26 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/6086/20
провадження № 2-іс/340/360/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, б. 13, м. Київ, 01601, РНОКПП 38620155)
до відповідача: Київського коледжу транспортної інфраструктури (вул. Я.Хомова, б. 16, м. Київ, 03035, ЄДРПОУ 01118335)
про застосування заходів реагування,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Київського коледжу транспортної інфраструктури (місце знаходження юридичної особи: провулок Я. Хомова, буд. 16, м. Київ, 03035), код ЄДРПОУ: 01118353, який знаходиться за адресою: вул. Котельникова, 29/18 в Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на двері електрощитової.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано адміністративну справу №640/6086/20.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 адміністративна справа №640/6086/20 передана судді В.В. Науменку (а.с.98).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/6086/20, розгляд справи вирішено здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.101).
Позов обґрунтовано тим, що 27.12.2019 року проведено позапланову перевірку об'єкту приміщення ККІТ зокрема, що розташовані за адресою вул. Котельникова, 29/18 в Святошинському районі м. Києва, з метою дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкти перевірки відповідача експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, про що складено акт №947 від 27.10.2019 року. У зв'язку з виникненням таких порушень, з метою недопущення заподіяння шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач на підставі цього акту просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача згідно ст.70 Кодексу цивільного захисту України.
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву (а.с.66-68), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та зазначає, що на виконання вимог акту № 947 від 27.12.2019р. Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, листами №10 від 17.01.2020 року та №92 від 19.03.2020 року, Відповідач просив продовжити термін строку усунення зазначених порушень. Проте, відповідні листи залишені без відповіді та поза увагою Позивача.
Також звертає увагу, що відповідно до п. 1.4. Статуту, Відповідач фінансується за рахунок державного або місцевого бюджету, а також, на час подання відзиву вирішується питання щодо виділення коштів для усунення порушення в частині обладнання приміщення гуртожитку автоматичною протипожежною сигналізацією. Після виділення коштів порушення буде повністю усунуто, тому підстави для зупинення об'єкта відсутні.
Позивачем подано відповідь на відзив (а.с.75-85).
Дослідивши наявні у справі матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.01.2019 за № 73/33044, доручення Прем'єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 № 02-17767/261, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 12 грудня 2019 року № 1068 "Про проведення позапланових перевірок" (далі по тексту - Наказ № 1068) (а.с.15-17).
На підставі наказу №1068 видано посвідчення від 16.12.2019 №7724 на проведення перевірки Київського коледжу транспортної інфраструктури (далі - ККТІ), код ЄДРПОУ: 01118353, розташованого за адресою: вул. Котельникова, 29/18 у Святошинському районі м.Києва (а.с.18).
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 16.12.2019 № 7724 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.
Копію посвідчення отримала завідувач гуртожитку - Ростовська В.Б., про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 7724.
Відповідно до частини 10 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ККІТ експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. За результатами перевірки державним інспектором складено акт № 947 від 27.12.2019 (а.с.19-37), в якому зафіксовано порушення, а саме:
- в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової, відсутні протипожежні двері - наявність даного порушення призведе до розповсюдження диму та вогню по приміщенням та збільшить час для безпечної та швидкої евакуації людей з приміщення тим, самим створивши загрозу їх життю та здоров'ю;
- на шляху евакуації на першому поверсі улаштований турнікет, що обертається - дане порушення призведе до перешкоджання швидкій евакуації людей з приміщення під час пожежі;
- шляхи евакуації на першому поверсі захаращені сторонніми предметами - дане порушення призведе до перешкоджання швидкій евакуації людей з приміщення під час пожежі;
- в підвальному приміщенні використовуються лампи розжарювання без захисного скла - зняття ковпаків (світильників) веде до зниження їх технічних характеристик заводу виробника, може призвести до випадання (розбиття) лампи зі світильнику та спричинити до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- пожежні кран-комплекти знаходяться у несправному стані - під час виникнення пожежі не дає можливості її гасіння на ранній стадії розвитку;
- шафи пожежних кран-комплектів не мають отворів для провітрювання та не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без відкривання - не дасть змоги утримувати внутрішній протипожежний водопровід у постійній готовності;
- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами та стволами однакового з ними діаметра - збільшить час для оперативного гасіння пожежі на ранній стадії її виникнення, чим створить загрозу життю та здоров'ю людей;
- евакуаційні виходи на поверхах не позначені світловими покажчиками «Вихід» - у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей та завдати значних матеріальних збитків. Для оповіщення використовуються спеціальні гучномовці, світлові табло з фіксованими надписами («Пожежа», Вихід», тощо), піктограми або світлодіодне табло;
- сходові клітки не обладнані евакуаційним освітленням - відсутність евакуаційного освітлення призводить до затримки та невірного напрямку евакуації людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- електророзетки на першому поверсі в приміщенні вахтера встановлені на горючу основу (конструкції) стін - порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромережі електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;
- приміщення гуртожитку не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - дане порушення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежегасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;
- в приміщеннях гуртожитку на вікнах першого поверху встановлені глухі грати - наявність даного порушення перешкоджає вільній евакуації людей з приміщення під час виникнення пожежі, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей;
- зняті пристрої для самозачинення дверей сходових кліток - у разі виникнення надзвичайної ситуації може призвести до швидкого розповсюдження продуктів горіння по іншим приміщенням будівлі та перешкодить вільній евакуації людей з приміщення під час виникнення пожежі, що може призвести до загрози життю та/або здоров'ю людей;
- групові електричні щитки не забезпечені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами та вказаним номінальним струмом апаратів захисту - відсутність даної інформації унеможливлює вчасно та безпечно знеструмити приміщення (частину приміщень) де виникла пожежа та приступити до її гасіння;
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконано за допомогою опресування, зварювання або затискачів - місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також: з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.
Примірник акту №947 особисто 27.12.2019 отримала завідувач гуртожитку -Ростовська В.Б. (а.с.27 зворот).
У зв'язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та які зафіксовані в акті перевірки №947 від 27.12.2019, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до суду з даним позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду. Вказані порушення пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).
Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України (редакції на час виникнення правовідносин) діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України визначені завдання і обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
З огляду на викладене, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності у відповідача обов'язку щодо забезпечення додержання законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
У статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 68 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені статтю 70 Кодексу цивільного захисту України.
Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання, а також повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
У пункті 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (надалі - ППБУ), які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт). Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідно до пункту 4 розділу І ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Доказів усунення порушень, що зафіксовані у акті №947 від 27.12.2019 року, відповідачем не надано.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 року у справі №804/8378/17, від 26.06.2020 року у справі №620/1860/19 сформулював правовий висновок, згідно з яким захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
За правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 16.09.2020 року у справі 826/13931/15, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Такий захід реагування як повне зупинення роботи будівлі є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а часткове усунення відповідачем порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров'ю людей.
Водночас, суд зазначає, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому суд враховує, що такий захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
У ході розгляду справи доведено, що в приміщені гуртожитку Київського коледжу транспортної інфраструктури, який знаходиться за адресою: вул. Котельникова, 29/18 в Святошинському районі м. Києва, існують порушення пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, швидкого розповсюдження пожежі, перешкоджають своєчасному гасінню пожежі та проведенню робіт з оперативної евакуації людей.
Доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень, зазначених в акті перевірки відповідачем не надано.
У постанові від 16.06.2022 у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування. Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05.05.2022 у справі № 160/4988/19, від 19.07.2023 у справі №200/2315/20-а, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20, від 15.05.2024 у справі №280/11719/21.
Отже до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді зупинення роботи (експлуатації) вказаного об'єкту.
Відповідно до пунктів 6.2., 6.4. Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1416/10015, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію.
Проте, вказаний Наказ МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 скасовано згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №166-р, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо опечатування (опломбування) вхідних дверей (воріт) до будівель, задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, позов Головного управління ДСНС у м. Києві про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Київського коледжу транспортної інфраструктури слід задовольнити частково.
Відповідно до частин 2, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Такі судові витрати позивачем у даній справі не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Київського коледжу транспортної інфраструктури (ЄДРПОУ 01118335), у вигляді заборони роботи (експлуатації) будівель приміщень гуртожитку Київського коледжу транспортної інфраструктури розташованих за адресою: вул. Котельникова, 29/18 в Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО