митної декларації країни відправлення повідомляємо, що копію митної декларацій країни відправлення № 25PL301010002SDLB8 від 14.10.2025 подано до митного контролю, про що свідчать дані графи 44 митної декларації. 12. На вимогу надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - повідомляємо, що такі не проводились, а тому подати їх не надається можливим, у зв'язку з відсутністю таких. Враховуючи подання всіх документів на вимогу митниці, просив зупинити встановлений Митним кодексом 10-ти денний термін на подання додаткових документів, визнати заявлену декларантом митну вартість за першим методом визначення митної вартості та оформити митну декларацію №25UA209230097866U8 у встановлений 4- годинний термін».
Однак, 16.10.2025 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900279/2, в графі 33 якого було вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч.2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне: - згідно п. 1.1 Контракту Продавець зобов'язується поставити товар відповідно до Проформ до цього Контракту. Проформа оформляється на кожну окрему поставку, в ній зазначаються найменування, кількості, ціни та загальна вартість товару для конкретного постачання на митну територію України. Слід зазначити, що такий документ до митного оформлення декларантом не надано. Таким чином, вбачається також наявність інших документів, які до митного оформлення декларантом не подавались, однак є такими які об'єктивно містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари; - відповідно до п.3.5 Контракту плата за товар має бути здійснена Покупцем відповідно до умов зазначених у Проформі, яка до митного оформлення декларантом не надана. Банківські документи, що підтверджують факт оплати оцінюваного товару до митного оформлення не надано. Слід зазначити, що відсутність інформації щодо термінів оплати не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, з огляду на те, що на момент митного оформлення оплата за оцінювані товари вже могла бути здійснена або мала бути здійснена; - згідно наданих до митного оформлення товаросупровідних документів товар постачається за прямими контрактом з виробником за №07-02 від 07.02.2025 р. Проте декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Крім того, відповідно до п.2.5 Контракту якість товару повинна технічним регламентам України які діють на момент завантаження товару для відправки. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми ; У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівліпродажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів. На вимогу митного органу декларантом надано прайс-лист, експортну декларацію. Надана на вимогу митного органу експортна декларація країни відправлення №25PL301010002SDLB8 від 14.10.2025 року не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - виписку з бухгалтерської документації; - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA100430/2025/585477 від 28.07.2025 р., де вартість товару зі схожими характеристиками « Овочі (сирі або варені у воді чи на парі), морожені, фасовані в картонні коробки: квасоля ….» становить 1.10 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні та умови поставки не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/002904.
Змістом спірних правовідносин є відповідність рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100267/2 від 04.07.2025 року; №UA209000/2025/100268/2 від 04.07.2025 року; №UA209000/2025/100404/2 від 16.10.2025 року критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - КАС України).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Частиною першою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина третя статті 53 МК України визначає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як передбачено ч.5 цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Як передбачено ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Як передбачено ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 МК України).
Згідно положень ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Частиною другою статті 64 МК України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Наведені норми у своїй сукупності дозволяють прийти до таких висновків:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору;
- обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. (п.51 постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справа № 200/6508/20-а);
- повноваження митного органу при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів обмежуються перевіркою числового значення заявленої митної вартості;
- наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (п.52 постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справа № 200/6508/20-а);
- сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.53 постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справа № 200/6508/20-а);
- митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (п.54 постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справа № 200/6508/20-а), що відповідає принципу «належного урядування»;
- необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість, та буде переслідувати легітимну мету;
- застосування чи не застосування інших методів визначення митної вартості має бути обґрунтованим.
При цьому, етапи формування та перевірки митної вартості умовно можна розділити на такі:
- визначення митної вартості декларантом;
- перевірка визначеної митної вартості митним органом, яка включає:
наявність обґрунтованих сумнівів;
надіслання вимоги, задля усунення таких сумнівів та упевнення у тому, що декларант правильно визначив митну вартість;
обґрунтування обраного методу визначення митної вартості.
Щодо визначення митної вартості за основним методом та наявності у органу митної служби обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У підтвердження застосування основного методу до митної декларації №25UA209230062461U0 позивачем додано: Зовнішньоекономічний контракт №07-02 від 07.02.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) №1/07/2025 від 02.07.2025; Рахунок-проформа №P1/06/2025 від 02.06.2025; Пакувальний лист 1/07/2025 від 02.07.2025; Платіжне доручення в іноземній валюті №40 від 24.06.2025 р.; Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №24/03/25 від 24.03.2025 р.; Заявка №77 від 01.07.2025 до договору №24/03/25 від 24.03.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1-00000104 від 02.07.2025; Довідка про транспортні витрати 02/07/01 від 02.07.2025 р.; Автотранспортна накладна № 1/07/2025 від 02.07.2025; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AU 0245310 від 02.07.2025; Копія митної декларації країни відправлення №25PL301010001UX4B6 від 02.07.2025; Прайс-лист на липень 2025 р. від 01.07.2025 року; Сертифікат якості (Certificate of quality) від 02.07.2025; Сертифікат здоров'я від 02.07.2025.
У підтвердження застосування основного методу до митної декларації № 25UA209230062447U5 позивачем додано: Зовнішньоекономічний контракт №07-02 від 07.02.2025; Рахунок-проформа №Р2/06/2025 від 02.06.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) №1/06/2025 від 30.06.2025; Пакувальний лист №1/06/2025 від 30.03.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті №39 від 24.06.2025 р.; Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №24/03/25 від 24.03.2025 р.; Заявка №73 від 27.06.2025 до договору №24/03/25 від 24.03.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1-00000103 від 02.07.2025; Довідка про транспортні витрати №02/07 від 02.07.2025 р.; Автотранспортна накладна №1/06/2025 від 30.06.2025; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AT 0085055 від 02.07.2025; Копія митної декларації країни відправлення №25PL30101000IUPIB1 від 02.07.2025; Прайс-лист на червень 2025 від 01.06.2025 р.; Сертифікат якості від 30.06.2025; Сертифікат здоров'я від 30.06.2025.
У підтвердження застосування основного методу до митної декларації № 25UA209230097866U8 позивачем додано: Зовнішньоекономічний контракт №07-02 від 07.02.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) №8/10/2025 від 14.10.2025; Пакувальний лист №8/10/2025 від 14.10.2025; Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №24/03/25 від 24.03.2025 р.; Заявка №82 від 13.10.2025 до договору №24/03/25 від 24.03.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1-00000203 від 14.10.2025; Довідка про транспортні витрати №14/10/01 від 14.10.2025 р.; Автотранспортна накладна №8/10/2025 від 14.10.2025; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AU 0082352 від 14.10.2025; Копія митної декларації країни відправлення №25PL301010002SDLB8 від 14.10.2025; Прайс-лист на жовтень від 01.10.2025 р.; Контрольний талон від 15.10.2025; Сертифікат якості від 14.10.2025; - Сертифікат здоров'я від 14.10.2025.
Перелік поданих позивачем документів відповідає переліку документів, передбачених ст.53 МК України та підтверджує числові значення заявленої митної вартості у згаданих митних деклараціях.
При цьому, судом уважаються необґрунтованими мотиви відповідача з приводу наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з урахуванням такого.
Щодо порушення «відсутній оригінал договору. У п.6.1-контракту в англійській версії вказано, що договір складено двома мовами англійською та російською, проте контракт на англійській та українській мові».
Відповідно до пункту 6.1 української версії Зовнішньоекономічного контракту №07-02 від 07.02.2025 року, договір складено у двох автентичних примірниках - англійською та українською мовами. Обидва примірники мають однакову юридичну силу.
При цьому, із пояснень позивача вбачається, що наявна розбіжність у зазначенні мов у англійській версії контракту (англійська та російська) є технічною помилкою, яка не впливає на дійсність та зміст договору.
Більше того, суд зазначає, що ця неточність в жодному разі не впливає на числові значення заявленої позивачем митної вартості.
Щодо порушення «у гр.44 МД заявлено, що товар постачається за прямими договором з виробником 07.02.2025 № 07-02, проте декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Положенням п.2.5 контракту передбачено що якість товару повинна технічним регламентам України на момент завантаження товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. В зазначеному документі сертифікаті якості відсутні відомості, які підтверджують виробника товару та ТМ».
До митного оформлення товарів позивачем було подано відповідний сертифікат з перевезення (походження) товару та сертифікат якості.
Компанія «EXIMOR Sp. z.o.o.» є одночасно виробником товару та відправником товару.
При цьому, зовнішньоекономічний контракт №07-02 від 07.02.2025 року, укладений між позивачем (покупець) та EXIMOR Sp. z.o.o. (продавець), не передбачає, що останній повинен надати позивачу ліцензію на виробництво товару, нормативно-технічну документацію на виготовлення товару, сертифікат на систему якості товару, сертифікат продукції власного виробництва чи свідоцтво про присвоєння товару штрихового коду EAN. Як наслідок, позивач не міг їх подати до митного контролю.
Більше того, частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не передбачено надання контролюючому органу вказаних документів.
Щодо порушення «ціни у прайс-листах не відповідають дійсній вартості товарів згідно зі ст. VII ГАТТ, оскільки прайс-лист виданий за цим контрактом для одного покупця».
Суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа.
Більш того, прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.
Окрім того, на переконання суду, усі надані позивачем контролюючому органу документи підтверджують заявлену ним митну вартість товару.
Щодо порушення «Платіжні інструкції не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі документи являються платіжними інструкціями, що не є документами, які засвідчують факт переведення коштів».
Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (далі - Закон №1591-IX) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Частиною сьомою ст. 40 Закону №1591-IX передбачено, що Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов'язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.
Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216, а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов'язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах.
Суд зазначає, що банківські платіжний документи, згадані відповідачем, містять усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену позивачем на рахунок контрагента оплату за товар, що поставляється.
Щодо порушення «Згідно наданих до митного контролю CMR, у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару зазначено Khakhura Yaroslav, Power Trans. Разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок на транспорт від 02.07.2025 №1- 00000104 - згідно якого виконавцем виступає ТзОВ Павер транс-трейд. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару».
Між позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕР ТРАНСТРЕЙД» укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №24/03/25 від 24.03.2025 року.
Вказаний договір подавався до митного контролю позивачем.
Згідно із згаданим договором Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕР ТРАНС-ТРЕЙД» є експедитором, а тому для виконання своїх господарських зобов'язань перед позивачем вправі залучати інших перевізників.
Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів.
Окрім того, з приводу другого рішення про коригування митної вартості, то зазначений в CMR як перевізник підприємство "Power Trans Trade" та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЕР ТРАНС-ТРЕЙД», яке вказане у рахунку-фактурі №1-00000103 від 02.07.2025, є одним і тим самим суб'єктом господарювання.
Відтак, зазначені порушення не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Щодо порушення «експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару».
Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч.2 ст.53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.
Надані позивачем митні декларація країни відправлення мають форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, а тому митний орган був в змозі перевірити їх достовірність.
Щодо порушення «згідно п. 1.1 Контракту Продавець зобов'язується поставити товар відповідно до Проформ до цього Контракту. Проформа оформляється на кожну окрему поставку, в ній зазначаються найменування, кількості, ціни та загальна вартість товару для конкретного постачання на митну територію України. Слід зазначити, що такий документ до митного оформлення декларантом не надано. Таким чином, вбачається також наявність інших документів, які до митного оформлення декларантом не подавались, однак є такими які об'єктивно містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари».
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
У спірних правовідносинах товар є саме об'єктом купівлі/продажу.
Відтак, зазначене твердження відповідача не береться судом до уваги.
Більше того, із пояснень позивача вбачається, що всі витрати, які він поніс за зовнішньоекономічним контрактом, уже включені у заявлену ним митну вартість.
Щодо порушення «відповідно до п.3.5 Контракту плата за товар має бути здійснена Покупцем відповідно до умов зазначених у Проформі, яка до митного оформлення декларантом не надана. Банківські документи, що підтверджують факт оплати оцінюваного товару до митного оформлення не надано. Слід зазначити, що відсутність інформації щодо термінів оплати не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, з огляду на те, що на момент митного оформлення оплата за оцінювані товари вже могла бути здійснена або мала бути здійснена».
Вказане порушення спростовується із аналогічних обставин, що й попереднє порушення.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 року у справі №420/1709/19 дійшов висновку, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару.
Висновуючи викладене, суд уважає, що митний орган, маючи всі необхідні та визначені чинним законодавством документи, при перевірці відповідності митної вартості визначеної декларантом у митних деклараціях, поза межами повноважень наданими законодавством, аналізував обставини чинності контракту, та надавав перевагу числовим показникам та змісту одного документу без порівняння з числовими показниками та змістом інших документів, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість.
Щодо зобов'язання митного органу зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Зміст частини 3 статті 53 МК України вказує на те, що письмова вимога надсилається за умови наявності розбіжності у поданих документах, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як було встановлено судом вище законодавчо визначених умов для надіслання вимоги у відповідача не було, оскільки подані позивачем документи до митних декларацій у своїй сукупності підтверджували числові значення задекларованої митної вартості.
При цьому, наведений порядок є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість, що ї є легітимною метою.
В цьому контексті слід також зазначити і про те, що орган митної служби у вимозі повинен конкретизувати документи, надання яких може усунути сумніви достовірності відомостей, які зазначені у первинно поданих документах.
Такий підхід буде відповідати принципу «належного урядування».
Деталізуючи наведений висновок, суд звертає увагу, що у п.70 рішення Європейського Суду з прав людини від 20.01.2012 року у справі «Рисовський проти України» зазначено: «Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).».
Застосовуючи даний принцип до спірних правовідносин, суд уважає, що надіслання письмових вимог, які містять загальний перелік документів, передбачений ч.3 ст.53 МК України, без конкретизації тих, які можуть усунути сумніви, буде порушувати такі складові принципу «належного урядування» як послідовність, ясність дій митного органу та юридичну визначеність у спірних правовідносинах.
Щодо застосування чи не застосування інших методів визначення митної вартості має бути обґрунтованим.
У відповідності до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «… рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів, у них зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.».
Застосовуючи наведений висновок до спірних правовідносин, суд зазначає, що спірні рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.
Також, у цьому контексті, суд погоджується з аргументом позивача, що відповідачем у порушення п.2 ч.3 ст.64 МК України, згідно якого митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей, оскільки відповідачем при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була наявна у відповідача.
Крім того, обрання такої вартості не було жодним чином обґрунтовано.
Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірних рішень при визначенні митної вартості за методом 2 ґ.
У постанові від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15-а Верховний Суд зазначив наступне: «При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом».
Як вбачається із спірних рішень про коригування митної вартості, при застосуванні резервного методу бралась до уваги відкоригована митна вартість за шостим резервним методом, що суперечить зазначеним правовим висновкам Верховного Суду.
Аргументи відповідача спростовуються викладеним.
Підсумовуючи викладене, суд уважає, що під час розгляду справи встановлено невідповідність спірних рішень митного органу критеріям правомірності передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги №1-30/04/25 від 30.04.2025 року, додаткова угода до договору №1-30/04/25 від 24.10.2025 року, платіжна інструкція від 14.11.2025 року про сплату позивачем 30000 грн. 00 коп. за надану правову допомогу.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.
Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 15000 грн. 00 коп.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такий належить стягнути на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, прийняті Львівською митницею, за №UA209000/2025/100267/2 від 04.07.2025 року; №UA209000/2025/100268/2 від 04.07.2025 року; №UA209000/2025/100404/2 від 16.10.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (адреса: м.Львів, вул.Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА УКРАЇНА» (адреса: Черкаська область, м.Шпола, вул.Лебединська, 131А, код ЄДРПОУ 45510594) сплаченого судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (адреса: м.Львів, вул.Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА УКРАЇНА» (адреса: Черкаська область, м.Шпола, вул.Лебединська, 131А, код ЄДРПОУ 45510594) 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович