29 грудня 2025 року м. Київ № 320/10529/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЛО УКРАЇНА" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування протоколу та постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕГЛО УКРАЇНА" з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати протокол від 25.01.2024 № 10 про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 07.02.2024 № 14/4833, № 15/4833, № 16/4833 та № 17/4833.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що протокол № 10 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 25.01.2024 та постанови про накладення штрафу № 17/4833, № 16/4833, № 15/4833, № 14/4833 від 07.02.2024, є такими, що не відповідають акту перевірки № 3328/43, та такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства
Позивач зазначає, що зміст протоколу № 10 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» не відповідає акту перевірки характеристик продукції від 25.01.2024 № 3328/43. Також, відповідачем проігноровано встановлені законом підстави проведення перевірки, чим порушено ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукнії»
На думку позивача, відповідач не довів небезпечність або ризиковість продукції, застосував обмежувальні (корегувальні заходи) із порушенням ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Крім того, позивач зауважує, що відповідач виніс оскаржувані рішення на підставі Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неснрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 734, що не відповідає технічним вимогам Європейського союзу, а отже, не може бути застосований
Позивач також акцентує увагу на тому, що відповідач невірно застосував штрафні санкції, чим порушив ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»
Внаслідок прийняття оскаржуваних рішень, позивач піддається фінансовому примусу у вигляді стягнення з нього штрафу на загальну суму 204000 грн, шо порушує його майнові права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 № 852 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», від 03.05.2022 № 550 «Про припинення здійснення державного контролю нехарчової продукції в умовах воєнного стану», відновилися здійснення заходів державного ринкового нагляду щодо побутових ламп неспрямованого випромінення в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 734 і Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 804.
На підставі проведеної перевірки, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві за ланцюгом постачання та винесених рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, отриманих за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, які надійшли 11.12.2023, Головним управлінням було прийнято наказ про проведення позапланового заходу від 19.12.2023 № 3328 та направлення на проведення перевірки від 19.12.2023 № 208. Перевіркою встановлено, що на упаковці відсутня інформація для споживачів про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу.
Відповідач наголошує на тому, що позивач безпідставно зазначає, що Головним управлінням при проведенні позапланового заходу у ТОВ «Егло Україна» не було дотримано ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». До того ж, однією з підстав проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів органами ринкового нагляду є: за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання розповсюджувачів. З незрозумілих для Головного управління причин, позивач з вище зазначеної норми закону виділяє лише що «продукція є небезпечною», «становить ризик». Перевіркою вже встановлено порушення Технічного регламенту № 734, позивач вже поставив продукцію на ринок з порушенням.
Також, зауважено і на тому, що, оскільки позовна заява не підписана та наданий на підтвердження повноважень ордер не містить всіх реквізитів, то позовна заява підлягає поверненню (залишенню без розгляду).
До суду також надійшли відповідь на відзив, заперечення та додаткові пояснення від сторін.
Щодо доводів відповідача про те, що позовна заява не підписана та наданий на підтвердження повноважень ордер не містить всіх реквізитів, то позовна заява підлягає поверненню (залишенню без розгляду), суд зазначає, що такі доводи є безпідставними та необґрунтованими, позаяк, під час відкриття провадження у справі, судом перевірялась позовна заява та додатки до неї на відповідність встановленим приписами ст. ст. 160, 161 КАС України вимогам. Недоліків, які б давали підсатви для повернення/залишення без розгляду позовної заяви не встановлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Егло Україна» є офіційним імпортером продукції торгівельної марки «ЕGLО» (Австрія).
01.09.2016 між ТОВ «Егло Україна» та ТОВ «Егло Світ» підписано договір 1/1-2016. На виконання умов договору, ТОВ «Егло Україна» відвантажило продукцію відповідно до видаткових накладних № 2480 від 19.07.2023, № 4113 від 03.11.2023, № 3888 від 04.11.2022, № 558 від 27.02.2023.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було проведено планову перевірку магазину «ЕGLО» (ТОВ «Егло Світ»). Предметом перевірки стали електричні лампи побутові неспрямованого випромінення.
За результатами перевірки, було складено акт перевірки характеристик продукції від 22.11.2023 № 3039/17, в якому зазначені наступні порушення: лампа напівпровідникова, виробник «Егло Льойхтен Гмбх», Австрія не відповідає вимогам «Технічний регламент щодо вимог екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 734, а саме: на упаковці відсутня інформація щодо кількості циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу.
На підставі акта перевірки від 22.11.2023 № 3039/17 були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.12.2023 № 04.1-01-10, № 04.1-01-11, № 04.1-01-12, № 04.1-01-13, № 04.1-01-14, № 04.1-01-15, № 04.1-01-16, № 04.1-01-17, якими обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та тимчасова заборона надання продукції на ринку.
На виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, ТОВ «Егло Світ» усунула невідповідність маркування, шляхом нанесення на упаковку інформації про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу.
Рішенням від 19.01.2024 № 04.1-02-3 наведені рішення скасовані.
За ланцюгом постачання продукції, відповідач призначив позапланову перевірку ТОВ «Егло Україна».
19.12.2023 виписано направлення на проведення перевірки ТОВ «Егло Україна» № 208.
За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 25.01.2024 № 3328/43 та складено протокол № 10 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 № 04.1-01-70, № 04.1-01-64, № 04.1-01-68, № 04.1-01-66 встановлено тимчасову заборону надання продукції на ринку.
Рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 № 04.1-01-69, № 04.1-01-63, № 04.1-01-67, № 04.1-01-65, встановлено обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.
07.02.2024 відповідачем винесено постанови про накладення штрафу № 17/4833, № 16/4833, № 15/4833, № 14/4833.
Позивач вважає протокол № 10 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 25.01.2024 та постанови про накладення штрафу № 17/4833, № 16/4833, № 15/4833, № 14/4833 від 07.02.2024 такими, що не відповідають акту перевірки № 3328/43, та такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
За змістом п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі, зокрема, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України, визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2012 № 2735-ІV (далі - Закон № 2735-ІV).
Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону № 2735-ІV державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Згідно з ч. ч. 5 - 7 ст. 8 Закону № 2735-VI суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію. Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, визначену частиною п'ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до норм ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону № 2735-ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-ІV з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: 1) беруть участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду; 2) організовують розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджують секторальні плани ринкового нагляду, здійснюють моніторинг виконання та перегляд таких планів; 3) здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, моніторинг причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею); 4) проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); 5) перевіряють додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарки, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених цим Законом випадках видають приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймають рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводять перевірки виконання суб'єктами господарювання відповідних приписів та рішень; 6) приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 7) здійснюють моніторинг дій суб'єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання; 8) приймають у передбачених цим Законом випадках рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції; 9) вживають відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену органами ринкового нагляду небезпеку, яку становить продукція; 10) вживають заходів щодо налагодження співпраці із суб'єктами господарювання стосовно запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, надана цими суб'єктами господарювання на ринку; 11) вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог; 12) надсилають матеріали перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення; 13) узагальнюють практику застосування законодавства у сфері ринкового нагляду, розробляють пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства і в установленому порядку вносять їх для розгляду Кабінетом Міністрів України; 14) узагальнюють результати здійснення ринкового нагляду, аналізують причини виявлених порушень, розробляють і вносять у встановленому порядку пропозиції щодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів; 15) забезпечують підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд; 16) розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на підвищення ефективності своєї діяльності із здійснення ринкового нагляду; 17) інформують державні органи, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення ринкового нагляду; 18) вживають заходів щодо адаптації національних нормативно-правових актів у сфері ринкового нагляду до відповідних актів законодавства Європейського Союзу; 19) здійснюють інші повноваження відповідно до цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших законів України.
Так, ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону № 2735-ІV передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 29 Закону № 2735-ІV у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 30 Закону № 2735-ІV обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою ст. 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з ч. 3 ст. 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 734, затверджено Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінювання (далі - Технічний регламент).
Відповідно до пункту 3 Додатку 2 до Технічного регламенту (вимоги щодо інформації про лампи) для побутових ламп неспрямованого випромінювання необхідно подавати інформацію для Рівня 2 перехідних періодів, якщо інше не передбачено. 1) Інформація, яка повинна бути видимою на упаковці та веб-сайтах з вільним доступом перед придбанням товару кінцевими споживачами. Інформація не повинна точно повторювати фрази, вказані нижче. Вона може відображатися з використанням графіків, цифр або символів замість тексту. Ці вимоги до інформації не застосовуються до ламп розжарювання, які не відповідають вимогам до продуктивності Рівня 4 перехідних періодів.
Вимоги: якщо номінальна потужність лампи відображена на енергетичній етикетці, відповідно до Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 № 340, номінальний світловий потік лампи повинен також окремо відображатися шрифтом, який щонайменше у два рази більший за напис про номінальну потужність лампи за межами енергетичної етикетки; номінальний термін служби лампи у годинах (не вище за розрахунковий термін служби); кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу; кольорова температура (також виражена у Кельвінах); час розігрівання лампи до 60% повної світлової віддачі (якщо менше 1 секунди може позначатися як "миттєве повне світло"); застереження, щодо того, що освітленість лампи не може регулюватися або може регулюватися тільки за допомогою певних пристроїв (димерів); у випадку розробки для оптимального використання у нестандартних умовах (таких як температура навколишнього середовища 25 °С), інформацію про ці умови; розміри лампи у міліметрах (довжина та діаметр); якщо на упаковці міститься інформація про еквівалентність лампам розжарювання, тоді заявлена еквівалентна потужність лампи розжарювання (округлена до 1 Вт) повинна відповідати величині, зазначеній у Таблиці 6 світлового потоку лампи, яка знаходиться в упаковці.
Проміжні величини як світлового потоку, гак і заявленої потужності лампи розжарювання (округленої до 1 Вт) повинні розраховуватися методом лінійної інтерполяції між двома суміжними величинами.
Визначення "енергозберігаюча лампа" або будь-яка інша пов'язана з цим рекламна заява про продуктивність лампи може використовуватися лише у тому випадку, якщо лампа відповідає вимогам продуктивності, які застосовуються до лампи з непрозорими колбами на Рівні 1 перехідних періодів відповідно до Таблиці 1, 2 і 3 цього додатка.
Відповідно до п. а. п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» однією з підстав проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів органами ринкового нагляду є: за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів гоєподарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача).
Відповідно до вимог п. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Важливо зазначити, що згідно з ст. 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої ст. 44 цього Закону, якщо доведе, що: 1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг; 2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили; 3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів; 4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.
Щодо доводів позовної заяви про те, що зміст протоколу № 10 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 25.01.2024 не відповідає акту перевірки характеристик продукції від 25.01.2024 № 3328/43, суд звертає увагу на те, що аналіз норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вказує на те, що протокол складається на підставі акту перевірки та має відповідати йому.
Так, відповідно до п. 3 Додатку 2 Технічного регламенту № 734 встановлені вимоги щодо інформації про лампи, зокрема про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу.
Відповідачем встановлено, що на продукції ТОВ «Егло Україна» була відсутня саме інформація про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу, та наголошено у відзиві, про що і зазначено в протоколі від 25.01.2024 № 10 про виявленні порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 № 04.1-01-63, Рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 року № 04.1-01-64, Рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 року № 04.1-01-65, Рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 № 04.1-01-66, Рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 № 04.1-01-67, Рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 № 04.1-01-68, Рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 № 04.1-01-69, Рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2024 № 04.1-01-70 та відповідно у Постанові про накладення штрафу від 07.02.2024 № 14/4833, Постанові про накладення штрафу від 07.02.2024 № 15/4833, Постанові про накладення штрафу від 07.02.2024 № 16/4833 та у Постанові про накладення штрафу від 07.02.2024 № 17/4833.
Відповідач зазначає про те, що сама технічна помилка жодним чином не впливає на факт виявленого порушення.
Судом досліджено, що у акті перевірки характеристик продукції від 25.01.2024 № 3328/43 вказано про порушення Позивачем п. 6 Технічного регламенту шодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчої продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 804 та п. 1 Додатку 2 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 734. Натомість, протокол № 10 містить інформацію цро порушення п. 3 Додатку 2 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 734.
Однак, акту щодо порушення позивачем п. 3 Додатку 2 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неепрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 734 відповідачем складено не було.
При цьому, на усій продукції нанесено знак відповідності технічним регламентам з урахуванням постанови від 30.12.2015 № 1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення». На підтвердження вищевикладеного, до позовної зави додано фотокартки продукції із зображенням знака відповідності технічним регламентам.
Зазначення відповідачем у відзиві на позовну заяву про те, що вказане є технічною помилкою, не спростовує наведеного та не може спростовувати наявність невідповідностей у акті перевірки та протоколі.
Сторона позивача наголошує на тому, що продукція, що була предметом перевірки, була виготовлена до вступу в силу вимог Технічного регламенту, тому саме з цієї причини виробник не вказав інформацію про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу, але вказав цю інформацію у листі, що був направлений відповідачу під час проведення перевірки разом із листом вих. № 7/24 від 22.01.2024.
Також, відповідачу було направлено декларації відповідності Технічним регламентам та протоколи випробувань продукції, проте відповідач не врахував відповідності продукції Європейським стандартам та виніс оскаржувані рішення.
ТОВ «Егло Світ» отримало протоколи випробувань разом із видатковими накладними на товар, а також наліпки, що містили всю інформацію про продукцію, що підтверджується актами прийому-передачі.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав встановлені вимоги щодо розповсюдження продукції. До того ж, рішеннями відповідача від 19.01.2024 усі рішення, які стосувались продукції, були скасовані. ТОВ «Егло Світ» лише нанесла наявну інформацію на пакування продукції, що не заперечується і відповідачем.
Таким чином, у розумінні Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», неповнота технічної документації є формальною невідповідністю, адже технічна інформація на упаковці була зазначена не в повному обсязі, а саме відсутність інформації про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу, як це передбачено Технічним регламентом № 734, таке порушення є формальною невідповідністю. Виробник продукції пройшов сертифікації у системі екологічного менеджменту та аудиту Європейського Союзу, а отже, у відповідності до норм ст. 22 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчої продукції, затвердженого постановою № 804, виробнику надається презумпція відповідності продукції вимогам екологічним регламентам. Судом також враховується й те, що відповідач застосував штрафні санкції не у відповідності до вимог закону, адже наклав штрафні санкції на позивача у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який передбачає штраф за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону), у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пункт 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визнано таким, що не відповідає Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-р(ІІ)/2023 від 01.11.2023. Окремий припис п. 2 ч. 2 ст. 44 - втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення. Дійсно, на момент виявлення порушення та винесення оскаржуваних постанов, окремий припис п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», був чинним.
Водночас, накладення штрафних санкцій на позивача у розмірі 51000 грн за кожний вид продукції (разом 204000 грн), як це передбачено п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону, не відповідає характеру вчинення правопорушення, зокрема розмір штрафних санкцій у рази перевищує вартість продукції (лампи ціною 94,07 грн; 53,36 грн; 27,37 грн; 85,84 грн). Крім того, інформація була нанесена на упаковку після проведення перевірки ТОВ «Егло Світ». Правопорушення не завдало шкоди споживачу та не вплинуло на якість продукції.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ст. 2 КАС України)
Отже, з урахуванням наведених норм та встановлених обставин справи, відповідач, встановивши формальні невідповідності, без дотримання критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України (обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення), протиправно застосував до позивача адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що постанови відповідача про накладення штрафу від 07.02.2024 № 14/4833, № 15/4833, № 16/4833 та № 17/4833, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу від 25.01.2024 № 10 про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вимоги визнати протиправними та скасувати протокол про порушення законодавства про ринковий нагляд не сам по собі не створює для позивача відповідних наслідків, адже позивач оскаржує накладення штрафу; останній розглядається не окремо, а у контексті вже існуючого рішення про застосування заходів/накладення штрафу. Протокол є актом фіксації порушення, а не остаточним рішенням про притягнення до відповідальності, тому, суд вважає, що належним способом захисту прав особи, є оскарження самого рішення, яке створює відповідні наслідки для суб'єкта господарювання, у даному випадку, це постанови про накладення штрафу.
Інші доводи та обґрунтування сторін не впливають на висновки суду по суті спору.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, наявні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов про накладення на позивача штрафних санкцій.
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. У іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідачем не було доведено обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваних рішень на підставі належних та допустимих доказів, що підтверджують їх законність.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЛО УКРАЇНА" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування протоколу та постанов - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 07.02.2024 № 14/4833, № 15/4833, № 16/4833 та № 17/4833.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЛО УКРАЇНА" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 12112 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.