про відмову у забезпеченні позову
29 грудня 2025 року Київ № 320/64684/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
25.12.2025 до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка зареєстрована 29.12.2025.
Просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Генеральному прокурору та керівнику Черкаської обласної прокуратури вчиняти будь-які дії, спрямовані на застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, накладеного рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 17.12.2025 № 550 дп-25 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора ОСОБА_1 », а саме: видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом про визнання протиправним та скасування вказаного рішення Комісії.
Предметом позову, з яким позивач має намір звернутися до суду, є рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 17.12.2025 № 550 дп-25 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора ОСОБА_1 ».
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви зазначив, що у разі вчинення іншими особами, а саме: Генеральним прокурором та керівником Черкаської обласної прокуратури, певних дій на виконання оскаржуваного рішення Комісії для застосування накладеного дисциплінарного стягнення на прокурора ОСОБА_1 у виді звільнення з посади в органах прокуратури, призведе до незаконного звільнення заявника із займаної посади, що, на його переконання, безперечно завдасть шкоди правам, свободам та інтересам заявника, а також у разі задоволення позову відновлення його прав значно ускладниться.
Для поновлення заявника на посаді прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, вчинення іншими особами, а саме: Генеральним прокурором та керівником Черкаської обласної прокуратури, певних дій на виконання оскаржуваного рішення Комісії для застосування накладеного дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури може призвести до порушення прав, свобод та інтересів осіб, які будуть призначені на звільнену посаду за період оскарження рішення Комісії.
Зазначено, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, заявника буде звільнено із займаної посади в органах прокуратури Черкаської області та позбавить його конституційного права на працю та вільний вибір професії, яке він зможе відновити тільки після отримання відповідного судового рішення, що набере чинності у справі за позовом про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 17.12.2025 № 550дп-25 та вимагатиме додаткових зусиль для поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, який заявник має намір подати до суду, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності рішення, яке заявник має намір оскаржити до суду, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.