30 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/179/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання судового рішення у справі № 360/179/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання судового рішення у справі № 360/179/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 360/179/25 стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 3 028,00 гривень.
Абзацом третім частини четвертої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) визначено ДСА України.
ДСА України, керуючись нормами статей 5, 15 Закону, абзацами четвертим, п'ятим пункту 4 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.2004 № 25-р "Про визначення уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України", пред'явила ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 360/179/25 до виконання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Однак, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернув зазначений документ на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону, у зв'язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки виконання даного рішення суду має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування.
ДСА України, керуючись нормами статті 6 Закону, пред'явила виконавчий документ до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
Проте, зазначений виконавчий документ був повернутий органом казначейства на адресу ДСА України, про що свідчить відмітка на виконавчому документі, у зв'язку з тим, що в управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не має відкритих рахунків у органі казначейства.
Таким чином, ДСА України як стягувач, в межах наданих законом повноважень, здійснила всіх заходів, спрямованих на забезпечення виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 360/179/25 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штрафу у розмірі 3 028,00 гривень, однак з причин, які не залежать від стягувана, а саме у зв'язку з тим, що ані органи казначейства, ані органи державної виконавчої служби, на яких законом покладені обов'язки щодо примусового виконання судових рішень, не можуть виконати зазначене рішення суду, а тому його виконання, на сьогодні є ускладненим та неможливим.
Одночасно, самим боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не вживається жодних заходів щодо виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 360/179/25.
Вищенаведене є підставою для звернення з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).
Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання судового рішення у справі № 360/179/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі боржник) правом на подання відзиву на заяву ДСА України про зміну способу виконання судового рішення не скористалося.
Розглянувши заяву про зміну способу виконання судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України:
- судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
- невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 360/179/25 стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: 29013, м. Хмельницький, Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ: 21318350) до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 38004897); банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у озмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) грн. Стягувач: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження юридичної особи: 01021, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795). Боржник: Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: 29013, м. Хмельницький, Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ: 21318350).
Вказана ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог частини 5 статті 149 КАС України.
Державна судова адміністрація України пред'явила ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 360/179/25 до виконання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.08.2025 повернув ухвалу суду від 16.05.2025 про стягнення штрафу стягувачу на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що відповідно до вимог ст.6 п.2 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Державна судова адміністрація України пред'явила виконавчий документ до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
Проте, зазначений виконавчий документ був повернутий Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на адресу Державної судової адміністрації України, у зв'язку з тим, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не має відкритих рахунків у органі Казначейства.
Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом (частина перша статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 (далі Положення № 28-2), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Отже, за ухвалою суду про стягнення штрафу з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України у розмірі 3028,00 грн стягувачем та боржником є державні органи.
Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є державним органом, виконання ухвали суду про стягнення штрафу органами державної виконавчої служби неможливо в силу приписів частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження». Таке рішення має виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
При цьому, частиною другою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» застережено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду (частина друга статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).
Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі Порядок № 845) визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 845, безспірне списання це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Разом з цим, як встановлено судом, у боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відсутні відкриті рахунки в органах Казначейства Хмельницької області.
Виконання ухвали суду про стягнення штрафу з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у спірному випадку неможливо, оскільки стягувачем є державний орган.
Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Означена правова норма дає підстави для висновку, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом.
Відтак, саме поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що виконання ухвали суду у цій справі про стягнення штрафу з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області неможливо ані в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», ані в порядку, визначеному Порядком № 845, шляхом безспірного списання коштів з рахунків такого боржника - державного органу, ані в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою.
Вказане свідчить про наявні підстави для зміни способу і порядку виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 360/179/25 шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: 29013, м. Хмельницький, Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ: 21318350) сплатити до Державного бюджету України штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) грн, у зв'язку з чим заяву про зміну способу виконання судового рішення належить задовольнити.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 КАС України, суд,
Заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання судового рішення у справі № 360/179/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 360/179/25 в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) грн, на зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: 29013, м. Хмельницький, Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ: 21318350) сплатити до Державного бюджету України штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова